1.6.Аналіз роботи органів Держекоінспекції

Робота органів Мінприроди спрямовується на вдосконалення системи державного контролю у сфері охорони довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, подальше формування законодавчої та нормативно-правової бази щодо здійснення державного контролю.

Для прикладу, у 2007 році органами Мінприроди проведено 113 204 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, у тому числі 641 перевірку об’єктів, що входять до „Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”. Розподіл кількості перевірок за основними галузями представлений на рис 1.1. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 96 198 протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі передано за належністю для розгляду в судові органи 1 734 протоколи. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафів у звітному періоді притягнуто 94 542 особи. На порушників природоохоронного законодавства накладено штрафів на загальну суму 8 млн. 575 тис. 885 грн.‚ з яких стягнуто 7 млн. 178 тис. 821грн. (84%) (рис.1.2). З метою відшкодування збитків‚ заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства‚ 2007 року відповідачам пред`явлено 6425 претензій та позовів на загальну суму 483 млн. 715 тис. 597 грн., з яких відшкодовано 4218 претензій та позовів (з урахуванням раніше пред’явлених) на загальну суму 26 млн. 454 тис. 721 грн. (5,5%).

Рис.1.1. Розподіл кількості перевірок, здійснених органами Держекоінспекції, 2007 р.

За порушення вимог природоохоронного законодавства та з метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні виробничої діяльності у 2469 випадках призупинялася виробнича діяльність суб’єктів господарювання (рис.13).

До правоохоронних органів передано 1079 матеріалів з ознаками злочину, за результатами яких порушено 255 кримінальних справ. Протягом 2007 року органами Мінприроди встановлено 113 випадків аварійних забруднень навколишнього природного середовища. Загальна сума збитків, заподіяних довкіллю, дорівнювала 7 млн. 605 тис. 447 грн., з яких стягнуто (з урахуванням раніше нарахованих) 299 тис. 337 грн. (4 %).

Крім перевірок природоохоронної діяльності суб’єктів господарювання, значну увагу інспекторський склад органів Мінприроди приділяв проведенню рейдів-перевірок з виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ, порушень під час зберігання заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів, обстеження прибережних захисних смуг, водоохоронних зон водних об’єктів,

– накладено; – стягнуто

Рис. 1.2. Суми штрафів накладених та стягнутих органами Мінприроди протягом 2005–2007 років, тис. грн.

дотримання громадянами правил мисливства і рибальства, вимог природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ корисних копалин, зокрема підземних вод, дотримання вимог установленого режиму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

Організовано і проведено масові природоохоронні акції та операції: „Зелений паросток майбутнього”, „Першоцвіт”, „Нерест”, „Чисте повітря”, „Новорічна ялинка” тощо. Ці заходи здійснювалися, як правило, із залученням працівників міліції, прокуратури, МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади, а також громадських інспекторів з охорони довкілля.

Рис. 1.3. Кількість випадків призупинення виробничої діяльності суб’єктів господарювання органами Мінприроди за 2005–2007 років, од.

Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря здійснюють контроль за станом морів та прибережних зон.

Про катастрофи та аварійні ситуації, у тому числі й ті, які сталися в Керченській протоці (рис.1.4), сказано вже немало. У більшості випадків причиною забруднення акваторії Чорного чи Азовського моря стає людський фактор, а точніше - безпечність чи непрофесіоналізм команд суден, які заходять в українські порти чи територіальні води. Проте набагато менше широка громадськість знає про те, як моря та водойми з кожним роком поступово перетворюються у відстійники для шкідливих речовин внаслідок злочинної байдужості до охорони природного середовища з боку різних суб’єктів господарювання. Прибережну частину забруднюють берегові підприємства, які скидають стічні води в море. Значна частина забруднюючих речовин потрапляє до моря внаслідок діяльності об'єктів комунального господарства великих міст на узбережжі - Одеси, Севастополя, Феодосії та інших. Загалом за 2007 р. у межах України в моря скинуто стічних вод без очищення 434,41 млн. м³, з яких недостатньо очищених - 387, нормативно очищених - 129,16 млн. м³.

Рис.1.4 Забруднення моря мазутом

Щоб запобігти  зростанню антропогенного тиску на довкілля Азовського і Чорного морів було розроблено та законодавчо затверджено Загальнодержавні програми охорони та відтворення довкілля цих морів на 2001-2010 роки. Характерним прикладом цього може служити Севастополь – "гаряча точка" Чорного моря.  Це єдине місто на півострові Крим, яке не має очисних споруд і дуже гострою проблемою є високий рівень забрудненості акваторії бухт та узбережжя внаслідок скидання в Чорне море неочищених промислових і побутових стоків. Із більше 12,5 мільйона гривень на виконання заходів будівництва каналізаційних очисних споруд Південної сторони міста витрачено всього 600 тисяч гривень, і зараз роботи на об’єкті не ведуться. Оскільки будівництво першої черги споруд було закінчено ще у 1999 році, а проектну документацію розроблено у 1985 році, і вона не відповідає сучасним вимогам, виникає проблема коригування проекту. На даному об’єкті експлуатуються тільки споруди механічної очистки, які щодоби викидають в акваторію моря 80 тисяч куб. м недостатньо очищених вод.

Стосовно Азовського моря, то  найбільш екологічно небезпечним для нього  залишається  Маріуполь з його потужним промисловим комплексом.

Головним забруднювачем є ВАТ МК "Азовсталь", який щороку скидає в море понад 850 мільйонів куб. м відходів, що складає 99 відсотків від загального скиду забруднюючих речовин. Безпосередньо в море скидаються виробничі стічні води, які проходять очистку від завислих речовин та нафтопродуктів у шламонакопичувачі, розташованому в акваторії моря. Згідно з висновком Державної екологічної інспекції Азовського моря, даний об’єкт є екологічно небезпечним, а його подальша експлуатація без прийняття термінових природоохоронних заходів може мати катастрофічні наслідки та призвести до екологічної катастрофи. У той же час природоохоронні органи та органи екологічного контролю не мають необхідних важелів для впливу і покарання забруднювачів. Діючі штрафи за порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів значно менші заподіяних природі збитків.

Так, Державна екологічна інспекція Азовського моря, за результатами своїх перевірок змогла виставити ВАТ МК "Азовсталь" за порушення природоохоронного законодавства у 2005-2006 та І півріччя 2007 року претензії на суму 1528 тисяч гривень, що для такого гіганта є краплиною і явно не стимулює його до будівництва очисних споруд. В менших розмірах, але так само чинить АП "Шахта ім.Засядька": за скинуті 1700 тисяч куб. м шахтних вод в річку Кальміус, який несе отруту до моря, претензія Інспекції – лише 480 гривень.

Завдання державної політики щодо охорони та відтворення довкілля, невиснажливого використання природних ресурсів та гарантування екологічної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні реалізується шляхом: координації діяльності всіх суб'єктів управління та господарювання в галузі охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, вирішення регіональних проблем через залучення коштів бюджетів різного рівня та коштів інвесторів; концентрації зусиль усіх суб'єктів управління та господарювання регіону на розроблення та реалізацію заходів щодо покращення і стабілізації екологічної ситуації як в окремих районах, так і регіоні в цілому.

Таким чином, у своїй діяльності державні екологічні інспекції роблять акцент на контроль попередження екологічних правопорушень, аварійних ситуацій та оперативне усунення екологічних наслідків аварій, а головним завданням державних екологічних інспекцій є запобігання правопорушенням, а у разі їх скоєння – невідворотності покарання винних осіб.

Запитання. Завдання

1. Викладіть суть поняття «екологічне інспектування».

2. Хто здійснюї екологічне інспектування в Україні?

3. Охарактеризуйте основні завдання Державної екологічної інспекції.

4. Чим зумовлено необхідність створення Державної екологічної інспекції в структурі Мінприроди України.

5. У чому полягають основні права Державної екологічної інспекції та морських екологічних інспекцій?

6. Охарактеризуйте діяльність та об’єкти контролю Державної екологічної інспекції.

7. За якими об’єктами здійснює контроль Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

8. Визначте та охарактеризуйте структуру, функції, завдання та об’єкти контролю Державної Азово-Чорноморську екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря. Встановіть відмінності.

9. Охарактеризуйте основні результати роботи, проблеми та перспективи Державної екологічної інспекції