8.2. Державний нагляд і контроль за використанням й охороною надр

Завданням державного геологічного контролю є перевірка забезпечення ефективного, екологобезпечного повного і комплексного використання ресурсів надр та, зокрема, дотримання умов надання спеціальних дозволів на право користування ділянкою надр для геологічного вивчення та видобування корисних копалин.

В останні роки в Україні фіксуються численні випадки самовільного, несанкціонованого використання надр та інші порушення законодавства в цій сфері. Частина суб’єктів підприємницької діяльності, насамперед тих, що видобувають місцеві види корисних копалин – будівельний камінь, пісок, глини і суглинки, пиляний камінь тощо, працюють без відповідних спеціальних дозволів. Такі випадки стосуються також вугілля, нафти, бурштину. Це посилює вимоги як до органів геологічного контролю, так і Держгірпромнагляду та Державної екологічної інспекції щодо запобігання і припинення протиправної діяльності.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Таблиця 8.2

Стан запасів і використання підземних вод в Україні за 2007 рік*

Регіон, область	Питні підземні води, тис. м3/ добу				Мінеральні підземні води м3/ добу
	прогнозні запаси	кіль- кість ділянок	запаси категорій А+В+С1	водо- відбір	кіль- кість ділянок	запаси категорій А+В+С1	водо- відбір
1	2	3	4	5	6	7	8
Автономна Республіка Крим	1300,8**	90**	943,4	193,9	16	20838,5	473,9
Вінницька	885,5	45	137,7	14,6	12	4168,0	913,2
Волинська	2586,3	21	329,0	53,0	2	590,0	3,3
Дніпропетровська	1092,6	25	649,0	10,7	15	2611,4	924,7
Донецька	2464,0	101	1003,7	135,0	16	7909,3	148,0
Житомирська	628,6	36	205,8	18,1	5	963,0	37,4
Закарпатська	1081,6	17	342,3	34,1	30	3738,0	616,5
Запорізька	1550,7	33	294,0	57,8	8	5492,0	336,1
Івано-Франківська	754,4	28	286,5	11,3	10	812,4	197,6
Київська	4215,3***	96*	968,1	56,9	6	2337,0	62,9
Кіровоградська	404,6	38	225,7	14,2	2	433,0	51,5
Луганська	4790,0	75	1794,5	489,0	11	2597,2	42,2
Львівська	3644,1	63	1240,8	357,5	33	4784,6	1915,1
Миколаївська	441,6	11	79,3	9,5	6	1782,0	2,3
продовження табл.8.2
1	2	3	4	5	6	7	8
Одеська	736,7	39	486,3	45,6	21	7052,0	106,9
Полтавська	4288,9	50	805,7	123,9	18	4681,0	580,4
Рівненська	3602,5	35	425,6	89,0	5	1636,0	68,1
Сумська	3432,2	31	585,3	103,9	2	300,0	-
Тернопільська	2206,0	17	287,8	62,1	5	2680,0	223,1
Харківська	4109,8	43	966,3	51,3	3	1365,0	900,8
Херсонська	4970,8	32	785,8	146,1	4	587,4	184,4
Хмельницька	1963,7	45	425,9	109,5	13	3681,0	101,3
Черкаська	1806,5	37	287,4	14,9	6	1003,0	44,9
Чернівецька	405,3	11	171,4	13,1	10	722,8	41,4
Чернігівська	8326,7	28	514,8	103,8	2	186,0	73,3
м. Київ	…	9	699,9	273,5	3	439,6	240,6
м. Севастополь	…	5	77,7	27,9	-	-	-
Усього по Україні	61689,2	1047	15019,7	2620,2	264	83390,2	8289,9

* За даними ДНВП “Геоінформ України”

** Разом із м. Севастополь

*** Разом із м. Київ

Проаналізуємо основні моменти розмежування повноважень з контролю за здійсненням заходів, пов'язаних з охороною і раціональним використанням надр.

Так, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органи здійснюють державний контроль за навколишнім природним середовищем, у т.ч. при вивченні та використанні надр, а також при використанні та переробці мінеральної сировини, а саме:

1. Організовують розроблення, реалізацію та контроль за виконанням екологічного розділу державних, регіональних, місцевих, галузевих програм, документів нормативно-правового регулювання і т.ін. з питань охорони і раціонального використання надр.

2. Розробляють проекти законодавчих і нормативно-методичних актів з питань охорони та раціонального використання надр, а також розглядають і погоджують проекти таких документів, які розробляються іншими міністерствами, відомствами, установами та організаціями і контролюють їх реалізацію.

3. Здійснюють державний контроль за організацією природоохоронної діяльності, у т.ч. в галузі охорони та раціонального використання надр іншими органами державної виконавчої влади.

4. Здійснюють державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства України об'єднаннями, підприємствами, різними господарствами, незалежно від їх підпорядкованості та форм власності.

5. Організовують проведення державної екологічної експертизи документів, матеріалів (за винятком експертизи та оцінки запасів корисних копалин), а також екологічних ситуацій на місцях, окремих діючих об'єктів і т.ін. та контролюють дотримання її висновків.

6. Надають дозволи будівельним організаціям, які мають проектно-кошторисну документацію з позитивними висновками екологічної експертизи та ліцензії на право виконання цих робіт, на спорудження (ремонт, переобладнання) експлуатаційних свердловин на воду і контролюють дотримання умов їх надання.

7. Надають дозволи на спеціальне використання прісних, лікувальних мінеральних, теплоенергетичних і промислових підземних вод і контролюють дотримання умов їх надання.

8. Узгоджують ліміти (квоти) на видобування корисних копалин (в тому числі континентального шельфу), за винятком загальнопоширених, та терміни їх дії.

9. Погоджують спеціальні дозволи (ліцензії) на всі види користування надрами, що підлягають ліцензуванню.

10. Погоджують правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини.

До повноважень Державного комітету України з геології і використанню надр (Держкомгеології) та його органів відноситься здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль), у тому числі:

1. Розробка програми розвитку мінерально-сировинної бази та проведення робіт з геологічного вивчення надр та контролюють їх реалізацію.

2. Розробка або розгляд та погодження проектів законодавчих і нормативно-методичних актів та інших документів з питань своєї компетенції та контролюють їх виконання.

3. Здійснення методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення надр і контролюють виконання рішень з цих питань, перевіряють обгрунтованість застосування методик і технологій, комплексність, ефективність робіт, ведуть облік геологічного вивчення, а також державний інформаційний геологічний фонд України.

4. Перевіряють дотримання технологій під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин, які б забезпечували необхідну повноту і якість їх вивчення.

5. Контролюють збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розроблення родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

6. Здійснюють відомчий контроль за дотриманням природоохоронного законодавства при проведенні пошукових, геологознімальних, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр.

7. Здійснюють державну реєстрацію робіт з геологічного вивчення надр, контролюють своєчасність і правильність її проведення.

8. Надають спеціальні дозволи (ліцензії) на всі види користування надрами, що підлягають ліцензуванню, і контролюють виконання передбачених ними умов.

9. Створюють державний фонд родовищ корисних копалин, ведуть державний кадастр їх родовищ ( у т.ч. підземних вод) та державного балансу запасів, перевіряють повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільнозалягаючих корисних копалин.

10. Організовують проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, перевіряють виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.

11. Подають Кабінету Міністрів пооб'єктні ліміти (квоти) на видобування корисних копалин загальнодержавного значення і визначають термін їх дії.

12. Погоджують дозволи на спеціальне використання підземних вод (прісних, лікувальних, мінеральних, теплоенергетичних та промислових), а також ліцензії на виконання спеціальних видів робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод експлуатаційними свердловинами на воду, а саме: їх проектування, буріння, ремонт, експлуатацію і ліквідацію (тампонаж).

13. Організовують виявлення покинутих пошукових та розвідувальних гірничих виробок (свердловин) різного призначення, вживають технічних заходів щодо їх ліквідації (тампонаж), а також переведення на крановий режим самовиливних свердловин.

14. Здійснюють державний моніторинг стану геологічного середовища.

Повноваження Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) та його органів. Держнаглядохоронпраці та його органи здійснюють державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також за використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд), у тому числі:

1. Беруть участь у розробці державних програм в частині видобутку корисних копалин, їх використання, переробки мінеральної сировини, а також проектів законодавчих і нормативно-методичних актів з цих питань і контролюють їх виконання.

2. Погоджують правила технічної експлуатації надр, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини, а також правила і проекти ведення робіт з геологічного вивчення надр, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і контролюють їх виконання на виробничих об'єктах в частині забезпечення вимог охорони і раціонального використання надр, безпеки для людей і навколишнього природного середовища.

3. Надають гірничі відводи на користування надрами (крім розробки родовищ корисних копалин місцевого значення) і контролюють використання встановлених вимог.

4. Погоджують надання ліцензій на експлуатацію родовищ корисних копалин та будівництво підземних об'єктів, документи на забудову площ залягання корисних копалин, а також місця розташування гірничодобувних об'єктів та підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і перевіряють їх наявність на об'єктах виробництва.

5. Контролюють своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин, дотримання норм і правил охорони надр під час проведення робіт з геологічного вивчення надр та гірничодобувних робіт, а також порядок консервації чи ліквідації об'єктів (перед чим погоджує необхідність ліквідації чи консервації та встановлює її порядок).

6. Контролюють дотримання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин, будівництва і експлуатації підземних споруд, а також дотримання правил і технологій переробки мінеральної сировини.

7. Здійснюють контроль за повнотою видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, а також дотриманням встановленого порядку обліку стану і руху їх, втрат і погіршення якості, а також обгрунтованості і своєчасності списання. Погоджують списання запасів корисних копалин з балансу підприємств.

8. Здійснюють контроль за станом використання розкривних порід і відходів переробки мінеральної сировини.

9. Контролюють наявність і правильність ведення гірничо-технічної документації, а також правильність і своєчасність подання статистичної звітності про стан охорони і використання надр та мінеральної сировини.

10. Здійснюють державний облік ділянок надр, наданих для будівництва та експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Повноваження Державного комітету України по земельних ресурсах (Держкомзем) та його органів. Держкомзем України та його органи здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель, у тому числі при вивченні і використанні надр, а також при використанні та переробці мінеральної сировини, а саме:

1. За дотриманням встановленого чинним земельним законодавством порядку вилучення і надання земельних ділянок.

2. За дотриманням підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства з итань раціональної організації території, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення та умов їх надання.

3. За своєчасним поверненням тимчасово зайнятих земель та приведенням їх у стан, придатний для використання за призначенням.

4. За виконанням норм і правил зняття, зберігання і використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель, своєчасним і якісним проведенням рекультивації гірничопромислових ландшафтів.

5. За виконанням комплексу заходів щодо запобігання псування і деградації земель, захисту їх від забруднення.

6. За станом і якістю ґрунтів і забрудненням ландшафтів, а також відновленням порушених земель (державний моніторинг).

Основними напрямами та формами взаємодії при інспектуванні різними органами є: узгодження поточних та перспективних планів робіт, які становлять взаємний інтерес; взаємні оперативні повідомлення про аварійні ситуації та про заходи, що вживаються для ліквідації їх наслідків; розроблення та здійснення узгоджених заходів контролю при виникненні надзвичайних ситуацій, проведення вибіркових спільних перевірок за єдиним планом та задумів з комплексним використанням сил та засобів; організація навчання та підвищення кваліфікації інспекторського складу.

Основними об'єктами спільних дій є обстеження та перевірка діючих об'єктів, які є особливо екологічно небезпечними; участь у обранні ділянок під будівництво полігонів для захоронення відходів, підземних сховищ нафти, нафтопродуктів, стиснутих газів, фільтруючих накопичувачів та інших екологічно небезпечних об'єктів;

Органи державного геологічного контролю перевіряють:

1) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

2) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення надр;

3) обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

4) повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин;

5) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов;

6) виконання рішень Державної комісії України щодо запасів корисних копалин;

7) дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр і мають право:

1) припиняти всі види робіт з геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.

Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державного гірничого нагляду перевіряють:

1) повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

2) своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

3) виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт з їхнього вивчення, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

4) правильність розробки родовищ корисних копалин;

5) повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

6) дотримання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обгрунтованість і своєчасність їх списання;

7) дотримання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

8) дотримання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

9) правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

10) вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.

Органи державного гірничого нагляду мають право:

1) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони; 

2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

3) вимагати від користувачів надр обгрунтування списання запасів корисних копалин;

4) давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення.

Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.

Державна екологічна інспекція здійснює контроль за використанням та охороною надр і в ході здійснення державного екологічного контролю перевіряє наявність:

• проекту землеустрою відведення земельної ділянки під розробку корисних копалин та правоустановчих документів на користування земельною ділянкою;

• винесення в натуру меж земельної ділянки у відповідності до кадастрового плану та закріплення їх на місцевості межовими знаками;

• документа, що підтверджує право власності, постійного чи тимчасового користування земельною ділянкою під кар'єром чи водозабірною свердловиною та іншими об'єктами і спорудами переробки надр;

• позитивного висновку державної екологічної експертизи з робочого проекту експлуатації родовища корисних копалин;

• спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами та матеріалів погодження одержання дозволу (на водокористування при експлуатації підземних джерел водозабору);

• затверджених пооб'єктних квот на видобуток окремих видів корисних копалин та відповідність кількості видобутих корисних копалин затвердженим квотам;

• оцінки запасів корисних копалин розвіданих родовищ;

• акта про надання гірничого відводу;

• статистичної звітності за формою 7-ГР, 2-ТП (рекультивація) (5-ГР, 25-ГР — для гірничо-видобувних підприємств), її достовірність;

• робочих проектів та планів робіт з розробки родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин, їх погодження з органами Мінприроди та їх виконання;

• плану заходів із охорони надр та раціонального надрокористування, його виконання;

• первинної маркшейдерської документації;

• спеціально відведених місць для складування відходів поблизу свердловини;

• погоджених і затверджених в установленому порядку зон і поясів санітарної охорони водозаборів, винесення їх меж в натуру, дотримання санітарного режиму на цих територіях відповідно до діючих норм і правил охорони джерел водопостачання;

• проекту та плану проведення рекультивації земель;

• проекту свердловин;

• плану розвитку гірничих робіт;

• плану розміщення свердловин та об'єктів в масштабі 1:50000, у тому числі законсервованих та ліквідованих;

• технічного паспорта на свердловини;

• свердловин в межах зон санітарної охорони, які не експлуатуються і потребують проведення ліквідаційного тампонажу;

• геолого-маркшейдерської служби на підприємстві;

• матеріалів попередніх інспекційних перевірок спеціальними підрозділами Мінприроди, стан виконання приписів про усунення в установлені терміни виявлених недоліків і порушень.

Крім того, перевіряється:

• дотримання ліміту та умов спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами;

• порядок погодження матеріалів, які подаються до Мінприроди для одержання дозволу на проведення робіт з проектування, буріння, ремонту експлуатаційних свердловин на воду та проведення тампонажних робіт;

• порядок погодження проектів або планів розробки родовищ корисних копалин;

• порядок погодження документації при встановленні пооб'єктних квот на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення;

• проведення щорічного радіаційного контролю за породами в кар'єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97;

• організація контролю за впорядкуванням мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним складом підземних вод в місцях розташування накопичувачів, полів фільтрації, золовідвалів, полігонів тощо;

• організація системи первинного обліку. Обладнання водозаборів контрольно-вимірювальною апаратурою;

• остання дата повірки водовимірювальних приладів;

• кількість експлуатаційних свердловин на воду, у тому числі непридатних свердловин, що потребують ліквідаційного тампонажу;

• кількість затампонованих свердловин та дотримання правил проведення ліквідаційного тампонажу, правильність оформлення актів ліквідаційного тампонажу (вибірково);

• технічний стан свердловин (вказується тип насосної станції свердловини — підземна або наземна, герметизація гирл свердловин, наявність огорожі 1-го поясу ЗСО);

• виконання заходів щодо запобігання розвитку несприятливих фізико-геологічних процесів і явищ;

• виконання заходів щодо захисту прилеглих територій від різкої зміни гідрогеологічного, гідрохімічного режиму внаслідок ліквідації і консервації гірничовидобувних підприємств, що може призвести до забруднення чи виснаження підземних вод, підтоплення земель;

• передача в установленому законодавством порядку геологічної інформації, отриманої в процесі робіт, до ДНВП «Геоінформ України»;

• виконання заходів з приведення земельних ділянок, порушених при користуванні надрами в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві (проведення робіт з рекультивації на відпрацьованих ділянках розробки родовища).

Порушення законодавства про надра призводить до необхідності застосування дисциплінарну, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальністей згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

1. самовільному користуванні надрами;

2. порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр;

3. вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

4. наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

5. пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

6. порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

7. невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

8. знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

9. незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

10. невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.