Розділ 11. Перевірка об’єкту з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів
11.1. Проблема відходів в Україні
В Україні відбувається подальший розвиток екологічних загроз, пов’язаних з відходами – їх утворенням, зберіганням та захороненням. Збільшуються обсяги утворення та накопичення відходів, виникають несанкціоновані звалища, не вирішуються проблеми поводження з небезпечними відходами. Гострота цих питань стосується як в цілому України, так і її регіонів – через великі обсяги утворення та накопичення відходів та недосконалу систему управління в цій сфері. Недостатньо ефективно працює організаційно–економічний механізм поводження з відходами.
Промислові відходи. Особливістю структури утворення відходів в Україні у зв'язку з сировинною орієнтацією економіки є висока частка у їх складі гірничопромислових відходів (розкривних порід та продуктів збагачення корисних копалин – шламів, хвостів тощо) – понад 75 %. У той же час на відходи комунальної сфери припадає менше 2 %.
Небезпечні відходи. Утворення відходів І – ІІІ класів небезпеки на підприємствах України, згідно з даними статистичної звітності (форма № 1–небезпечні відходи), у 2007 році становило 2585 тис. т.
Основна частина утворених відходів (2,14 млн. т, або 83 % від загального обсягу) належить до ІІІ класу небезпеки. Відходи ІІ класу небезпеки становили 430,7 тис. т. і І класу – 12,8 тис. тонн. Відходи І класу небезпеки в основному утворюються на території Чернігівської (6,9 тис. т.), Харківської (1,2 тис. ), Херсонської (1,1 тис.), Житомирської (1,0 тис.) та Луганської (0,7 тис.) областей. До цієї категорії насамперед належать відходи гальванічних виробництв, з підвищеним вмістом важких металів, нафтошлами, непридатні пестициди, відпрацьовані емульсії та мастильно–охолоджуючі рідини, феноли тощо. Наводимо динаміку утворення відходів І – ІІІ класів небезпеки (рис. 11.1, 11,2 табл..11.1, 11.2).
Більше як 95 % небезпечних відходів зберігається на території шести областей України, зокрема на Запорізьку область
Рисунок
11.1. Динаміка утворення небезпечних
відходів за класами небезпеки, 2000 –
2007 рр., тис. т (за даними державної
статистичної звітності за формою №1–
небезпечні відходи)
Рисунок 11.2. Динаміка накопичення небезпечних відходів І – ІІІ класів небезпеки, 2000 – 2007 рр., тис. т (за даними державної статистичної звітності за формою №1– небезпечні відходи)
Таблиця 11.1
Утворення небезпечних відходів I–III класів небезпеки в регіонах України за 2000–2007 рр., тис. т*
Регіон, область |
2000 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Україна |
2613,2 |
1728,8 |
2436,8 |
2420,3 |
2411,8 |
2370,9 |
2585,2 |
АР Крим |
67,9 |
58,4 |
80,1 |
110,7 |
126,3 |
180,3 |
216,6 |
Вінницька |
0,5 |
2,5 |
0,5 |
0,5 |
4,1 |
8,4 |
5,8 |
Волинська |
0,3 |
1,6 |
1,1 |
0,7 |
1,1 |
0,9 |
1,0 |
Дніпропетровська |
980,8 |
298,8 |
250,2 |
309,0 |
296,8 |
303,7 |
403,2 |
Донецька |
110,7 |
259,0 |
914,1 |
1025,6 |
675,5 |
700,3 |
807,1 |
Житомирська |
0,2 |
0,5 |
0,3 |
0,4 |
6,5 |
5,1 |
5,6 |
Закарпатська |
6,3 |
1,7 |
1,2 |
1,9 |
191,3 |
21,1 |
6,2 |
Запорізька |
375,9 |
336,4 |
318,3 |
405,9 |
430,0 |
428,9 |
394,7 |
Івано–Франківська |
15,4 |
14,5 |
15,0 |
17,5 |
20,5 |
12,4 |
9,8 |
Київська |
0,6 |
1,4 |
15,7 |
12,7 |
9,1 |
8,8 |
7,4 |
Кіровоградська |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,7 |
2,7 |
3,1 |
Луганська |
150,4 |
277,7 |
423,6 |
118,5 |
120,7 |
63,0 |
79,2 |
Львівська |
1,1 |
2,5 |
2,2 |
1,1 |
0,8 |
3,7 |
2,9 |
Миколаївська |
455,2 |
298,3 |
215,5 |
196,2 |
197,3 |
238,1 |
211,5 |
Одеська |
12,0 |
14,1 |
32,4 |
15,2 |
5,5 |
6,2 |
7,2 |
Полтавська |
39,4 |
12,1 |
22,5 |
34,9 |
70,8 |
108,7 |
145,6 |
Рівненська |
3,7 |
3,7 |
4,0 |
5,9 |
7,0 |
5,1 |
3,5 |
Сумська |
101,6 |
93,6 |
91,6 |
124,5 |
135,7 |
133,6 |
123,8 |
Тернопільська |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,3 |
0,4 |
0,3 |
0,3 |
Харківська |
261,2 |
27,7 |
21,8 |
19,7 |
66,4 |
81,1 |
91,3 |
Херсонська |
1,9 |
6,0 |
7,2 |
2,5 |
18,0 |
27,6 |
28,6 |
Хмельницька |
0,2 |
0,4 |
0,3 |
0,3 |
1,0 |
1,2 |
1,8 |
Черкаська |
3,0 |
3,9 |
6,1 |
6,8 |
8,2 |
7,5 |
5,6 |
Чернівецька |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
Чернігівська |
18,3 |
8,6 |
7,9 |
5,8 |
9,0 |
12,4 |
9,0 |
м. Київ |
4,7 |
3,7 |
3,8 |
3,0 |
7,4 |
8,9 |
13,5 |
м. Севастополь |
0,9 |
0,9 |
0,6 |
0,3 |
1,2 |
0,7 |
0,7 |
* За даними державної статистичної звітності за формою №1– небезпечні відходи
Таблиця 11.2
Стан поводження з небезпечними відходами І – ІІІ класів небезпеки, 2000 – 2007 рр., тис. т*
Поводження з відходами |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
Утворено небезпечних відходів |
2613,2 |
2543,3 |
1728,8 |
2436,8 |
2420,3 |
2411,8 |
2370,9 |
2585,2
|
Використано |
1280,9 |
2170,1 |
1310,8 |
802,0 |
689,4 |
811,3 |
790,0 |
995,4 |
Знешкоджено |
95,3 |
121,9 |
390,4 |
382,2 |
150,7 |
123,5 |
120,0 |
75,4 |
Відправлено у спеціально відведені місця чи об’єкти |
760,6 |
640,0 |
726,9 |
931,7 |
1102,8 |
948,5 |
1057,0 |
990,6 |
Відправлено у місця неорганізованого складування за межі підприємств |
13,2 |
12,2 |
8,5 |
8,1 |
13,5 |
1,8 |
1,9 |
1,36 |
Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств |
26244,1 |
23002,0 |
18728,5 |
31304,0 |
28349,0 |
21674,0 |
20121,5 |
20131,8 |
* За формою статзвітності №1 – небезпечні відходи
припадає 39 %, а на Донецьку – 31 %. Із загальної кількості небезпечних відходів 36,2 тис. т (або 0,18 %) належать до І класу небезпеки і 2,1 млн. т (або 10,4 %) – до ІІ класу небезпеки. Понад 90 % відходів І класу розміщено у сховищах організованого складування та на території підприємств Донецької, Івано–Франківської, Кіровоградської, Луганської, Харківської та Чернігівської областей.
Окрему групу небезпечних відходів складають непридатні та заборонені до використання пестициди й агрохімікати, які не можна використовувати за прямим призначенням внаслідок втрати корисних властивостей, закінчення терміну придатності, втрати маркування чи змішування. Їх знищення залишається складною проблемою, а стан багатьох сховищ, в яких вони зберігаються, та умови їх зберігання є незадовільними.
За результатами першої інвентаризації, проведеної місцевими органами Мінприроди України у 2005–2006 роках, обсяг накопичення зазначених відходів становив близько 21,38 тис. тонн. Із цієї кількості близько 30 % належать до І – ІІ класів небезпеки. До найбільш небезпечних відносяться, зокрема, ДДТ, гептахлор, гексахлорбензол, ендрін. Слід зазначити, що інформація, яка надходить з регіонів щодо наявної кількості непридатних пестицидів, постійно змінюється (табл. 8.4). Причиною цього є уточнення їх кількості в сховищах та виявлення безгосподарних місць накопичення, а також часткове знешкодження.
Непридатні пестициди зберігаються на 4752 складах, за якими здійснюється постійний нагляд. Велика частка безгосподарних місць накопичення знаходиться в аварійних напівзруйнованих приміщеннях, без охорони та постійного нагляду, що може бути причиною негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.
Тверді побутові відходи (ТПВ). Побутові відходи залишаються однією з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем. Питомі показники утворення відходів за даними Мінжитлокомунгоспу України в середньому становлять 250 кг/рік на душу населення, а у великих містах досягають 330–380 кг/рік відповідно і мають тенденцію до зростання. До складу ТПВ входять такі основні компоненти: харчові відходи – 35–50 %, папір і картон – 10–15%, вторинні полімери – 9–13%, скло – 8–10%, метали – 2%, текстильні матеріали – 4–6%, дерево – 1%, будівельне сміття – 5%, інші відходи – 10 %.
Таблиця 11.3
Наявність непридатних пестицидів по регіонах України,