Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1074269_4EF1D_groshi_ta_kredit.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

163. Види грошово-кредитної політики, їх порівняльний аналіз.

Види грошово-кредитної політики можна класифікувати за кількома критеріями. Головним критерієм вважається міра впливу на пропозицію грошей.

За критерієм міра впливу на пропозицію грошей виділяють:

політику гро­шово-кредитної експансії,

політику грошово-кредитної рестрик­ції,

політику рефляції і політику дефляції.

Політика експансії полягає у швидкому збільшенні пропози­ції грошей з метою посилення стимулювання ділової активності, підвищення рівня зайнятості та темпів економічного зростання. Така мета засобами експансійної політики може бути досягнута лише в короткостроковому періоді, а в дов­гостроковому її наслідком неодмінно буде зростання інфляції та падіння темпів зростання виробництва і зайнятості. Зазвичай її проводять для швидкого виведення економіки зі стану рецесії, навіть ціною посилення інфляції.

Політика рестрикції зводиться до різкого зниження темпів пропозиції грошей з метою «охолодження» кон'юнктури ринків завдяки зменшенню платоспроможного попиту. За характером впливу на пропозицію грошей і економічне зростання вона є про­тилежною політиці грошово-кредитної експансії, тобто може різ­ко загальмувати темпи інфляції, не допустити розкручування ін­фляційної спіралі.

Проте політика рестрикції має і негативні наслідки: послаб­лює ділову активність, знижує темпи економічного зростання та зайнятості. Економіка знову втягуватиметься в рецесію, і виникає спокуса запобігти цьому новою експансійною політикою. Але та­ке чергування «експансія—рестрикція» може призвести до ще глибших коливань фаз економічного циклу замість його вирів­нювання. Тому монетарна практика пішла шляхом застосування більш «м'якої» політики — політики рефляції замість експансій­ної і політики дезінфляції замість рестрикційної.

Політика рефляції є, по суті, «м'якою» формою політики монетарної експансії: пропозиція грошей нарощується повільно, під жорстким контролем центрального банку, ціни підвищуються поступово з наближенням до рівня, на якому вони були до почат­ку рестрикції. Політика рефляції зазвичай змінює політику рест­рикції, щоб усунути негативні наслідки останньої.

Політика дезінфляції є «м'якою» формою політики монетарної рестрикції: пропозиція грошей поступово і контро­льовано зменшується, стимулюючи і зниження цін до рівня, на якому вони були до початку рефляції. Зазвичай політика дезінф­ляції запроваджується на зміну політики рефляції з тим, щоб застерегти перегрів економіки від тривалого, хоч і повільного, зро­стання інфляції.

Є й інші критерії класифікації грошово-кредитної політики:

  • критерій повноти охоплення суб'єктів грошового ринку ре­гулятивними заходами:

тотальна політика, коли регулятивні вимоги поширюються на всі банки і на всі їх операції;

селектив­на, коли регулятивні вимоги поширюються лише на певні види банків чи певні види банківських операцій;

  • критерій проміжного цільового орієнтира, на якому буду­ється механізм грошово-кредитної політики:

режим монетарного таргетування,

режим курсового таргетування,

режим інфляційно­го таргетування,

режим таргетування номінального доходу та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]