3.3. Форми реорганізації підприємства

Реструктуризація підприємства як комплексний управлінський засіб у тлумаченні Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» може здійснюватися шляхом:

1) поділу, що передбачений у плані санації, та переведення боргів до іншої юридичної особи;

2) зміни форми власності;

3) оновлення системи управління підприємства-боржника;

4) перетворення організаційно-правової форми боржника.

Управлінські дії суб’єктів фінансової санації з приводу реструктуризації підприємства-боржника регламентовані чинним законодавством.

Поділ підприємства-боржника з одночасною передачею боргових зобов’язань до іншої юридичної особи здійснюється через процедуру припинення юридичної особи боржника. Цивільний кодекс України передбачає:

– порядок припинення юридичної особи в результаті передання всього її майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам;

– дії суб’єктів управління, їх черговість та підпорядкованість.

Припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється двома шляхами:

1) його реорганізації, зокрема злиття, приєднання, поділу, перетворення;

2) його ліквідації.

Загальний порядок реорганізації передбачає вирішення комплексу питань, головними з яких є:

– вибір форми реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення);

– визначення основних умов реструктуризації суб’єкта (головна мета, пошук і вибір інвестора, у тому числі іноземного, підготовка проектів установчих документів юридичних осіб, забезпечення державної реєстрації);

– вивчення міжнародної практики з питань реорганізації та фінансової санації суб’єктів господарювання;

– встановлення спеціальних вимог до поглибленого факторного аналізу фінансового стану (зокрема, щодо фінансового аудиту, діагностики активів, обстеження ризикових операцій з цінними паперами, аналізу угод та умов щодо конвертації акцій);

– визначення раціональної вартості статутного (акціонерного) капіталу юридичної особи та ефекту на добробут її учасників (акціонерів);

– аналіз можливих кризових ситуацій;

– порядок ліквідації новоутвореної юридичної особи;

– означення джерел фінансування заходів з реорганізації;

– розгляд процедури банкрутства, санації як примусових видів реорганізації та інші питання.

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права та обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу.

У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта.

У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права та обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

Особливості управлінських дій з реструктуризації підприємства у ході його фінансової санації додатково встановлюються нормативними актами центральних органів влади та управління (Національним банком України, відповідними комісіями з регулювання ринків фінансових послуг та іншими комітетами), а також внутрішніми документами суб’єктів господарювання. Насамперед особливості ліквідаційної та реструктуризаційної процедур встановлюються в Статуті господарського товариства. Окремі положення також містяться у внутрішніх інструкціях, методиках, інформаційних технологіях суб’єкта господарювання.