Методи управлінського обліку витрат і калькулювання собівартості

Метод обліку витрат на виробництво – різноманітність способів і прийомів, використання яких дозволяє накопичувати і відносити виробничі витрати на визначені об’єкти витрат для розрахунку собівартості окремих видів продукції і всього обсягу продукції. При цьому під об’єктом обліку витрат розуміють види продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг, виробничих процесів, окремі операції.

Структура об’єктів обліку витрат може бути подана в такий спосіб:

1. за видами діяльності;

2. за видами виробництва;

3. за місцями виникнення;

4. за технологічними процесами:

5. за видами продукції та напівфабрикатів;

6. за економічними елементами та статтями калькуляції.

Об’єктом калькулювання є одиниця продукції (робіт, послуг), тобто кінцева продукція, виготовлена на підприємстві. Ним може бути також продукція різного ступеня готовності (у т.ч. напівфабрикати); відходи, що повертаються у виробництво; побічні продукти; брак. Об’єкт калькулювання може бути ознакою для аналітичного обліку витрат. Тобто об’єкт калькулювання обумовлює принципи класифікації витрат і ознаки виділення аналітичних рахунків у системі управлінського (виробничого) обліку.

Питання співвідношення методів, способів калькулювання та систем обліку витрат в економічній літературі довгий час було дискусійним. Однак необхідно усвідомити, що кожному методу обліку витрат відповідає визначений спосіб калькулювання (табл. 2.3.7).

^{Таблиця 2.3.7 – Співвідношення методів обліку витрат і способів калькулювання80}

Метод обліку витрат	Спосіб калькулювання
Позамовний	Накопичення витрат (додавання), розрахунок за прямою ознакою, вилучення витрат (спосіб Струмиліна), нормативний
Попередільний (напівфабрикатний, безнапівфабрикатний) Однопродуктовий (простий) і багато-продуктовий	Розподіл витрат (пропорційно або індексний), накопичення витрат, вилучення витрат, нормативний
Попродуктовий: попроцесний: подетальний; за виробами та групою виробів	накопичення витрат, нормативний, розрахунок за прямою ознакою, коефіцієнтний

Сутність і сфери використання методів обліку витрат і способів калькулювання собівартості продукції докладно наведені в економічній літературі.

У процесі калькуляційних розрахунків використовується поняття собівартості. Залежно від того, які витрати включають у собівартість розрізняють:

• виробничу собівартість (включають витрати, перелічені П(С)БО 16 «Витрати», в управлінському обліку називають повною виробничою собівартістю);

• неповну виробничу собівартість (включають тільки змінні виробничі витрати);

• повну собівартість (виробнича собівартість плюс операційні витрати: адміністративні, на збут, інші операційні витрати);

• індивідуальну собівартість (витрати конкретного виробництва з випуску продукції);

• середньогалузеву собівартість (середні за галуззю витрати на виробництво аналогічної продукції).

При цьому для цілей управлінського обліку розрізняють собівартості⁸¹:

1. повну виробничу – використовується для встановлення цін і прийняття оперативних рішень в умовах нормальної роботи. Включаються витрати відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;

2. пряму виробничу (усічена, неповна виробнича, маржинальна) – використовується для встановлення цін і прийняття оперативних рішень при специфічних обставинах. Включає змінні витрати, які можна прямо віднести на собівартість конкретного виду продукції;

3. за центрами відповідальності – оперують під час планування та контролю діяльності відповідальних виконавців. Включає сукупність витрат на виготовлення відповідним центром усієї продукції та містить лише ті статті, які можна прямо віднести на собівартість конкретного виду продукції.

Таке розходження собівартості ґрунтується на принципі «різна собівартість для різних цілей».

Методи обліку витрат і способи калькулювання собівартості створюють визначені системи, які можна класифікувати за такими ознаками⁸²:

• Об’єктом обліку витрат – система обліку витрат за замовленнями, система обліку витрат за процесами;

• оперативністю контролю – система фактичних витрат, система стандартних витрат;

• повнотою включення витрат у собівартість – система повних витрат та система неповних витрат;

• взаємозв’язком управлінського та фінансового обліку в системі рахунків бухгалтерського обліку – інтегрована система обліку, автономна система обліку.

На основі обліку повних і неповних витрат виникли різні системи обліку витрат.