12.8.4. Порядок перевезення та пакування радіоактивних матеріалів

Діяльність, пов'язана з перевезенням радіоактивних матеріалів, проводиться на підставі ліцензії - виданий Держатомрегулювання відповідно оформлений документ, який підтверджує право заявника на провадження діяльності, пов'язаної з перевезенням радіоактивних матеріалів, за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Перевезення радіоактивних матеріалів залізничним, морським, річковим, автомобільним і авіаційним транспортом здійснюється з урахуванням кліматичних та сезонних факторів, які впливають на безпеку під час перевезення. Безпека персоналу та населення забезпечується шляхом дотримання учасниками перевезення (вантажовідправник, вантажоодержувач, перевізник) вимог законодавства щодо безпечного перевезення радіоактивних матеріалів.

Держатомрегулювання, Мінприроди і МОЗ здійснюють вибірковий контроль безпеки перевезення радіоактивних матеріалів, за результатами якого складається акт, де зазначаються факти виявлення порушень норм і правил перевезення радіоактивних матеріалів та висновок про можливість (неможливість) їх подальшого перевезення. Про виявлення порушень норм і правил перевезення радіоактивних матеріалів причетні до перевезення органи виконавчої влади та учасники перевезення невідкладно сповіщають Держатомрегулювання, Мінприроди і МОЗ. Міжнародні перевезення радіоактивних матеріалів здійснюються відповідно до законодавства України, правил безпечного перевезення радіоактивних матеріалів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Міжнародні перевезення радіоактивних матеріалів здійснюються за наявності:

- дозволу Держекспортконтролю (за винятком транзитних перевезень ядерних матеріалів), який видається відповідно до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86 (86-2004-п) [ 14 ];

- дозволу Держатомрегулювання, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після попереднього узгодження з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюється перевезення. {Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1196 (1196-2007-п) від 03.10.2007}

У разі перевезення ядерних матеріалів:

- Держекспортконтроль видає дозвіл (висновок - у разі транзитного перевезення) на право здійснення міжнародної передачі;

- Держатомрегулювання сповіщає Мінприроди, МОЗ, МВС та МНС про наявність відповідного дозволу учасників перевезення; {Абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1196 (1196-2007-п) від 03.10.2007}.

МВС у разі потреби у здійсненні охорони ядерних матеріалів на підставі договору з вантажовідправником або за його дорученням з іншою юридичною особою забезпечує:

- своєчасне прибуття охорони до відправного пункту руху транспортних засобів;

- взаємодію підрозділів охорони з територіальними підрозділами МВС на маршруті руху та підрозділами з охорони сусідніх країн на державному кордоні;

- допуск до транспортних засобів, що охороняються, представників Держатомрегулювання, Мінприроди, МОЗ, службових осіб інших контролюючих органів та осіб, які супроводжують транспортний засіб, а також працівників транспорту.

Вантажовідправник (перевізник) не пізніше ніж за три дні до початку перевезення повідомляє Держатомрегулювання, Мінприроди, МОЗ, МВС, МНС і СБУ про маршрут, дату відправлення та графік руху. Інформація щодо маршруту та графіка руху ядерних матеріалів (до закінчення перевезення) підлягає захисту відповідно до законодавства. Держатомрегулювання, Мінприроди і МОЗ у разі прийняття рішення про вибірковий контроль безпеки перевезення ядерних матеріалів за три дні до їх відправлення повідомляють вантажовідправникові та перевізникові прізвище призначеного інспектора, який прибуває в пункт контролю за день до відправлення вантажу. З урахуванням положень відповідного міжнародного договору про співробітництво в галузі перевезення ядерних матеріалів оператор ядерної установки або юридична особа, яка діє за дорученням оператора, укладає договір (контракт) на ввезення (вивезення) ядерних матеріалів. Зазначені договори (контракти) повинні враховувати міжнародні зобов'язання України і положення Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) про застосування гарантій у зв'язку з договором про нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародні та національні нормативно-правові акти та вимоги компетентних органів країн, до яких або через територію яких транспортуються ядерні матеріали.

Міжнародні перевезення відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів здійснюються з дотриманням положень Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами. Перевезення через територію України ядерних матеріалів та радіоактивних відходів не може здійснюватися у разі наявності потенційних загроз, пов'язаних з воєнними діями, збройними конфліктами, громадянською війною, повстаннями, політичними або громадянськими заворушеннями, страйками, терористичними актами, діями непереборної сили, в тому числі природними явищами, які мають винятковий, неминучий, непередбачуваний характер. Транзитне перевезення ядерних матеріалів не може здійснюватися під час проведення в Україні заходів загальнодержавного значення (національні свята, міжнародні культурні та спортивні заходи тощо).

Вимоги до пакування радіаційно небезпечних вантажів. Радіаційні упаковки в спеціальному чи універсальному контейнері повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання у всякій точці зовнішньої поверхні контейнера не перевищувала 200 мБер/год (2 м³в/год) та на відстані 2 м від цих поверхонь — 10 мБер/год (0,1 м³в/год).

Радіаційні упаковки повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання в усякій точці зовнішньої поверхні транспортного засобу та в межах відведених на суднах місць не перевищувала 200 мБер/год (2 м³в/год), на відстані 2 м від цих поверхонь 10 мБер/год (0,10 м³в/год), у місці розташування водія - 2 мБер/год (0,02 м³в/год).

При перевезенні радіаційних упаковок пасажирськими та вантажними літаками потужність дози випромінювання від радіаційних упаковок у місцях розташування екіпажу літака та пасажирів (на рівні підлоги) не повинна перевищувати 2 мБер/год (0,02 м³в/год).

Дрібні партії радіаційних упаковок можуть бути прийняті до перевезення у багажних вагонах пасажирського поїзда (вантажобагажем). Потужність дози випромінювання у місцях постійного перебування людей у багажному вагоні не повинна перевищувати 1 мБер/год або 0,01 м³в/год (гранично допустима доза опромінення осіб - 0,5 Бер/рік).

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте структурні підрозділи Дерекоінспекції, які належать до служби екологічного контролю на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць.

2. Яким чином проводять екологічний контроль транспортних засобів і вантажів в пунктах пропуску через державний кордон?

3. З’ясуйте особливості перевезення пестицидів і агрохімікатів через державний кордон.

4. Яким чином здійснюють контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією?

5. З якою метою здійснюють радіаційних контроль на митниці?

6. Чим обумовлена система параметрів радіаційного контролю на митниці?

7. З’ясуйте порядок перевезення та пакування радіоактивних матеріалів.