9.2.5. Особливості відтворення лісів

Відтворення лісів здійснюється з метою:

1) досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями;

2) підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;

3) поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності та біологічної стійкості.

Відтворення лісів здійснюється шляхом їх відновлення та лісорозведення.

Відновлення лісів.Відновлення лісів здійснюється на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо).

Зруби і згарища підлягають залісенню протягом не більше двох років. Лісові культури, що загинули, відновлюються в наступному році. Терміни залісення можуть бути продовжені у зв'язку з необхідністю ліквідації наслідків стихії (вітровал, пожежа, посуха тощо) органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідними територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

На лісових ділянках, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними і малоцінними деревостанами, відновлення більш цінних та високопродуктивних деревостанів здійснюється шляхом реконструкції та проведення лісокультурних робіт.

Лісорозведення. Лісорозведення здійснюється на призначених для створення лісів землях, не вкритих лісовою рослинністю, насамперед низькопродуктивних та непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо), на землях сільськогосподарського призначення, виділених для створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень.

Обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді України та стану земель, що підлягають залісенню.

Відновлення лісів проводиться способами, що забезпечують створення високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід.

Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення продуктивних деревостанів з високими захисними властивостями.

Лісовідновлення і лісорозведення мають забезпечувати:

• раціональне використання земель лісового фонду;

• поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості;

• підвищення водоохоронних, грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;

• досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно доцільними способами і технологіями.

Лісовідновлення і лісорозведення здійснюють з урахуванням соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону і передбачають цільове вирощування:

• насаджень загального призначення для забезпечення потреб народного господарства деревиною та іншими продуктами лісу;

• плантаційних лісових культур для одержання окремих сортиментів деревини в максимально короткі терміни;

• водоохоронних насаджень вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів;

• захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів;

• грунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, пісках, інших непридатних для сільскогосподарського використання землях, а також полезахисних лісових смуг;

• захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг тощо;

• санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісових насаджень у зелених зонах міст, селищ, промислових об'єктів та в місцях масового відпочинку і оздоровлення людей.

Проектування об'єктів з лісовідновлення, лісорозведення та вирощування садивного матеріалу в лісорозсадниках здійснюється на основі матеріалів лісовпорядкування, актів огляду місць рубань, актів передачі земель під захисне лісорозведення, наявності та стану лісокультурного фонду з урахуванням наукових рекомендацій та передового досвіду.

Порядок та терміни освоєння лісокультурного фонду встановлюються під час лісовпорядкування на весь ревізійний період і щорічно уточнюються в процесі детального обстеження на місцевості майбутніх лісокультурних об'єктів.

При цьому складається відомість ділянок лісокультурного і агролісомеліоративного фонду, що підлягатимуть залісенню або залишенню під природне поновлення .

З метою забезпечення садивним матеріалом щорічно складається проект посівів в лісорозсадниках, посадки шкілок і плантацій. Він вміщує розрахунки виходу садивного матеріалу і технологічні процеси для кожної деревної породи. У проекті враховується потреба в садивному матеріалі, його асортимент, стан лісорозсадника на всій його площі, наявність і якість лісового насіння, матеріально-технічне забезпечення робіт.

Проекти лісових культур і промислових плантацій розробляються постійними лісокористувачами, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, або, за їх замовленням, спеціалізованими підрозділами, з урахуванням господарського призначення лісів і природно-кліматичних умов, і передбачають основні агротехнічні вимоги до створення лісових культур і промислових плантацій, визначають лісорослинні умови та місцезнаходження, методи і способи створення лісопосадок, розміщення, схеми змішування, витрати садивного (посівного) матеріалу тощо, а також складається картографічний матеріал.

Залежно від природних і економічних умов, лісовідновлення здійснюється штучним, природним і комбінованим способами.

Штучне лісовідновлення здійснюється шляхом створення лісових культур (залісення) і проектується на зрубах, згарищах тощо, де природне поновлення головної породи відбувається незадовільно або неможливе.

Лісовідновлення шляхом природного поновлення здійснюється на зрубах, де є достатнє та якісне попереднє поновлення лісу або його можливо досягнути в найближчі 1-2 роки.

Тому під природне поновлення передбачають відводити, в першу чергу, такі площі:

1. зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву й підросту головних і супутніх порід, що відповідають корінним типам деревостанів;

2. зруби, згарища тощо в місцевостях з порівняно багатими лісорослинними умовами, де здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення господарсько цінних порід і формування високопродуктивних насаджень;

3. зруби в деревостанах, де забезпечується успішне порослеве і насіннєво-порослеве відновлення (зруби вільхи, верби, осокора в усіх лісорослинних зонах, а також інших листяних порід у байрачних лісах I і II генерації), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню лісів.

Під природне поновлення проектуються також площі, на яких створення лісових культур неможливе або недоцільне з технічних і економічних міркувань: площі з високим рівнем радіоактивного забруднення, частково заболочені зруби або невеликі за площею ділянки.

Комбінований спосіб лісовідновлення проектується на зрубах, згарищах, болотах, інших лісових землях з недостатнім або куртинним природним самосівом цінних деревних порід та на колишніх сільськогосподарських угіддях у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небезпечним для проведення комплексу робіт, пов'язаних із створенням лісових культур. У цьому випадку проектуються заходи щодо сприяння природному зарощуванню шляхом механічного обробітку грунту, висівання насіння та посадки деревних і чагарникових порід. Ефективність цих заходів оцінюється на п'ятий рік після їх проведення.

Під реконструкцію намічають малоцінні зімкнуті насадження у віці молодняків, які зростають в грунтово-кліматичних умовах, що дозволяють виростити цінніші і продуктивніші деревостани, загущені чагарники під наметом зріджених деревостанів, низькоповнотні молодняки цінних хвойних і листяних порід I-го та II-го класів віку, порослеві діброви I-го класу віку та інші неповноцінні насадження (далі по тексту - малоцінні насадження).

При реконструкції малоцінних насаджень головну породу, як правило, проектують вводити до коридорів, ширина яких повинна бути не меншою за висоту існуючого лісового насадження. Загальна кількість на одиницю площі головної породи, що введена коридорами і зростає на лісокультурній ділянці, повинна відповідати нормативам створення лісових культур у відповідних лісорослинних умовах.

До малоцінних насаджень належить вводити головну породу рівномірно або куртинно-груповим способом залежно від стану і призначення насадження. Такі культури підлягають загальному обліку та оцінці якості, але не переводяться до вкритих лісовою рослинністю земель.

При створенні лісових культур хвойних порід проектом повинно бути передбачено обов'язкове введення до протипожежних коридорів і куліс листяних порід та залишення для дуже сухих типів лісу протипожежних розривів.

Термін зберігання проектів у лісництві - 5 років після часу переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі.

Підсумковими результатами проектування робіт в лісокультурному виробництві є зведені відомості проектів лісових культур, промислових плантацій і природного поновлення, що складаються по кожному підприємству та в спрощенній формі подаються об'єднанню (управлінню) в строк до 20.01 та Державному комітету лісового господарства України - до 10.02 року створення лісокультурних об'єктів.

Проектування об'єктів лісорозведення. Захисне лісорозведення повинне передбачати створення лісових насаджень з високими продукційними і захисними властивостями шляхом залісення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель, а також закладання лісосмуг, алей та інших насаджень, що виконують суто захисні функції (на межах полів сівозмін, уздовж берегів річок, каналів, водоймищ, залізниць, автомобільних доріг тощо).

Захисні насадження створюються за спеціальними проектами, погодженими з державними органами лісового господарства і державними управліннями екологічної безпеки в областях, Автономній Республіці Крим. Проекти захисних насаджень розробляються спеціалізованими проектними організаціями інституту землеустрою Української академії аграрних наук та його філіалами на місцях, іншими спеціалізованими проектними організаціями відповідно до проектів землеустрою, генеральних планів і проектів забудови міст, будівництва залізниць, автомобільних доріг, гідротехнічних споруд та інших об'єктів.

Технічне приймання проведених робіт, пов'язаних з лісовідновленням і лісорозведенням, проводиться безпосередньо після закінчення робіт, але не пізніше 10 днів після їх завершення та оформляється відповідними актами технічного приймання, підписаними усіма членами комісії.

У рахунок плану лісовідновлення та лісорозведення зараховуються всі створені лісові культури і промислові плантації, за винятком маточних плантацій, плантацій новорічних ялинок та декоративних шкілок, які в своїй більшості мають тимчасове використання та інше цільове призначення.

Акти технічного приймання та складені на їх основі зведені відомості технічного приймання посівів в розсадниках і зведені відомості технічного приймання лісових культур, промислових плантацій, шкілок і плантацій та природного поновлення оформляються у двох примірниках, один з яких направляється керівникові підприємства.

Інвентаризація садивного матеріалу в лісових розсадниках (сіянців, укорінених живців, саджанців), лісових культур, захисних насаджень і природного поновлення проводиться (в кінці вегетаційного періоду після закінчення основних лісокультурних робіт, починаючи з 1 жовтня поточного року) для визначення ефективності робіт з лісовідновлення і лісорозведення, якісного стану створюваних лісових культур і захисних насаджень, природного поновлення, садивного матеріалу, їх відповідності діючим стандартам і технічним вимогам, призначення заходів з поліпшення стану лісокультурних об'єктів.

Комісія безпосередньо на місцевості проводить облік і оцінку якості лісових культур і захисних насаджень, визначає ефективність природного поновлення, кількість і якість садивного матеріалу в розсадниках, переводить лісові культури і природне поновлення у вкриті лісовою рослинністю землі, передає в експлуатацію захисні насадження, оформляє всі первинні документи та складає звіти.

При технічному прийманні робіт по створенню лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень відповідно до розробленого проекту перевіряють: правильність відведення та оформлення ділянок, їх площу на підставі креслень (планів); технологію створення лісових культур, головну та супутні породи, їх розміщення, густоту; відповідність садивного (висівного) матеріалу діючим стандартам; якість виконаних робіт і стан лісопосадок.

При значних розбіжностях між проектними і польовими матеріалами проводиться повторна інструментальна зйомка ділянки. Дані креслення щорічно наносяться на лісовпорядні планшети та плани внутрішньогосподарського землекористування власника земельної ділянки. Картографічні матеріали зберігаються у постійних лісокористувачів.

Технічне приймання проводиться шляхом натурного огляду та обліку, обмірювань, розкопувань на пробних площах.Пробні площі, як правило, повинні мати форму витягнутих прямокутників або стрічок (смуг), охоплювати за шириною не менше 4-х рядів головної породи або 2-х повних схем змішування порід і виділені в натурі відповідними знаками (стовпами, кілками тощо).

На кожній ділянці закладається, як правило, декілька пробних площ, що рівномірно розміщуються на ділянці, з тим, щоб урахувати на площах розміром до 10 га не менше 2% садивних (висівних) місць від їх загальної кількості, а на площі розміром більшій 10 га - не менше 2%.

Технічне приймання лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень оформляється актом. В акті відмічають стан лісокультурних рослин. Стан лісокультурних об'єктів при технічному прийманні оцінюється як "дуже добрий", "добрий", "задовільний" і "незадовільний", характеристика яких представлена в таблиці 9.1.

В акті відмічаються всі відхилення від проекту з зазначенням обсягів і характеру неправильно або неякісно виконаних робіт, а також відхилення від первинної (початкової) густоти лісових культур (по головних і супутніх породах).