- •Передмова
- •Розділ 1. Поняття екологічного інспектування. Основна мета, завдання і принципи екологічної інспекції
- •1.1. Екологічне інспектування його завдання, складові
- •1.2. Державна екологічна інспекція, її завдання та функції. Структура Державної екологічної інспекції, права і повноваження
- •1.3.Структура Державної екологічної інспекції Азовського моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища, її завдання та функції
- •1.4 Структура Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, її завдання та функції
- •1.5.Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, її завдання та функції
- •1.6.Аналіз роботи органів Держекоінспекції
- •2.1. Правове забезпечення громадського екологічного контролю в Україні
- •Розділ 2. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •2.2. Основні функції, права та обов’язки громадських екологічних інспекторів
- •Розділ 3. Особливості та характеристика інспекторських перевірок дотримання вимог екологічного законодавства
- •3.1. Види інспекторських перевірок
- •3.2. Планування та проведення інспекторських перевірок дотримання вимог екологічного законодавства
- •3.3. Оформлення результатів перевірки
- •3.4. Адміністративні заходи
- •Розділ 4. Екологічне інспектування природно-заповідних територій
- •4.2. Документальна перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на територіях пзф
- •4.4. Оформлення результатів перевірки та надання приписів
- •Розділ 5. Екологічне інспектування у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу
- •5.2.1 Перевірка орендарів водних об’єктів та користувачів водойм у режимах рибогосподарської експлуатації
- •5.2.2. Перевірка мисливських угідь
- •Розділ 6. Державне екологічне інспектування використання та охорони земель
- •6.1. Склад та цільове призначення земель України
- •6.2. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, її завдання та функції
- •6.3. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •6.3.1.Порядок проведення перевірок
- •6.3.2. Оформлення документів за результатами перевірок
- •6.3.3. Порядок застосування заходів адміністративного впливу до порушників земельного законодавства
- •Розділ. 7. Екологічне інспектування за раціональним використанням та охороною водних ресурсів
- •7.1.Стан водних ресурсів
- •7.1.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •7.2. Екологічний контроль за станом водних ресурсів
- •7.3. Порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон
- •7.3.1. Планування та проведення перевірок
- •7.3.2. Особливості перевірки окремих видів діяльності
- •7.3.3. Оформлення результатів перевірки
- •Розділ 8. Державне інспектування з охорони та раціонального використання надр
- •8.1. Стан, використання та охорона надр
- •8.2. Державний нагляд і контроль за використанням й охороною надр
- •Стан запасів і використання підземних вод в Україні за 2007 рік*
- •8.3. Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод
- •8.3.1. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод
- •8.3.2.Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ мінеральних вод для промислового освоєння
- •8.3.3. Контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною
- •8.4.Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод
- •8.4.1. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення та оцінки родовищ прісних підземних вод
- •8.4.2.Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ прісних підземних вод для промислового освоєння
- •8.4.3.Контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод
- •8.5 Здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини
- •8.5.1. Перевірки підприємств із питань переробки мінеральної сировини
- •8.5.2. Оформлення документів і вжиття заходів за результатами перевірок
- •Розділ 9. Державне інспектування з питань охорони та використання лісів
- •9.1. Характеристика лісових ресурсів України
- •9.2. Основні вимоги щодо ведення лісового господарства
- •9.2.1. Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування
- •9.2.2. Заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
- •9.2.3. Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів
- •9.2.4. Заготівля другорядних лісових матеріалів
- •9.2.5. Особливості відтворення лісів
- •9.3. Охорона лісів від пожеж
- •9.3.1 Протипожежні вимоги до місць спалювання порубкових решток від заготовки лісу і весняного доочищення місць рубок
- •9.3.2. Протипожежні вимоги до постійних лісокористувачів
- •9.3.3.Протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об’єкти або проводять роботи (заходи) в лісі
- •9.4. Здійснення державного інспектування з питань охорони та використання лісів
- •10.1. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •10.2.Перевірка стаціонарних джерел забруднення
- •10.3. Перевірка пересувних джерел забруднення
- •Розділ 11. Перевірка об’єкту з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів
- •11.1. Проблема відходів в Україні
- •2005 – 2007 Рр., тис. Тонн
- •11.2. Державний контроль у сфері поводження з відходами
- •11.3. Перевірка об'єкту з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів
- •12.1. Завданнями служби екологічного контролю на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць
- •12.2. Здійснення екологічного контролю
- •12.3. Екологічний контроль транспортних засобів і вантажів
- •12.3.1.Екологічний контроль транспортних засобів
- •12.3.2. Екологічний контроль вантажів
- •12.4. Перевезення пестицидів і агрохімікатів
- •12.5. Контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням
- •12.6. Здiйснення екологiчного контролю експортних партiй брухту чорних I кольорових металiв пiдроздiлами Державної екологiчної iнспекцiї
- •12.7. Особливості екологічного контролю об'єктів рослинного і тваринного світу
- •12.8. Особливості здійснення радіаційного контролю на митниці
- •12.8.1. Система параметрів радіаційного контролю
- •12.8.2 Процедура проведення радіаційного контролю транспортних засобів
- •12.8.3 Проведення радіаційного контролю вантажів
- •12.8.4. Порядок перевезення та пакування радіоактивних матеріалів
- •Короткий термінологічний словник
- •Термінологічний покажчик Література
Короткий термінологічний словник
Адміністративний штраф – це вид штрафу, який накладається компетентним органом або посадовою особою на особу, винну в скоєнні адміністративного проступку шляхом винесення відповідної постанови.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Антропогенне забруднення – забруднення, спричинене біологічним існуванням та господарською діяльністю людей, включаючи їх прямий та непрямий вплив на інтенсивність природного забруднення.
Антропогенне навантаження – ступінь прямого та непрямого впливу господарської діяльності людини на природу в цілому або на її окремі складові (ландшафт, види організмів тощо).
Атмосферне повітря – життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень;
Безпека екологічна – складова частина національної та транснаціональної безпеки, що гарантує захищеність права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та забезпечує необхідні умови для від творення природних ресурсів шляхом моніторингу та регулювання техногенної діяльності.
Безпека техногенна – складова екологічної безпеки, яка відповідає за наслідки техногенної діяльності.
Бета випромінювання (b випромінювання) – корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, яке виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних частинок (наприклад нейтронів).
Важкі метали – це кольорові метали з щільністю більшою, ніж у заліза (7,874 кг/дм3) Pb, Cu, Zn, Ni, Cd, Co, SI, Sn, Bi, Hg.
Вантажі – будь які товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України під митним контролем, крім транспортних засобів, що їх перевозять.
Викид – надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;
Води підземні – води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;
Води поверхневі – води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;
Водний об'єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);
Водні ресурси – обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території;
Гамма випромінювання – (y випромінювання) короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно позитронних пар тощо.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – вміст шкідливих речовин у природних середовищах в обсягах, що практично не становлять небезпеки для здоров'я людини і живих організмів у цілому.
Гранично допустимі викиди (ГДВ) – обсяг викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту, що створює приземну концентрацію, яка з урахуванням перспектив розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері не перевищує гранично допустимі концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо не існує більш жорстких екологічних вимог і обмежень.
Гранично допустима концентрація (ГДК) речовини у воді – встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;
Гранично допустимий скид (ГДС) речовини – маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу;
Державна екологічна експертиза – експертиза, яку здійснюють експертні підрозділи чи спеціально створювані комісії державних природоохоронних органів на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування.
Державний моніторинг навколишнього середовища – система спостережень, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Джерело викиду – об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) – об'єкт, що містить радіоактивну речовину або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання.
Еквівалентна доза – (у межах цього документа) добуток поглинутої дози на середній коефіцієнт якості іонізуючого випромінювання, який враховує біологічний вражаючий ефект для різних тканин.
Еколого економічні збитки – (від забруднення навколишнього середовища) збитки, завдані національному господарству внаслідок забруднення навколишнього середовища та зменшення природних та промислових ресурсів зони впливу промислового підприємства.
Економіка охорони навколишнього середовища – комплексна дисципліна, яка вивчає соціально економічні відносини і закономірності охорони природи; залучення об'єктів навколишнього середовища в процес відтворення матеріальних цінностей, еколого економічну ефективність та організацію цього процесу з метою визначення основних напрямків розвитку продуктивних сил і забезпечення життєво важливих потреб людини.
Забір води вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Забруднення атмосферного повітря – змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Забруднення вод – надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин.
Забруднююча речовина – речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Засмічення вод – привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод.
Заповідник – територія чи акваторія, в межах якої охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність.
Збиток – величина негативних наслідків забруднення навколишнього середовища.
Зона рекреаційна – частина простору природного середовища, призначеного для відпочинку і туризму.
Земельний кадастр – державний документ, який містить інформацію про якісну оцінку ґрунтів і ступінь їх придатності для сільськогосподарських культур; вилучення земель та інші відомості, спрямовані на організацію ефективного використання земельних ресурсів.
Зона санітарної охорони – територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Контрольні рівні (КР) (у межах цього документа) – радіаційно гігієнічні регламенти першої групи, числові значення яких установлюються з метою обмеження опромінення персоналу та (або) населення нижче значень лімітів доз, а також для проведення радіаційно дозиметричного контролю.
Ліміт використання води – граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування.
Ліміт забору води – граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
Ліміт скиду забруднюючих речовин – граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
Ліс – тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Лісові відносини – суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
Мінеральні ресурси – цей термін включає всі потрібні для людини (що зустрічаються в природі) неживі речовини неорганічного або органічного походження. До мінеральних ресурсів відносяться всі тверді корисні копалини, паливо (нафта, природний газ), вода, гази атмосфери. Запаси твердих корисних копалин за ступенем розвіданості і готовності для промислової експлуатації поділяються на категорії: А, В, С1,С2:
Категорія А – це вивчені, розвідані і підготовлені до видобутку запаси.
Категорія В – це геологічно обґрунтовані, відносно розвідані та оконтурені запаси.
Категорія С1 – запаси, встановлені орієнтовним випробуванням родовища.
Категорія С2 – запаси, раніше оцінені.
Моніторинг – комплексна система спостережень і контролю за змінами стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних факторів.
Моніторинг вод – система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.
Навколишнє середовище (довкілля) – складовий елемент відтворення матеріальних цінностей, який водночас виконує функції природних ресурсів і життєвого простору. У цьому середовищі існує і людина, яка, задовольняючи свої потреби, суттєво впливає на стан життєвого простору.
Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах – та впливу фізичних факторів пересувного джерела гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.
Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.
Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел – норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення Нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).
Норматив якості атмосферного повітря – критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря – група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.
Охорона атмосферного повітря – система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.
Пестициди – загальна назва хімічних препаратів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин, бур'янами, а також із різними переносниками інфекційних захворювань людини й тварини. Хімічні речовини, які використовуються для захисту рослин, сільськогосподарської продукції, знищення паразитних тварин і боротьби з переносниками захворювань.
Прибережна захисна смуга – частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
Природний радіаційний фон – опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за винятком техногеннопідсилених джерел природного походження.
Природні ресурси – елементи природи, частина всієї сукупності природних умов і найважливіші компоненти природного середовища, які використовуються (або можуть бути використані) при даному рівні розвитку виробничих сил для забезпечення потреб суспільства і суспільного розвитку. Природні ресурси є складовою частиною об'єму національного багатства країни. Природні ресурси, втративши зв'язки в результаті праці, переходять у розряд природної сировини.
Природоохоронні заходи – комплекс заходів, що передбачаються при розробці водогосподарських (меліоративних) проектів для оптимального використання природних ресурсів, виключення або зведення до мінімуму можливих екологічних наслідків водогосподарських об’єктів (меліорація).
Природокористування – задоволення потреб суспільства в елементах природи, може бути прямим і непрямим. Прямим називається безпосереднє використання ресурсів як джерел сировини і енергії, простору.
Природокористувачі – суб'єкти господарської діяльності, які викидають в атмосферу і у водні об'єкти забруднюючі речовини, розміщують відходи і здійснюють інші шкідливі дії.
Радіаційний контроль, або радіаційно дозиметричний (у межах цього документа) система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану промислової зони та навколишнього середовища, транспортних засобів та вантажів з метою виявлення їх можливого радіонуклідного забруднення й запобігання несанкціонованому поводженню з ДІВ.
Радіоактивна речовина (РР) – речовина, яка створює або в певних умовах здатна створювати іонізуюче випромінювання.
Радіоактивність – самочинне перетворення атомних ядер в ядра інших елементів. Супроводжується іонізуючим випромінюванням. Відомо чотири типи радіоактивності: альфа розпад, бета розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна радіоактивність.
Радіоактивне забруднення поверхні, що не знімається (фіксоване) - частина забруднення поверхонь радіонуклідами (радіоактивними речовинами), яка самочинно чи при експлуатації не переходить в навколишнє середовище та не видаляється методами дезактивації (без порушення їх цілісності).
Радіоактивні відходи (РАВ) - особливий вид відходів людської діяльності (життєдіяльності), які являють собою матеріали (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких встановлено, що:
а) не зараз, і ніколи у майбутньому вони не можуть бути використані;
б) вміст (концентрація) радіонуклідів у цих відходах перевищує встановлені "Основними санітарними правилами протирадіаційного захисту України" (ОСПУ-2000) рівні вилучення цих радіонуклідів із сфери державного регулювання.
Радіоактивність природна (фонова) - властивість природних середовищ, абіотичних і біотичних об'єктів виробляти (генерувати) характерне випромінювання, пов'язане з вмістом у них різних радіоактивних ізотопів (цезію і йоду). Р.п. не викликає негативних екологічних явищ.
Ресурсозбереження – регульований процес ефективного використання сировини із забезпеченням охорони навколишнього середовища на основі впровадження досягнень науково технічного прогресу, оптимізації господарських зв'язків і відповідного економічного стимулювання в усіх галузях економіки і виробничих ланках.
Рибництво – штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;
Рибогосподарський водний об'єкт – водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.
Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.
Транспортні засоби – транспортні засоби, що власним ходом прибувають на митну територію України або відбувають з цієї території та використовуються для міжнародних перевезень вантажу, багажу та пасажирів.
Шкода від забруднення середовища – фактичні та можливі збитки господарства, пов'язані із забрудненням довкілля.
Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення.
Штраф – це: 1) грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених чинним законодавством; 2) грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених діючими нормами; 3)неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч.2ст.549ЦК України).
Ядерний матеріал (ЯМ) – матеріал, який здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової реакції при спеціальних технологічних умовах (наприклад плутоній 239, уран 238, збагачений ізотопами урану 233, 235 і т.п.).
Ядерні відходи – речовини і матеріали, що стали радіоактивними внаслідок функціонування ядерного паливного циклу, не підлягають подальшому використанню і потребують довічної герметичної ізоляції. Ядерні відходи бувають твердими, рідкими, пило, газоподібними і такими, що містять природні й штучні радіонукліди. За потужністю випромінювання бувають низько та високоактивними.
Якість води – характеристика складу та властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.
Якість повітря – рівень потрібності його людині.
Якість ґрунту – характеристика складу і властивостей ґрунту, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.
Якість середовища – ступінь відповідності природних умов потребам людей та інших живих організмів.
