Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учебник санация.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Система обліку витрат abс-costing93

АВС-костинг (АВ-костинг), АВМ-костинг (activity -based costing, activity-based management) – система калькулювання за видами діяльності або калькулювання на основі діяльності, або функціональна калькуляція, або поопераційне калькулювання витрат.

Одним із принципів калькулювання собівартості продукції є вибір методу розподілу накладних витрат між об’єктами калькулювання. АВС-костинг передбачає спершу групування накладних витрат за видами діяльності (процесами, операціями), а потім розподіл їх між видами продукції (роботами, послугами), виходячи із потреби останніх у відповідних видах діяльності. Тобто АВС-костинг використовує види діяльності для накопичення витрат.

АВС-костинг є стратегічною системою калькулювання і не може використовуватися в операційному.

Послідовність калькулювання за видами діяльності

1. Визначення основних видів діяльності (функцій, операцій), які споживають ресурси. Види діяльності, функції, операції (activities) – це роботи або процедури, які регулярно чи періодично здійснюються у процесі виробничо-комерційної діяльності підприємства, для створення і обслуговування об’єктів витрат (продукція, замовлення, покупці, канали збуту, підрозділи тощо). Види діяльності можна класифікувати у такій ієрархічній послідовності94: діяльність на рівні одиниці продукту; діяльність на рівні партії продукту; діяльність на рівні продукту; діяльність на рівні роботи з клієнтами; діяльність на рівні забезпечення функціонування бізнесу. До видів діяльності, функцій можна віднести: замовлення матеріалів, експлуатацію обладнання, контроль якості тощо. На практиці складають довідник видів діяльності, який містить перелік видів діяльності, їх опис (характеристику витрат, що породжує ця діяльність), фактори витрат відповідної діяльності. Спочатку накладні витрати переносять на ресурси пропорційно вибраним драйверам (параметрам розподілу), потім визначають усі ресурси, необхідні для виконання кожної функції.

2. Об’єднання накладних витрат в однорідні сукупності за видами діяльності. Сукупність однорідних витрат, пов’язаних із певною діяльністю, має назву пул витрат (cost pool).

3. Визначення факторів (драйверів, параметрів) витрат. Зв’язок між видами діяльності та об’єктами витрат ідентифікують фактори витрат діяльності (activity cost drivers). Для кожного виду діяльності вибирають носій витрат (фактор, який викликає зміну витрат), або їх називають кост-драйвери (індекс-вимірник результатів). Наприклад, для служби збуту кост-драйвером може бути кількість проданого товару, для функції управління кост-драйвером – кількість працюючих. Кост-драйвери використовують для зіставлення витрат із результатами діяльності. Розрізняють такі види факторів витрат діяльності: операційні, часові та інтенсивні (пряме списання). Для застосування АВС-костингу необхідно розробити систему кост-драйверів, характерних для кожного виду діяльності, та порівняння їх із показниками ресурсів, використаних для одержання результату.

4. Обчислення ставки фактора витрат для кожної однорідної сукупності накладних витрат. Непрямі витрати відносять до видів діяльності, виходячи з того, яка їх величина споживається при виконанні цих видів діяльності. Діленням витрат діяльності на загальну кількість факторів витрат діяльності визначають ставку фактора витрат діяльності (activity cost driver rate). Тобто оцінюють вартість одиниці носія витрат (співвідношення накладних витрат за кожною функцією на кількісне значення відповідного носія.

5. Віднесення накладних витрат до відповідних видів продукції (робіт, послуг). Визначення собівартості продукції – вартість одиниці носія витрат помножують на їх кількість, тобто для розрахунку беруть ті функції, які необхідні для виготовлення цієї продукції.

Порівняно з іншими методами застосування АВС/ABM-костінг забезпечує:

– більш точний розподіл витрат на об’єкти (продукцію, послуги, клієнтів, структурні підрозділи, устаткування), що породжують ці витрати;

– аналіз причин появи витрат через виконувані в бізнес-процесі дії;

– обґрунтоване формування рекомендацій з усунення «вузьких» місць і зменшення витрат.