8.4.Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод

Головним завданням нагляду за геологічним вивченням родовищ прісних підземних вод, їх розробкою і охороною є забезпечення всіма підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами вимог з раціонального використання родовищ прісних підземних вод, а також виконання заходів щодо їх охорони.

Нагляд у цій галузі ведеться: на всіх стадіях вивчення та експлуатації родовищ прісних підземних вод; при узгодженні проектів дослідно-промислової розробки та планів робіт на рік; при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами; при узгодженні правил технічної експлуатації родовищ підземних вод; при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

8.4.1. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення та оцінки родовищ прісних підземних вод

Перевірку дотримання вимог з геологічного вивчення, використання та охорони надр на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах, що знаходяться в детальній розвідці і за якими готуються матеріали підрахунку запасів прісних підземних вод для подання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій.

Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ підземних вод та охорони надр варто послуговуватися вимогами ст. 56 Кодексу України про надра і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності у геологорозвідувальної організації; раціональному видобутку, використанню та утилізації підземних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на збереження запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ, а також питанням розміщення розвідувальних свердловин, їх конструкції, способу буріння, термінів дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами, виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Серйозну увагу варто приділяти питанням консервації та ліквідації свердловин, дотриманню геолого-технічного наряду при їх бурінні, при цьому необхідно мати на увазі, що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин задаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин, призначених для наступної передачі в експлуатацію, повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин.

Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість роздільного випробування водоносних горизонтів, а при змінній по вертикалі проникаючої властивості водовміщуючих порід - хімічного складу підземних вод окремих їх зон.

Узгодження спеціальних дозволів на користування надрами. Під час узгодження спеціальних дозволів на користування надрами з метою експлуатації родовищ прісних вод заявникові органи Держпромгірнагляду зобов'язані керуватися вимогами, запропонованими до розробки родовищ корисних копалин:

• наявність у Статуті підприємства пункту, який передбачає вид діяльності - "розробка родовищ підземних вод";

• правильність визначення меж ліцензійної ділянки надр, які б відповідали гідрогеологічним розрахункам, наявність географічних координат ділянки надр і координат свердловин;

• наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України на ділянці надр, яка ліцензується ;

• наявність фахівців з виконання обов'язків надрокористувача в частині геологічного вивчення родовища при його експлуатації;

• наявність документів, що підтверджують належність свердловин заявникові, технічний стан об'єктів експлуатації;

• наявність паспорту на кожну свердловину;

• наявність технічного персоналу з обслуговування свердловин і їх кваліфікація;

• наявність копії дозволу на спецводокористування;

• наявність хімічних та бактеріологічних аналізів води;

• наявність сертифіката відповідності та висновки СЕС;

• наявність споживачів для цільового використання підземної води.

При цьому особливу увагу приділити такому питанню: чи призведе зміна власності до порушення режиму функціонування свердловин з водопостачання населення, погіршення якості підземної води, умов надання послуг населенню?