137. Інституції фінансового ринку та особливості їх діяльності в Україні.

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів.

В організаційному плані фінансовий ринок — це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать інвестиційні банки (компанії), андеррайтерські, брокерські, дилерські компанії, організовані біржі. Подібну діяльність на фінансовому ринку можуть здійснювати також комерційні банки, інші фінансові посередники (за наявності відповідного дозволу).

Ці інституції не є фінансовими посередниками, а лише технічними. Інституції фінансового ринку не залучають коштів від заощадників і не розміщують їх у позичальників, а лише сприяють зведенню останніх між собою. Однак ця діяльність теж має важливе значення для ефективного функціонування ринку: полегшує і прискорює переміщення коштів від заощадників до позичальників, знижує вартість розміщення і залучення коштів, підвищує надійність і ліквідність фінансових інструментів, знижує тим самим інформаційні витрати. Розгляньмо детальніше діяльність деяких із названих вище фінансових інституцій.

Інвестиційні банки (компанії) – допомагають фірмам-позичальникам залучити кошти через організацію продажу акцій чи облігацій на первинних ринках включно з порадами щодо вибору найкращого способу залучення – емісії акцій чи боргових зобов’язань. Інвестиційні банки набули широкого розвитку в країнах, де законодавство забороняє комерційним банкам займатися інвестиційними операціями (США, Японія). У решті країн, і в Україні в тому числі, розміщення випусків цінних паперів на первинному ринку переважно здійснюють комерційні банки та інші фінансові посередники.

Брокери та дилери – працюють на вторинному ринку, забезпечуючи купівлю-продаж цінних паперів, що сприяє підтриманню ліквідності фінансового ринку. Брокери зводять покупців і продавців та надають допомогу в оформленні їхніх угод, за що одержують плату у вигляді комісійних. Дилери ж самі купують пакети цінних паперів і продають їх за вищою ціною, що забезпечує їм певний прибуток. Великі фірми часто займаються і брокерськими і дилерськими операціями.

Біржа – це місце, на якому здійснюється за чітко встановленими правилами торгівля цінними паперами. Біржа працює на засадах аукціону: цінні папери продають за найвищою ціною, а купують за найнижчою із запропонованих. Ціна встановлюється в процесі торгів. Це сприяє зниженню інформаційних витрат для заощадників. Проте, послугами бірж можуть скористатися лише великі і відомі фірми-емітенти цінних паперів. Останнім часом стрімкого розвитку набуває позабіржова торгівля цінними паперами (угоди укладаються за допомогою телефону та комп’ютера). В Україні теж швидко розвивається позабіржова торгівля.