2.3. Вартість чистих активів
Вартість чистих активів – величина, яка визначається господарським товариством шляхом вирахування із суми активів, взятих до розрахунку, суми його зобов’язань, взятих до розрахунку.
Для визначення вартості чистих активів будь-яких видів господарських товариств використовують відповідні методичні рекомендації114. Особливості ведення бухгалтерського обліку за окремими сферами господарювання (банківська, страхова, інвестиційна) викликають деякі зміни у порядку розрахунку, але економічна сутність чистих активів при цьому не залежить від сфери діяльності підприємства.
Розроблення подальших заходів з фінансового оздоровлення підприємства ґрунтується на зіставленні величини чистих активів з розміром статутного капіталу та з мінімальним розміром статутного капіталу, який визначається у законодавстві для певного виду господарського товариства. При порівнянні вартості чистих активів із розміром статутного капіталу рекомендується враховувати вартість фактичних витрат товариства на викуп акцій для їх подальшого перепродажу чи анулювання та заборгованість учасників за внесками до статутного капіталу.
Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.
Показник «вартості чистих активів» визначає можливість існування підприємства. Тому доцільним є обґрунтування пропозиції щодо використання сучасної методики факторного аналізу вартості чистих активів як інструмента фінансового аналізу та превентивного контролю у системі антикризового управління підприємством. Ця методика може бути застосована під час ророблення програми фінансової стабілізації підприємства або запобігання банкрутству підприємства. Проведення цього аналізу пропонуємо здійснювати у два етапи115.
Етап 1. Розрахунок темпу зростання вартості чистих активів (ТВЧА) та темпу зростання виручки від реалізації (ТВ). При цьому можливі такі співвідношення цих показників: 1) ТВЧА > 0, ТВ > 0; 2) ТВЧА > 0, ТВ < 0; 3) ТВЧА < 0, ТВ < 0; 4) ТВЧА < 0, ТВ > 0. Якщо у підприємства ТВЧА < 0, ТВ < 0 та траєкторія його розвитку спрямована на ситуацію, при якій ТВ > 0, ТВЧА<0 або ТВ < 0, ТВЧА> 0, то підприємство має кризову ситуацію. При цьому для поточного управління фінансами до розрахунку беруться чисті активи на квартальні дати. Для стратегічного управління – чисті активи на дати річної звітності. Для визначення інтенсивності зміни вартості чистих активів необхідно використовувати геометричну середню, розраховану за формулою
,
(3.2.4)
де
–
геометрична середня;
Т1 Т2…..Тп – ланцюговий темп зростання у відсотках;
n – число рівнів ряду.
Етап 2. Факторний аналіз чистих активів.
Для управління чистими активами потрібно забезпечити реалізацію такої функції управління, як внутрішній контроль. Моніторинг чистих активів, середні темпи зростання (або приросту) дозволяють виявити проблемну ситуацію. Для усунення або недопущення проблемної ситуації потрібно проводити факторний аналіз чистих активів на основі моделювання. Будь-який факторний аналіз починається з моделювання багатофакторної моделі. Побудова моделі полягає у відображенні конкретної математичної залежності між факторами. Принцип, що є в основі розрахунку чистих активів, визначає адитивний характер зв’язку. В адитивній моделі результативний показник являє собою алгебраїчну суму факторів. Кількість факторів може варіювати. Загальна формула адитивної моделі
.
(3.2.5)
Уявімо чисті активи (ЧА) у вигляді аддитивної моделі
,
(3.2.6)
де Ар – активи, що беруть до розрахунку;
Пр – пасиви, що беруть до розрахунку.
Можна подати формулу розрахунку вартості чистих активів у розширеному вигляді, при цьому активи, що беруть до розрахунку, стануть як алгебраїчна сума статей бухгалтерського балансу. Формула розрахунку вартості чистих активів у розширеному варіанті набере такого вигляду:
(3.2.7)
де НМА – нематеріальні активи; ОС – основні засоби; НБ – незавершене будівництво; ДФІ – довгострокові фінансові інвестиції; ІДФІ–інші довгострокові фінансові інвестиції; ВПА – відстрочені податкові активи; ДДЗ – довгострокова дебіторська заборгованість; ІНА – інші необоротні активи; З – запаси; Т – товари; ВО – векселі отримані; ДЗ – дебіторська заборгованість; ПФІ – поточні фінансові інвестиції; ГК – грошові кошти; ІОА – інші оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ДК – довгострокові кредити банку; ВПЗ – відстрочені податкові зобов’язання; ІДЗ – інші довгострокові зобов’язання; КК –короткострокові кредити банків; КЗ – кредиторська заборгованість; ІПЗ – інші поточні зобов’язання; ПЗО – поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; ПЗР – поточні зобов’язання за розрахунками.
Подана методика факторного аналізу вартості чистих активів дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Вона може бути використана як інструмент внутрішнього та/або зовнішнього контролю, так і як інструмент діагностики, для уникнення кризових явищ або банкрутства.
Наслідком неефективної фінансової діяльності акціонерних товариств, їх збитковості є спадання ринкового курсу корпоративних прав, при цьому типовим для багатьох вітчизняних акціонерних товариств є падіння ринкового курсу акцій нижче рівня їх номінальної вартості. За таких обставин залучення коштів шляхом нової емісії неможливе, оскільки, реалізуючи акції нижче номіналу, підприємство одержує емісійні збитки, також діє законодавче обмеження щодо заборони випуску акцій для покриття збитків від господарської діяльності.