5.2.1 Перевірка орендарів водних об’єктів та користувачів водойм у режимах рибогосподарської експлуатації

Рибогосподарська діяльність пов'язана з вивченням, охороною, відтворенням, вирощуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів шляхом їх вилучення (вилову, збирання тощо) з подальшими транспортуванням, зберіганням, переробкою, імпортуванням, експортуванням, виготовленням і реалізацією продукції з них, організацією та здійсненням державного управління і контролю в рибному господарстві.

Орендодавцями земель водного фонду на території області є органи місцевого самоврядування та районні державні адміністрації; розташованих на них водойм - районні державні адміністрації, які за погодженням з органами земельних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, водного та рибного господарств, ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічних органів надають в оренду водойми загальнодержавного значення, що знаходяться на відповідних територіях.

Користувачами водойм є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди земель водного фонду належить право користування землями водного фонду та на підставі додаткової угоди до договору оренди земель водного фонду – використання водного об’єкта, розташованого на них.

Підставою для укладання договору оренди земель водного фонду та додаткової угоди до договору оренди земель водного фонду щодо використання водного об’єкта, розташованого на них, є рішення орендодавця відповідно до заяви зацікавленої особи, визначеної на конкурсних засадах, та відповідна землевпорядна документація і водогосподарський паспорт.

Істотними умовами додаткової угоди до договору оренди земель водного фонду щодо використання водного об’єкта, розташованого на них, є:

• опис водного об’єкта (місце розташування, площа водного дзеркала, земель водного фонду, дані про гідротехнічну споруду, балансову вартість гідротехнічних споруд тощо);

• орендна плата (розмір, індексація, термін і порядок внесення та перегляду, відповідальність за її несплату);

• цільове призначення та умови використання водного об’єкта;

• умови збереження технічного та екологічного стану водного об’єкта;

• умови припинення користування та повернення водойми орендодавцеві;

• обмеження і обтяження щодо використання водойми, включаючи природоохоронні вимоги;

• відповідальність сторін;

• права і обов’язки сторін;

• строк дії додаткової угоди;

• визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення водного об’єкта ;

• інші умови згідно з чинним законодавством.

Обов’язковою частиною договору оренди земель водного фонду є додаткова угода до договору оренди земель водного фонду щодо використання водного об’єкта, розташованого на них, план (схема) водойми, паспорт (характеристика) водойми з включенням матеріалів обстежень технічного стану, а також умови (правила) її експлуатації, режим рибогосподарської експлуатації та ветеринарний паспорт у разі використання водойми для рибогосподарських потреб, висновок санітарно-епідеміологічних органів, довідка про хіміко-бактеріологічний аналіз води.

Виготовлення цих документів забезпечує орендодавець або користувач за спільною згодою.

Надання в користування водойм без визначених меж здійснюється за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зайнятої водою, прибережною захисною смугою та гідротехнічними спорудами, виготовленим та погодженим в установленому законодавством порядку. Проект землеустрою є обов’язковим додатком до договору оренди земель водного фонду та додаткової угоди до договору оренди земель водного фонду щодо використання водного об’єкта, розташованого на них (у визначених Земельним кодексом України випадках).

Орендар повинен дотримуватись таких умов:

1. Використовувати об’єкт відповідно до мети використання та його цільового призначення.

2. Експлуатувати водний об'єкт відповідно до Правил технічної експлуатації, встановленого режиму роботи, з утриманням в належному технічному та санітарному стані водного об'єкта, гідротехнічних та інших супутніх споруд відповідно до вимог Водного кодексу України.

3. Здійснювати спеціальне водокористування на підставі дозволу, виданого органами охорони навколишнього природного середовища та дотримання екологічної безпеки під час користування водним об'єктом, забезпечувати збереження його водності і охорону від забруднення та засмічення згідно з вимогами природоохоронного законодавства та Водного кодексу України.

4. Здійснювати спеціальне використання водних живих ресурсів за умови дотримання вимог щодо охорони водних живих ресурсів згідно з природоохоронним законодавством та законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ".

5. Здійснювати рибогосподарську експлуатацію водного об’єкта відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації.

6. Дотримуватись режиму, встановленого для водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони згідно з вимогами природоохоронного законодавства, Водного і Земельного кодексів України тощо.

7. Визначати хіміко-бактеріологічний склад води у водному об’єкті на початок оренди.

8. Інші умови

Під час перевірки орендарів водних об’єктів та користувачів водойм в режимах рибогосподарської експлуатації інспектор повинен перевірити:

1. Документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на використання водного об'єкту для риборозведення (договір оренди водойми у відповідності до ст. 51 Водного кодексу України), в тому числі правоустанавлюючі документи на використання земельних ділянок, прибережної захисної смуги.

2. Наявність погодження власника гідротехнічних споруд або договору на спільне їх використання та обслуговування.

3. Наявність розробленого і затвердженого в установленому законодавством порядку Режиму рибогосподарської експлуатації водойми (для водосховищ та ставків площею від 5 га і більше, якщо вони є русловими). Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта (далі - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних живих ресурсів (ВЖР) за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.

Туводні види ВЖР - види ВЖР, які перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об'єкті до початку їх спеціального використання відповідно до Режиму. Режим розробляється відповідною науковою установою терміном дії на 10 років і включає в себе рекомендації щодо обсягів зариблення та вилову водних живих ресурсів (ВЖР) по роках, строків лову, кількості знарядь та засобів лову, регламентації любительського рибальства, раціонального використання туводних видів тощо.

4. Дотримання користувачем затверджених Режимом показників зариблення та вилову ВЖР (в динаміці, починаючи з року затвердження Режиму).

5. Наявність підтверджуючих зариблення та вилов документів (актів зариблення, складених у відповідно до вимог здійснення обліку водних живих ресурсів, які випускаються в рибогосподарський водний об'єкт. Ведення Журналу обліку випущених водних живих ресурсів. Сторінки журналу мають бути прошнурованими, пронумерованими та скріплені печатками користувача та державного органу рибоохорони. Наявність свідчень про ВЖР, що загинули під час транспортування та випуску (заносяться до Журналу обліку випущених водних живих ресурсів).

Здача улову водних живих ресурсів на приймальний пункт оформляється квитанцією. Особа, яка приймає улов, зобов'язана зареєструвати квитанцію в Журналі обліку прийнятих водних живих ресурсів.

б. Наявність у користувача дозволів на лов риби, талонів, бирок маркування на знаряддях лову риби, що зареєстровані в органах рибоохорони, на кількість знарядь і за номерами, що зазначені в дозволі, талоні. Бирки повинні кріпитися до знарядь лову риби з розрахунку 1 бирка на кожні 35 метрів сіток.

Звернути увагу на те, що при проведенні промислу дозволяється вилучення водних живих ресурсів з дотриманням вимог правил, режимів рибальства, що діють на рибогосподарському водному об'єкті, де проводиться лов, за наявності в рибалки, відповідального за лов, талона і промислового журналу, а в рибалки, який здійснює лов у складі зазначено підрозділу, документа, що засвідчує його особу (посвідчення рибалки). Вихід бригади або іншого підрозділу користувача на лов повинен бути зареєстрований в промисловому журналі, який має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою користувача та державного органу рибоохорони.

Користувачам забороняється зберігати на рибдільницях об'єкти промислу (ВЖР), невраховані чи заборонені до вилову, частини їхніх тіл, приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви, а також використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування на водоймі за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків.

7. Стан здійснення охорони ВЖР користувачем, привести результати цієї роботи в динаміці (за роками).

8. Стан дотримання користувачем встановленої правилами рибальства та Режимами заборони на лов риби (регіон внутрішніх водойм, на період нересту, з 1 квітня по 10 червня). Оперативно перевірити, чи здійснюється лов користувачем в період нересту. Якщо здійснюється, це є грубим порушенням правил рибальства, і до винних посадових осіб або громадян повинні бути вжиті заходи інспекційного реагування відповідно до діючого законодавства.

9. Стан дотримання користувачем режиму охорони прибережної захисної смуги на водоймі, де забороняється розорювання земель, городництво, будівництво будь-яких споруд, У тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок для автомобілів, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Користувач повинен в належному стані утримувати закріплену промислову ділянку, знаряддя лову й забезпечувати їхню охорону.

За результатами перевірки інспектор складає акт перевірки, де формує обов’язкові до виконання приписи.