158. Інтернаціоналізація діяльності центральних банків, ство­рення та призначення бмр та єсцб.

У другій пол XX ст. та на поч XXI ст., які характери­зуються глобалізацією грош ринків, діяльність ЦБ швидко розвивається у напрямі її інтернаціоналізації:

• посилюється співробітництво центральних банків на міжде­ржавному рівні;

• активізується співпраця ЦБ з міжнародними валютно-кредит і фін організаціями;

• створюються наднаціональні центральні банки.

Першим кроком на шляху міждержавної діяльності ЦБ створення у 1930р. Банку міждержав­них розрахунків — БМР у м.Базель, Швейцарія. У сер. 70-х рр під егідою БМР було створено Комітет з банк регулювання та нагляду.

Ініціаторами створення Комітету виступили ЦБ Бельгії, Великобританії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерлан­дів, США, Франції, ФРН, Швейцарії, Швеції та Японії. Неофіцій­но його ще наз Базельським Комітетом (за місцезнах) або Комітетом Кука (за ім'ям одного з директорів Банку Англії, першим очолив цей комітет).

Країни у Комітеті представлені ЦБ або ін органами, які відповідно до нац законодавства несуть відповідальність за регулювання банк діяльності та нагляд. Юридично Комітет не володіє наднац повно­важеннями стосовно регулювання діяльності банків та здійснен­ня нагляду, розробляє принципи ефективного банк нагляду і директиви (рекомендації), в яких викладені процедури аналізу банк ризиків і критерії їх оцін, методи управління ними і шляхи забезпеч прозорості банк д-ті.

Рекомендаціями Комітету можуть скористатися всі країни. Підготовлені Комітетом директиви врах ЦБ, регулятивно-наглядовими органами та банк установами у багатьох країнах світу і стають не­від'ємною частиною банківського законодавства.

У 1990р. під егідою БМР було створено Комітет із платіж­них та розрах систем. Осн завдання — сприяти забезпеченню стабільності внутрішніх та міжнародних платіжних і розрах систем. Комітет розробив і в 2001р. опублікував Базові принципи побудови ключових платіжних систем, у яких визначені обов'язки ЦБ щодо за­стосування цих принципів, адже ЦБ несе відповідальність за стабільність грошового ринку і грошової си­стеми держави.

Під егідою БМР функціонує:

Комітет із золота і ва­люти- розробляє рекомендації для ЦБ щодо їхньої діяльності на валют ринку і ринку золота

Комітет із пит глобальної фін системи, є форумом для обговорення ЦБ пит, пов'язаних з розвитком міжнарод ринків гро­шей, капіталів та світ валют-фін системи.

ЦБ співпрацюють з міжнародними валют-кредит і фін організаціями, насамперед МВФ - гол орган міждержавного валют­ регулювання. Тісні контакти ЦБ з МВФ зу­мовлені тим, що вони мають схожі цілі діяльності: забезпечення стабільності валют і підтримання упорядко­ваних відносин у монетарній сфері. Зг зі Статутом МВФ ви­конує регулятивну, емісійну, консультативну, кредитну дослід­ницьку функції; надає кредити ЦБ кр, забезпечуючи виконання ними стабі­лізац і регулятив ф-ій.

Процес зближ і взаємопереплетіння нац ек розпоч у 50-тірр XXст. зі створення Європейського економічного співтова­риства (ЄЕС). Невід'ємним компонентом ек інтеграції є валютна інтеграція, першим кроком у формуванні якої було створення в 1979 р. Європейської валютної системи її успішне функціонування створило необх умови для формування ек валют­ного союзу ЄС (ЕВС), кінцева мета яког: створення Єв­ропейської системи ЦБ (ЄСЦБ) і введення в обіг єдиної європ валюти — євро.

ЄСЦБ — дворівнева банківська система, що складається із Європейського ЦБ -ЄЦБ і нац. ЦБ країн ЄС. Створення ЄСЦБ логічна передум за­провадження євро.

З 1.01.1999р. у 12 кр ЄС (Австрія, Бельгія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція) установлено незмінний обмін­ний курс нац валют відносно євро і запроваджено єв­ро в безготівковий, а з 01.01.2002 р. — у готівковий грошовий оборот.

Відповідно до Статуту головна мета ЄСЦБ та ЄЦБ — підтри­мання цінової стабільності в ЄС. Основні напрями діяльності ЄСЦБ:

- визначення та реалізація єдиної грошово-кредитної політики в єврозоні;

- проведення міжнародних валютних операцій;

- зберігання офіц ЗВР, що передані ЄЦБ кр-учасницями і управління цими резерв;

- сприяння чіткому функціонуванню платіжних систем кра­їн — учасниць ЄС.

ЄСЦБ повинна сприяти стабільності фін си­стеми і проведенню уповноваженими національними органами ефективного пруденційного нагляду за банками.

Виконання завдань і функцій, що покладені на ЄСЦБ, Євро­пейський ЦБ забезпечує самостійно або через на­ц ЦБ. При цьому ні ЄЦБ, ні нац ЦБ не можуть отримувати вказівки від органів вла­ди ЄС та урядів країн-учасниць. ЄЦБ і нац централь­ним банкам забороняється надавати кредити органам влади ЄС і урядам країн-учасниць, а також купувати у них безпосередньо боргові зобов'язання.

ЄЦБ розпоч своє існування з 01.07.1998р. Штаб-квартира банку розташована у Франкфурті-на-Майні. Статутй капітал ЄЦБ -5,56 млрд євро. Частка кожного нац ЦБ у формуванні капіталу визначаєть­ся 2 чинниками: обсягом ВВП і кількістю нас в кр. Чинники однаково впливають на обсяги внеску до статут капіталу.

Чистий прибуток ЄЦБ за рішенням Ради керуючих частково (не>20%) спрям на формування резервного фон­ду. Заг сума цього фонду не повинна перевищувати капітал банку. Залишок прибутку розподіляється між нац. ЦБ(акціонерами ЄЦБ) пропорційно частці сплаченого ними капіталу.

Керівні органи ЄЦБ: Рада керуючих і Виконавче правління. Рада керуючих склад з членів Виконавчого правління і го­лів ЦБ країн єврозони. Рада визначає осн орієнтири грош-кредитної політики й інструменти її реаліза­ції. Рішення стосовно грошово-кредитної політики приймаються простою більшістю голосів членів Ради. Для прийняття рішень стосовно формування капіталу банку, офіційних ЗВР і ін пит голоси голів нац ЦБ зважуються зг з участю цих банків у фо­рмуванні статут капіталу ЄЦБ, а голоси членів Виконавчого правління не враховуються при голосуванні. Рада керуючих - підзвітна Європарламенту і Раді міністрів країн — членів ЄС.

Виконавче правління: президент банку, віце-президента і 4-х членів, які обираються за заг зго­дою урядів країн-членів на рівні глав держав або урядів. Термін повноваження членів правління 8р.Виконавче правління здійснює реалізацію гро­шово-кредитної політики відповідно до рішень, прийнятих Радою керуючих, і розробляє директиви для нац ЦБ зг з покладеними на нього повноваженнями.

Для координації грошово-кредитної політики між країнами зони євро та ін кр ЄС створена Загальна рада, склад з Президента ЄЦБ, віце-президента та голів нац ЦБ країн — учасниць ЄС.

Щорічно ЄЦБ направляє звіт про діяльність ЄСЦБ Європей­ському парламенту, Європейській комісії та Раді міністрів ЄС.

Успішне функціонування ЄЦБ та посилення ролі євро на світ ринку підштовхує й ін кр у напрямі створення монетарного союзу, наддерж ЦБ і запровадження єдиної валюти.