- •Передмова
- •Розділ 1. Поняття екологічного інспектування. Основна мета, завдання і принципи екологічної інспекції
- •1.1. Екологічне інспектування його завдання, складові
- •1.2. Державна екологічна інспекція, її завдання та функції. Структура Державної екологічної інспекції, права і повноваження
- •1.3.Структура Державної екологічної інспекції Азовського моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища, її завдання та функції
- •1.4 Структура Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, її завдання та функції
- •1.5.Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, її завдання та функції
- •1.6.Аналіз роботи органів Держекоінспекції
- •2.1. Правове забезпечення громадського екологічного контролю в Україні
- •Розділ 2. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •2.2. Основні функції, права та обов’язки громадських екологічних інспекторів
- •Розділ 3. Особливості та характеристика інспекторських перевірок дотримання вимог екологічного законодавства
- •3.1. Види інспекторських перевірок
- •3.2. Планування та проведення інспекторських перевірок дотримання вимог екологічного законодавства
- •3.3. Оформлення результатів перевірки
- •3.4. Адміністративні заходи
- •Розділ 4. Екологічне інспектування природно-заповідних територій
- •4.2. Документальна перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на територіях пзф
- •4.4. Оформлення результатів перевірки та надання приписів
- •Розділ 5. Екологічне інспектування у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу
- •5.2.1 Перевірка орендарів водних об’єктів та користувачів водойм у режимах рибогосподарської експлуатації
- •5.2.2. Перевірка мисливських угідь
- •Розділ 6. Державне екологічне інспектування використання та охорони земель
- •6.1. Склад та цільове призначення земель України
- •6.2. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, її завдання та функції
- •6.3. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •6.3.1.Порядок проведення перевірок
- •6.3.2. Оформлення документів за результатами перевірок
- •6.3.3. Порядок застосування заходів адміністративного впливу до порушників земельного законодавства
- •Розділ. 7. Екологічне інспектування за раціональним використанням та охороною водних ресурсів
- •7.1.Стан водних ресурсів
- •7.1.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •7.2. Екологічний контроль за станом водних ресурсів
- •7.3. Порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон
- •7.3.1. Планування та проведення перевірок
- •7.3.2. Особливості перевірки окремих видів діяльності
- •7.3.3. Оформлення результатів перевірки
- •Розділ 8. Державне інспектування з охорони та раціонального використання надр
- •8.1. Стан, використання та охорона надр
- •8.2. Державний нагляд і контроль за використанням й охороною надр
- •Стан запасів і використання підземних вод в Україні за 2007 рік*
- •8.3. Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод
- •8.3.1. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод
- •8.3.2.Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ мінеральних вод для промислового освоєння
- •8.3.3. Контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною
- •8.4.Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод
- •8.4.1. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення та оцінки родовищ прісних підземних вод
- •8.4.2.Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ прісних підземних вод для промислового освоєння
- •8.4.3.Контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод
- •8.5 Здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини
- •8.5.1. Перевірки підприємств із питань переробки мінеральної сировини
- •8.5.2. Оформлення документів і вжиття заходів за результатами перевірок
- •Розділ 9. Державне інспектування з питань охорони та використання лісів
- •9.1. Характеристика лісових ресурсів України
- •9.2. Основні вимоги щодо ведення лісового господарства
- •9.2.1. Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування
- •9.2.2. Заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
- •9.2.3. Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів
- •9.2.4. Заготівля другорядних лісових матеріалів
- •9.2.5. Особливості відтворення лісів
- •9.3. Охорона лісів від пожеж
- •9.3.1 Протипожежні вимоги до місць спалювання порубкових решток від заготовки лісу і весняного доочищення місць рубок
- •9.3.2. Протипожежні вимоги до постійних лісокористувачів
- •9.3.3.Протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об’єкти або проводять роботи (заходи) в лісі
- •9.4. Здійснення державного інспектування з питань охорони та використання лісів
- •10.1. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •10.2.Перевірка стаціонарних джерел забруднення
- •10.3. Перевірка пересувних джерел забруднення
- •Розділ 11. Перевірка об’єкту з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів
- •11.1. Проблема відходів в Україні
- •2005 – 2007 Рр., тис. Тонн
- •11.2. Державний контроль у сфері поводження з відходами
- •11.3. Перевірка об'єкту з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів
- •12.1. Завданнями служби екологічного контролю на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць
- •12.2. Здійснення екологічного контролю
- •12.3. Екологічний контроль транспортних засобів і вантажів
- •12.3.1.Екологічний контроль транспортних засобів
- •12.3.2. Екологічний контроль вантажів
- •12.4. Перевезення пестицидів і агрохімікатів
- •12.5. Контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням
- •12.6. Здiйснення екологiчного контролю експортних партiй брухту чорних I кольорових металiв пiдроздiлами Державної екологiчної iнспекцiї
- •12.7. Особливості екологічного контролю об'єктів рослинного і тваринного світу
- •12.8. Особливості здійснення радіаційного контролю на митниці
- •12.8.1. Система параметрів радіаційного контролю
- •12.8.2 Процедура проведення радіаційного контролю транспортних засобів
- •12.8.3 Проведення радіаційного контролю вантажів
- •12.8.4. Порядок перевезення та пакування радіоактивних матеріалів
- •Короткий термінологічний словник
- •Термінологічний покажчик Література
10.1. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Як природний об'єкт воно являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень
Охорона атмосферного повітря - це система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням його забрудненню та зниженням його рівня, впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних чинників. Вона здійснюється різноманітними способами: біологічним (проведенням робіт щодо відтворення природних ресурсів, та охороною їх від вичерпання); технологічним (вдосконаленням технологічних процесів, систем очищення, організацією безвідходних виробництв); економічним (плануванням охорони, матеріально-технічним забезпеченням, розвитком матеріального стимулювання за виконання природоохоронних заходів); санітарним (застосуванням заходів щодо оздоровлення навколишнього природного середовища); організаційним (організацією експлуатації та контролю за його станом та охороною); ідеологічним (проведенням еколого-виховної роботи, поліпшенням екологічної підготовки кадрів), правовим.
Метою охорони атмосферного повітря є забезпечення збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відтворення та поліпшення для підтримки екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також запобігання шкідливому впливу на навколишнє природне середовище.
Суб'єктами охорони та права користування атмосферним повітрям є підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні фізичні та юридичні особи. Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до Закону здійснюють: Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я; Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування .
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і перевірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;
здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати збори за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів відповідно до закону.
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.
Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись тільки за дозволами, які видаються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Обсяги цих викидів визначаються на основі нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони навколишнього середовища, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.
Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.
Державна екологічна інспекція здійснює контроль за охороною атмосферного повітря суб’єктів господарювання.
В ході здійснення державного екологічного контролю перевіряється наявність:
наказу про організацію природоохоронної роботи суб'єктом господарювання;
погоджених та зареєстрованих матеріалів звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідність їх реальному стану на суб'єкті господарювання;
затверджених документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, їх повнота;
дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дотримання його умов;
затвердженого плану заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами, нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря і дозволами на викиди забруднюючих речовин та стан його виконання;
довідки про взяття (зняття) на державний облік у сфері охорони атмосферного повітря;
державної статистичної звітності за формою N 2-ТП (повітря), вихідних (первинних) матеріалів (довідок, актів, сертифікатів тощо) для проведення розрахунків викидів забруднюючих речовин;
відомостей щодо кількості пересувних джерел забруднення (кількість автомобілів з бензиновими, дизельними, газодизельними двигунами та тих, що працюють на газоподібному пальному, тепловозних дизелів, кількість суден та інших плавучих об'єктів);
контрольно-регулювального пункту або договору з організацією, яка проводить визначення вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів, тепловозних дизелів;
матеріалів попередніх інспекційних перевірок спеціальними підрозділами Мінприроди, стан виконання приписів про усунення в установлені терміни виявлених недоліків і порушень.
Крім того, перевіряється:
забезпеченість законодавчими та нормативними актами у галузі охорони атмосферного повітря, державними і галузевими стандартами, методичною документацією тощо;
технологічні процеси або регламенти виробництв (основних і допоміжних), дотримання умов технологічних процесів (регламентів), у т. ч. процесу спалювання палива в котлоагрегатах та іншому обладнанні;
стан дотримання Вимог до ефективного використання газу та охорони навколишнього середовища при проведенні налагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні, з наданням довідки про наявність на балансі паливовикористовуючого обладнання, обсяги витрат палива за попередній та поточний рік;
стан дотримання вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу (технічний стан ГОУ, ведення необхідної документації, контроль ефективності роботи установок тощо);
стан ведення первинної облікової документації у галузі охорони атмосферного повітря;
динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні 3 — 5 років (питомі викиди на одиницю продукції), аналіз збільшення чи зменшення обсягів викидів;
дотримання вимог ДСТУ 4276:2004 «Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями», ДСТУ 4277:2004 «Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі» та ГСТУ 32.001–94 «Викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами тепловозних дизелів. Норми та методи визначення»;
стан ведення нового будівництва чи реконструкції діючих об'єктів і наявності при цьому: матеріалів «Оцінка впливів на навколишнє середовище» за проектно-кошторисною документацією на будівництво нових, розширення, реконструкцію чи технічне переозброєння діючих підприємств; висновку державної екологічної експертизи для об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку та дотримання його умов; акта прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
До основних правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря, які можуть фіксувати державні екологічні інспектори, слід віднести:
1. Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів.
Тобто викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недотримання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів. Перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством.
2. Порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ.
3. Недотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд.
Тобто введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря, а також порушення правил експлуатації, невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу.
4. Недотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд, а також недотримання термінів, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об'єктів чи споруд, або термінів прийняття їх в експлуатацію.
5. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.
6. Експлуатацію автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.
При перевірці повітряноохоронної діяльності підприємств інспектор здійснює перевірку стаціонарних і пересувних джерел забруднення атмосферного повітря.
