138. Інновації у фінансовому посередництві.

Фінансові інновації – це процес постійного оновлення і вдосконалення діяльності інституцій фінансового ринку і фінансових посередників. Він має об’єктивний характер і є проявом проникнення НТП у фінансову сферу. Темпи розвитку фінансових інновацій надзвичайно високі. Фінансові інновації – це позитивне явище, оскільки сприяє підвищенню ефективності фінансових ринків та зростанню ролі фінансових посередників у процесі суспільного відтворення. Завдяки нововведенням прискорюється зведення заощадників та позичальників, зменшуються їхні витрати на фінансові операції, прискорюється оборот капіталу тощо.

Розвиток фінансових інновацій спричинюється багатьма чинниками економічного, техніко-технологічного, правового, наукового характеру. У фінансовому секторі, як і в реальному, нововведення здійснюються насамперед під впливом гонитви за більшими прибутками, цей чинник, а саме прагнення більшої прибутковості та конкурентоспроможності, можна вважати переважаючим в стимулюванні фінансових інновацій.

Другим чинником розвитку фінансових інновацій можна вважати зміни економічного середовища, в якому функціонують фінансовий ринок та фінансові посередники. Ідеться, зокрема, про зміни ситуації на грошовому ринку: зростання темпів інфляції, зміни процентних ставок, посилення банківських ризиків тощо. Щоб вижити у швидкоплинному середовищі, діючим фінансовим інституціям потрібно також швидко оновлювати свою діяльність. Так в практику були запроваджені інструменти зі змінною процентною ставкою, рівень якої може підвищуватись або знижуватись залежно від коливання індексу цін.

Широкомасштабна хвиля банківських банкрутств у США в 1930-1933 рр., спричинених значною мірою панікою серед вкладників, спонукала до такої інновації, як страхування банківських депозитів, яка була запроваджена у 1933 р. За багато десятиліть ця новація повністю себе виправдала.

Важливу роль у розвитку фінансових інновацій, особливо в банківській діяльності, відіграє технічний прогрес. Завдяки широкому застосуванню комп’ютерної техніки банки та інші фінансові посередники істотно знизили витрати з надання послуг, що дало їм змогу збільшити вкладення в маркетинг та розробку нових видів продуктів, адекватних новому рівню банківських технологій (яскравий приклад – банківські пластикові картки).

Успіхи технічного прогресу відкрили широкі можливості для інноваційного розвитку фінансових відносин у напрямі інтернаціоналізації фінансових ринків, формування міжнародного банківництва, удосконалення міжнародних розрахунків тощо. Наприклад, це дає можливість фінансовим брокерам та дилерам здійснювати операції з купівлі-продажу цінних паперів на будь-якій біржі світу, завдяки чому істотно розширилися межі трансформації капіталу, підвищилась ефективність фінансових ринків та дієвість фінансового посередництва.

Що стосується інформаційних витрат, то ситуація лишається сумнівною, оскільки разом з розширенням меж ринків, розширюються масштаби ймовірних ризиків, адже, наприклад, обвал курсів цінних паперів чи валютного курсу в будь-якій країні перекидається на ринки інших країн, загрожуючи значними збитками величезній масі інвесторів та фінансових посередників.

На базі технічного прогресу розвивається і така інновація у фінансовій сфері, як сек’юритизація активів. Лише після запровадження комп’ютерних технологій в обіг та обслуговування клієнтури, фінансові інституції одержали можливість формувати у великі пакети мало ліквідні вимоги до значної кількості малих боржників (позичальників) і продавати їх як цінні папери від свого імені. Їх покупцями найчастіше є великі інвестиційні компанії.

Мотивом до розвитку фінансових інновацій є і такий чинник, як ухилення від регулятивних вимог органів фінансового контролю, від податкових зобов’язань та ін.. Наприклад, щоб знизити додатковий податковий тиск, банки активно ведуть пошуки нових джерел мобілізації коштів, які не підлягають обов’язковому резервуванню. Одним із таких джерел є залучення банками позичок від інших банків (вітчизняних та іноземних) та випуск власних боргових зобов’язань (облігацій, банківських векселів та ін..), або відкриття банками іноземних філій у тих країнах, де депозити взагалі не резервуються чи резервуються за значно нижчими ставками тощо.

На завершення, слід зауважити, що розвиток інновацій – це своєрідний локомотив розвитку інституційної структури грошового ринку.