11.2. Державний контроль у сфері поводження з відходами

Державне управління у сфері поводження з відходами здійснюють Кабінет Міністрів України, відповідні органи Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами. До останніх належать Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють, крім того, МОЗ України, МВС України, інші органи державної виконавчої влади згідно з законодавством.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводження з відходами є Мінприроди України, на яке покладається здійснення комплексного управління у відповідній сфері, проведення державної екологічної експертизи, видача дозволів на здійснення операцій з відходами, у тому числі на їх транскордонне перевезення; контроль за веденням первинного обліку щодо поводження з відходами та їх паспортизацією; участь у нормотворчій роботі з питань, що регулюють поводження з відходами; затвердження переліку небезпечних властивостей відходів за погодженням з Державною санітарно-епідеміологічною службою України та ін. Компетенція Мінприроди України у даній сфері управління визначається Законом України «Про відходи» (ст. 23) та Положенням про це міністерство.

До відання Державної санітарно-епідеміологічної служби України у сфері поводження з відходами належить здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час поводження з відходами, а також забезпечення у відповідних нормативних документах вимог безпеки для здоров'я людини; проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи і видача її висновків щодо об'єктів поводження з відходами; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, видача гігієнічного сертифіката на неї; методичне забезпечення та здійснення контролю при визначенні рівня небезпечності відходів та інші функції, передбачені законами України.

В Україні діє Державний класифікатор України (Класифікатор відходів ДК 005-96), згідно з яким до відходів належать:

- залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт, що втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);

- розкривні і супутні гірничі породи, що видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин;

- залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо);

- новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);

- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у т. ч. тваринництва), лісівництва і лісозаготівель;

- бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами і не придатна до використання;

- неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т. ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;

- зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);

- залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);

- осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;

- залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;

- залишкові продукти усіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;

- матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи - відходи, фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

До небезпечних відходів належать відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів та засобів поводження з ними. Небезпечні відходи містять такі речовини, що мають небезпечні властивості, - токсичність, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність, високу реакційну здатність або містять збудників інфекційних хвороб.

Небезпечні відходи поділяються на 4 класи небезпеки:

I клас - надзвичайно небезпечні;

II клас - високонебезпечні;

III клас - помірно небезпечні;

IV клас - малонебезпечні.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку.

Суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний:

• забезпечити запобігання забрудненню ними навколишнього природного середовища, а в разі виникнення такого забруднення - ліквідувати забруднення та його наслідки для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

• вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і навколишнього природного середовища від їх впливу;

• повідомляти про аварію, що сталася на зазначеному об'єкті, і про заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та населення;

• забезпечувати експлуатацію зазначених об'єктів і перевезення небезпечних відходів з дотриманням вимог природоохоронного законодавства;

• мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

• ідентифікувати об'єкти поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

• мати план локалізації та ліквідації аварії на об'єкті;

• мати декларацію безпеки;

• надавати інформацію про такі об'єкти відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

У разі порушення суб'єктом господарської діяльності ліцензійних умов поводження з небезпечними відходами ліцензія анулюється у встановленому законом порядку.

Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

До поводження з небезпечними відходами допускаються особи, які мають професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) на право роботи з небезпечними речовинами, та не мають медичних протипоказань. Допуск працівників до роботи забезпечується відповідною посадовою особою підприємства, установи, організації.

Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних вантажів.

Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення, відповідно до закону.

Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видів діяльності, не пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.

Зберігання небезпечних відходів на території підприємств, установ, організацій - суб'єктів господарської діяльності здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи та організації - суб'єкти господарської діяльності, на території яких зберігаються небезпечні відходи, відносяться відповідно до закону до об'єктів підвищеної небезпеки.

Відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або юридичних осіб, підлягає обов'язковому страхуванню відповідно до закону.

Діяльність, пов'язана із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та забезпеченням ними переробних підприємств, здійснюється на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону.

Підставою для видачі ліцензії на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини є наявність у спеціалізованих підприємств виробничих і складських приміщень, пресового, вантажопідйомного та аналітичного обладнання, кваліфікованого персоналу.

Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення протипожежної та екологічної безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Операції поводження з окремими видами відходів як вторинної сировини в частині приймання і закупівлі їх у населення спеціалізовані підприємства здійснюють через свої приймальні пункти (стаціонарні або пересувні).

"Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки" (далі - форма N 1-небезпечні відходи) формують згідно з інструкцією, щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-небезпечні відходи.

У державному статистичному спостереженні за формою N 1-небезпечні відходи відображаються відходи I-III класів небезпеки, у тому числі продукція, яка непридатна та містить шкідливі речовини (включаючи пестициди, які стали непридатні чи заборонені до застосування).

До форми не включаються дані про шкідливі речовини (продукти, сполуки), що являють собою готову продукцію, яка підлягає подальшому використанню, напівфабрикати, призначені за технологією виробництва для подальшої переробки з метою одержання готової продукції, а також небезпечні відходи, які надходять у водні об'єкти зі стічними водами та викидаються в атмосферне повітря і які відображаються у формах державних статистичних спостережень N 2-тп (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" та N 2-тп (водгосп) "Звіт про використання води". Разом з тим у звіті повинні відображатися утворення, знешкодження, складування і т.ін. небезпечних речовин, уловлених (одержаних) у процесі очистки газів і стічних вод, які відходять від джерел забруднення на відповідних спорудах та установках.

Форма N 1-небезпечні відходи заповнюється на основі даних первинного обліку відходів. Первинний облік відходів ведеться відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. При заповненні форми необхідно використовувати паспорт відходів, прибутково-видаткові документи (прибуткові та видаткові ордери, акти про прийняття матеріалів, накладні на відпуск небезпечних матеріалів та речовин, картки і відомості складського обліку, документи на вивіз відходів з підприємства та ін.). За відсутності первинного обліку форма заповнюється на основі даних розрахунків матеріального балансу та іншої наявної інформації. У цьому разі до форми додаються відповідні розрахунки.

Небезпечні відходи відображаються у довільній формі. Якщо в бланку форми кількість рядків недостатня, то для відображення всіх наявних небезпечних відходів I-III класів небезпеки додатково заповнюється необхідна кількість бланків.

Небезпечні відходи, включаючи люмінесцентні лампи, відображаються у звіті в тоннах з трьома десятковими знаками. Для визначення маси люмінесцентних ламп необхідно вагу однієї лампи помножити на загальну кількість ламп. У разі неможливості встановлення ваги лампи пропонуємо використовувати середню вагу однієї лампи, що дорівнює 0,3 кг.

Інформація про сховища організованого складування, що належать підприємству, де зберігаються відходи I-III класів небезпеки відображає кількість, площу та об'єм спеціалізованих сховищ організованого складування (поховання) відходів, у яких зберігаються відходи I-III класів небезпеки і на використання яких отримано дозвіл спеціально вповноважених органів. Сховища, у яких зберігаються малотоксичні відходи IV класу небезпеки, у звіті не відображаються.

Утворення та рух відходів I-III класів небезпеки

Класи небезпеки відходів визначаються виробниками, тобто технологічними виробничими лабораторіями підприємств, відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за узгодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

У звіті про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки вказують:

1. код та найменування фізичного стану відходів;

2. групу небезпечних відходів. Віднесення конкретного відходу до тієї чи іншої групи небезпечних відходів визначається за переважним вмістом відповідного хімічного елемента чи речовини, винесених у назву групи небезпечних відходів. Якщо до складу конкретного відходу входять два чи більше шкідливих хімічних елементи, а також речовини, які належать до різних груп небезпечних відходів, то віднесення цього відходу до відповідної групи проводиться за складовим елементом (сполукою), який має найвищий клас небезпеки. При рівній їх небезпеці віднесення до конкретної групи проводиться за переважною кількістю хімічного елемента (сполуки), який винесено в назву групи небезпечних відходів;

3. наявність небезпечних відходів на 01.01 звітного року;

4. збільшення обсягів відходів, які зберігаються у спеціально відведених місцях та на території підприємства, за рахунок виявлення не облікованих раніше відходів під час проведення інвентаризації відходів на підприємстві, уточнення класу небезпеки (наприклад, переведення відходів, наявних на початок року, з одного класу в інший ) тощо;

5. кількість відходів, які утворилися безпосередньо на підприємстві протягом року без урахування відходів, які надійшли зі сторони;

6. кількість відходів, котрі надійшли зі сторони для здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх для екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення, а також для розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення). До спеціально відведених місць чи об'єктів належать місця видалення відходів, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо, на використання яких отримано дозвіл спеціально вповноважених органів;

7. небезпечні відходи, які надійшли з інших країн;

8. кількість відходів, які були повністю використані для одержання тієї чи іншої продукції на підприємстві, зокрема як сировини в технологічних процесах, які є джерелом їх утворення, як сировини (напівфабрикатів) для одержання продукції виробничо-технічного призначення, наприклад таких, як паливо, добриво тощо;

9. кількість відходів, які були повністю знешкоджені (знищені) на підприємстві;

10. кількість відходів, які були передані іншим підприємствам чи заготівельним організаціям;

11. обсяги відходів, переданих іншим країнам;

12. кількість відходів, які направляються в місця видалення відходів, що належать даному підприємству (сховища, накопичувачі, склади, могильники, полігони /крім полігонів твердих побутових відходів/ та інші) без змішування з іншими видами відходів;

13. дані про відходи, які вивезені на полігони твердих побутових відходів;

14. кількість відходів, які направляються на несанкціоновані звалища: кар'єри, яри; а також в інші місця складування, де зберігання відходів пов'язано з можливим змішуванням різних видів відходів. У цій самій графі наводяться відходи, скинуті у водоймища;

15. вилучення відходів з інших причин - це зменшення обсягів відходів у сховищах організованого складування та на території підприємств протягом року за рахунок уточнень унаслідок проведення інвентаризації відходів на підприємстві (наприклад, переведення відходів, наявних на початок року, з одного класу в інший), втрати відходів унаслідок витікання або випаровування, крадіжок тощо.

Правопорушення у сфері поводження з відходами

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:

а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;

б) самовільне розміщення чи видалення відходів;

в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини;

г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення;

д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;

е) приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;

є) змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;

з) порушення термінів подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;

и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;

і) передачу відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій;

ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо);

й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку;

к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України;

л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів;

м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів.