Тема 1 контролінг та його місце в управлінні підприємством
1.1. Сутність контролінгу: місце і роль у системі управління підприємством, види, функції, показники та інструментарій
Однією з причин виникнення кризової ситуації на підприємствах є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва можуть привести підприємство до межі банкрутства. Фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.
В економічній літературі наводиться багато різноманітних дефініцій контролінгу. Проте більшість фахівців з управління підприємством під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством.
Узагальнюючи результати дослідження сутності контролінгу, можемо виділити його основні сутнісні характеристики (рис. 2.1.1).
Таким чином, аналіз теоретичних підходів щодо трактування сутності контролінгу довів, що контролінг не обмежується контролем, його предмет стосується управління, регулювання, контролю та взагалі нагляду. Саме тому найбільш обґрунтованою щодо сутності контролінгу видається позиція, відповідно до якої контролінг розглядається як система спостереження та вивчення поведінки економічного механізму конкретного підприємства і розроблення шляхів для досягнення стратегічних цілей його розвитку.
Узагальнення поглядів науковців щодо сутності поняття «контролінг»42
Контролінг можна також охарактеризувати як систему визначення цілей, прогнозування й планування механізмів та інструментів досягнення цих цілей, а також перевірки того, наскільки успішно виконані поставлені цілі, тобто контролінг є системою спостереження та вивчення економічного механізму конкретного підприємства і розроблення шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою; це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства. Інакше кажучи, контролінг – це спеціальна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.
Сучасна інтерпретація контролінгу підводить його до рівня, на якому він забезпечує інформаційну підтримку керівництва щодо забезпечення збільшення «первинної» вартості підприємства (монетарна та немонетарна інформація), а також «доданої» вартості
Рисунок 2.1.1 – Основні сутнісні характеристики контролінгу
(рекомендації, поради)43.
Метою запровадження контролінгу на підприємствах є діагностування фактичного техніко-економічного й фінансового стану, порівняння його з прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економіки та фінансів підприємства, попередження негативного впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на фінансовий результат і положення на ринку.
Розгляд контролінгу як управлінської концепції обумовлює складність його предмета та досить широкий перелік об’єктів спостереження. Предметом контролінгу є мікроекономічні процеси та явища на підприємстві, що характеризуються певними показниками-індикаторами в їх динаміці, та макроекономічні процеси в країні, які безпосередньо впливають на економіку підприємства. До предмета контролінгу відносять такі елементи: формування системи показників стратегічного планування (визначення програми розвитку підприємства, складання бюджетів); розроблення системи інформаційного забезпечення стратегічного менеджменту; збір даних із центрів відстеження за допомогою звітності; виявлення відхилень та факторів негативного впливу на розвиток підприємства; складання звітів для менеджменту; розроблення пропозицій щодо ліквідації «вузьких» місць44.
Об’єктами контролінгу є фактори виробництва, процеси, показники ефективності їх використання та організації, потенціал підприємства, а також показники фінансового стану порівняно з прогнозованими45. Досвід застосування контролінгу в західних компаніях показує, що його дія спрямована на формування і використання активів, капіталу, доходів, витрат і фінансових результатів, а також підвищення ефективності процесів за функціональними напрямами управління фінансово-господарською діяльністю46.
Найчастіше об’єкти контролінгу поєднуються в чотири групи: ресурси, процеси, фінансова діяльність, економічна ефективність (рис. 2.1.2). Кожна із перелічених груп містить показники, що характеризують роботу підприємства та дозволяють забезпечити моніторинг його зовнішнього і внутрішнього стану, визначити тенденції розвитку.