Питання для самоконтролю
1. У чому полягає суть фінансової стратегії?
2. Охарактеризуйте етапи розроблення фінансової стратегії.
3. Які методи та інструменти використовують при розроблені фінансової стратегії? Охаратеризуйте їх.
Тема 5 банкрутство, санація, ліквідація – методи антикризового управління
5.1. Економічна сутність банкрутства та його види
Банкрутство можна розглядати як інструмент виведення суб’єктів підприємницької діяльності з кризової фінансово-господарської ситуації, оскільки в основі самої процедури банкрутства лежать конкретні юридичні й економічні дії, результатом яких є звільнення підприємства від боргів, повернення його дебіторської заборгованості.
Зовнішніми ознаками банкрутства підприємства є невиконання вимог впродовж трьох місяців з моменту настання дати їх виконання.
Банкрутство стає юридичним фактом з моменту винесення господарським судом ухвали про визнання боржника банкрутом. Проте передує цьому досить тривала і складна процедура порушення і розгляду справи про банкрутство, в процесі якої правовий статус підприємства-боржника, проти якого порушена справа про банкрутство, може бути змінений.
Поняття банкрутства охоплює різні його види. В законодавчій і фінансовій практиці виділяють такі види банкрутства підприємств:
1. Фіктивне банкрутство – завідома неправдива заява громадянина – засновника або власника суб’єкта господарської діяльності, а також службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.
2. Приховування стійкої фінансової неспроможності – умисне приховування громадянином – засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом надання недостовірних відомостей, якщо це завдало значної матеріальної шкоди кредиторові.
3. Доведення до банкрутства – умисне, з корисливих мотивів іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі або кредитору.
Крім того, у літературних джерелах спостерігається:
1. Реальне банкрутство. Воно характеризує повну нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність через реальні втрати капіталу, що використовується. Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє такому підприємству здійснювати ефективну господарську діяльність у майбутньому періоді, внаслідок чого воно оголошується банкрутом юридично.
2. Технічне банкрутство – характеризує стан неплатоспроможності підприємства, який виник у результаті наявності простроченої дебіторської заборгованості. При цьому розмір дебіторської заборгованості перевищує розмір кредиторської заборгованості підприємства, а сума його активів значно перевершує обсяг його фінансових зобов’язань. Технічне банкрутство при ефективному антикризовому управлінні підприємством, як правило, не приводить до його юридичного банкрутства.
Реалізація законодавства про банкрутство повинна сприяти оздоровленню всієї системи фінансових взаємовідносин між підприємцями, а у разі визнання боржника банкрутом – зведенню до мінімуму негативних наслідків банкрутства для обох сторін.