9.2.2. Заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства

Обсяги заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на підставі обстежень, що проводяться лісовпорядними службами та відповідними працівниками лісогосподарських підприємств.

У лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ у виняткових випадках можуть проводитись санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконсрукцією малоцінних деревостанів та влаштуванням протипожежних розривів, лише на підставі наукового обгрунтування і за погодженням з органами Мінприроди.

Рубки догляду за лісом полягають у періодичному вирубуванні дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне.

Головними завданнями рубок догляду є:

• поліпшення якості і породного складу насаджень;

• збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних та інших властивостей лісу;

• підвищення стійкості та продуктивності насаджень;

• створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини;

До рубки в першу чергу призначаються:

1. Ділянки, на яких зростають хворі і пошкоджені дерева;

2. Культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами;

3. Змішані деревостани з головною і другорядними породами в одному ярусі;

4. Деревостани, в яких є світлолюбиві породи (дуб, ясен, модрина, сосна тощо);

5. Складні деревостани;

6. Чисті перегущені молодняки цінних порід;

7. Молодняки насіннєво-порослевого походження;

8. Перегущені насадження;

9. Деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі перегущеності чистих куртин.

У чистих насадженнях до рубки догляду призначаються перш за все ділянки перегущених деревостанів з великою кількістю відсталих за ростом дерев, що мають стовбури з наявністю вад, а також насадження, неоднорідні за походженням, та молодняки з уповільненим ростом.

У змішаних насадженнях рубки призначаються на ділянках, на яких другорядні (небажані) породи негативно впливають на ріст головних.

У чистих і змішаних деревостанах із куртинним розміщенням дерев рубки догляду призначаються незалежно від їх загальної зімкнутості і повноти, якщо в окремих групах є небезпека затінення головних порід другорядними або насіннєвих екземплярів порослевими, а також у разі значної загущеності чистих куртин.

Рубки догляду за лісом поділяються на такі види:

• освітлення: коли формують насадження бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в насадженні, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного насадження;

• прочищення: коли забезпечують склад і форму деревостану (відрізняються від освітлення тим, що створюють рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення між окремими породами);

• проріджування: коли створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі насадження; в окремих випадках, якщо співвідношення порід у складі насаджень небажане, то продовжується його поліпшення, формується другий ярус у складних деревостанах);

• прохідна рубка: коли створюють умови щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини (продовжується поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану).

До дерев, що підлягають вирубуванню, належать:

• дерева, що заважають росту та формуванню крон кращих і допоміжних дерев;

• дерева, що мають широкі низькоопущені, з товстими сучками крони та низькоякісні сильнозбіжисті стовбури;

• порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насіннєві дерева головних порід;

• окремі кращі екземпляри однорідних за ростом і якістю дерев густих груп;

• дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони заважають росту кращих дерев.

Призначення дерев до рубки провадиться в окремих невеликих групах. В кожній з них відбирають кращі дерева, потім допоміжні, що залишають для подальшого росту, і, нарешті, намічають дерева, які потрібно вирубати. У разі відсутності в окремих групах дерев, що відповідали б вищезазначеним вимогам, слід залишати відносно кращі.

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також мети лісовирощування.

Розрізняють такі інтенсивності зріджування: слабка - вирубка до 15 відсотків запасу деревостану, помірна - 16-25 відсотків, сильна - 26-35 відсотків, дуже сильна - більше 35 відсотків.

Рекомендуються такі терміни повторюваності рубок догляду: при освітленні і прочищенні - 3-5 років, проріджуванні - 5-10 років, при прохідних рубках - 10-15 років. У змішаних і складних насадженнях повторюваність частіша. Конкретні терміни повторюваності встановлюються під час чергового лісовпорядкування.

Щорічний обсяг кожного виду рубок визначається шляхом поділу площ насаджень, що потребують відповідного догляду, на повторюваність рубок.

Термін початку і закінчення рубок догляду визначається із урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу.

У лісах, віднесених до тих категорій захисності, де допускаються тільки рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, їх проведення не обмежується віком насаджень.

До інших видів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, належать:

• вибіркові санітарні рубки;

• суцільні санітарні рубки;

• лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості;

• рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів;

• прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів, догляд за підростом, догляд за підліском, догляд за узліссям тощо.

Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення лісів, запобігання захворюванню і пошкодженню насаджень і здійснюються в порядку, встановленому Санітарними правилами в лісах України.

Лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, проводяться з метою поновлення цих властивостей, створення умов для вирощування стійких, високопродуктивних деревостанів.

Лісовідновні рубки призначаються:

1. у середньовікових та пристигаючих насадженнях з повнотою до 0,4, якщо іншими лісівничими заходами не можна досягти поновлення їх захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей;

2. у стиглих і перестійних насадженнях при зниженні повноти до 0,5.

Під час визначення повноти таких насаджень в цих випадках не враховуються дерева, що підлягають санітарній рубці.

Повнота деревостану — це показник щільності стояння стовбурів на одиниці площі. Є однією з таксаційних характеристик деревостану.

Є абсолютна і відносна повнота.

Абсолютна повнота деревостану виражається у м² через суму площ поперечних перетинів стовбурів даного насадження на одиницю площі га. Відносна повнота деревостану виражається в одиниці і її долях, це відношення суми площ поперечних перетинів стовбурів даного насадження до суми площ поперечних перетинів нормального насадження.

За відносною повнотою насадження поділяють:

Насадження за відносною повнотою	Показник відносної повноти
Високоповнотні	0,8 — 1
Нормальні	0,7
Низькоповнотні	0,5 — 0,6
Рідини	0,3 — 0,4
Поодинокі дерева	до 0,3

Рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків та похідних деревостанів (далі - реконструктивні рубки), проводяться з метою забезпечення належного використання лісорослинних умов, підвищення продуктивності, стійкості та довговічності, посилення захисних властивостей насаджень.

До реконструктивних рубок призначають:

1. чагарникові зарості з недостатнім відновленням головних порід;

2. сильно зріджені, з куртинним розміщенням дерев молодняки природного та штучного походження;

3. насадження з сильно пригніченими головними породами;

4. низькоповнотні (0,3 - 0,4) насадження;

5. деревостани, які за своїм складом не відповідають певним лісорослинним умовам і є малоцінними в господарському відношенні.

Догляд за підростом проводиться шляхом зрідження його перегущених куртин за 10-20 років до призначення головної рубки з метою створення різновікових деревостанів відповідно до потреб лісовирощування.

Після проведення головної рубки на ділянках, де є задовільні умови для природного поновлення, вибирають пошкоджені і сильно перерослі екземпляри підросту, а також зріджують загущені куртини. Надалі тут проводяться відповідні рубки догляду.

Під час догляду за підліском враховується його важливе значення для захисту грунтів від ерозії, підвищення їх родючості, а також для збереження і розведення мисливської фауни.

Догляд за підліском проводиться з метою його омолодження, посилення кущення, поліпшення плодоношення. Ознакою для призначення підліска до рубки є початок появи суховерхості окремих кущів. Рубки проводяться восени або ранньою весною, а для запобігання появі порослі - в літній період.

З метою запобігання розвитку ерозійних процесів на стрімких схилах під час догляду за підліском кущі слід вирубувати у два прийоми смугами завширшки 15-20 метрів упоперек схилу. Залишені ряди або куліси кущів вирубуються через 2-3 роки. Смугова вирубка кущів доцільна також у місцях, заселених корисною фауною. В лісоплодових насадженнях мисливських господарств зрубують тільки частину найбільш старих кущів, суцільні вирубки не застосовуються.

Догляд за узліссям полягає у формуванні на межі з нелісовими площами змішаних деревостанів з густим підліском за наявності вітростійких дерев, зокрема дуба, клена, липи, граба, груші з могутніми низькозвисаючими кронами. Під час цих рубок допускається зрідження молодняків до зімкнутості 0,4-0,5.

Крім зазначених у цьому розділі видів рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, для підвищення якості вирощуваних насаджень, поліпшення їх санітарного стану у дерев хвойних і листяних порід допускається обрізування сучків і частини живих нижніх гілок. Видалення гілок і сучків у дуба, ясена, бука, сосни, модрини слід розпочинати з 8-10-річного віку, а у дерев швидкоростучих порід (горіх, бархат амурський, тополя) – з 3-5 років при висоті дерев близько 2-3 метрів. На одному гектарі насаджень у 600-800 кращих, рівномірно розташованих дерев верхнього ярусу видаляють спочатку мертві сучки і частину нижніх гілок (мутовок ) з ознаками всихання, а потім здорові гілки, розміщені у нижній частині стовбура, видаляють розвилку стовбурів, обрізують пасинки.

З протипожежною метою у хвойних насадженнях, прилеглих до залізниць і шосейних доріг у смузі завширшки 25-50 метрів, сучки обрізують у всіх дерев. Обрізування повторюється через 4-6 років і доводиться до висоти 7-8 метрів. Гілки і сучки зрізують паралельно до бокової поверхні стовбура, не допускаючи пошкодження кори, розмочалювання деревини, зазубрин і задирок. Для уникнення пошкоджень кори навколо зрізу під час обрізування залишають напливи біля основи сучків заввишки близько 2 міліметрів.

Видалення живих гілок на деревах більшості порід проводять ранньою весною, до початку сокоруху. На березі, кленах, тополі, бархаті амурському гілки обрізують після появи листя на деревах. Забороняється видалення гілок у кінці літа і на початку осені під час масового розсіювання спор грибів. Щоб запобігти заселенню свіжих зрізів склівкою, обрізування гілок тополі слід проводити пізно восени.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки (не пов'язані з веденням лісового господарства) здійснюються за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.