24. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом: грошовий обіг, кредитний оборот, фіскально-бюджетний оборот.

Відмінності в характері економічних відносин між суб'єктами грошового обігу дають підстави структурувати його на три сектори:

— грошовий обіг (характерний еквівалентним, але безповоротним (одностороннім) рухом грошей від споживача до виробника). Для руху грошей, що обслуговують ці відносини, притаманна еквівалентність, оскільки передача грошей покупцем продавцеві відповідає переміщенню товару рівновеликої вартості. Одержані продавцем гроші не повертаються до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обігу грошей. Рух грошей у цьому випадку опосередковує реалізацію товарів і послуг у процесі суспільного відтворення.

— фіскально-бюджетний оборот (охоплює фінансові відносини, які зумовлюють безповоротний нееквівалентний характер створення та використання грошових коштів). Значна частина грошового обороту пов’язана з процесами розподілу вартості ВНП. Частина відносин у цьому секторі має характер відчуження. Визначена законодавством частина доходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів, що надходять у розпорядження держави. Одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди без отримання будь-якого еквівалента, а інші їх отримують теж безповоротно, не виплачуючи ніякої ціни за них.

— кредитний оборот (перерозподіл грошей між господарськими суб'єктами здійснюється на не еквівалентній, але поворотній платній основі). При внесенні грошей на банківські депозити чи в операції купівлі цінних паперів. Суб'єкти, що передають свою власність у тимчасове користування, отримають дохід.

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий обіг, він поділяється на безготівковий та готівковий.

Готівковий обіг - це рух грошей у формі готівки та виконання ними функцій засобу платежу і засобу обігу. Готівкові гроші використовуються для забезпечення реалізації товарів та послуг та для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів та послуг. У сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.

Безготівковий обіг - це рух вартості без участі готівкових грошей. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді переведення сум через рахунки в банках. Грошові кошти в безготівкових розрахунках не мають речового виразу і існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках. У сфері безготівкового обігу гроші рухаються за рахунками в банках, не виходячи за межі банківської системи.

29. Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації економіки України в 90-х роках хх ст.

Монетизація – це процес насичення економіки позичковим капіталом, який є основним джерелом фінансових ресурсів в країні. Це показник (індикатор) стану економіки.

Рівень монетизації економіки визначається відношенням маси грошей в обороті за будь-яким агрегатом на певну дату до річного обсягу ВВП даної країни.

Коефіцієнт монетизації економіки Км=М/ВВП, Де М – маса грошей на кінець року (сер-річна) ВВП – номінальний обсяг ВВП за рік. Динаміка Км в Укр: 1991р.-80,2%, 1993-32,5%, 1995-13,1%, 2000-18,9%,2003-35,5%,2007-55,6%,2008-54,3%. Така динаміка свідчить про малі запаси грошей в домогосподарств. Це мало для того, щоб ми кредитували світ. Ми можемо бути і є тільки позичальниками. У 1995р. ціни зростали в багато разів більше, ніж доходи населення. ВВП номінальний зріс більше, ніж маса грошей, тому Км у 1995р. такий низький.

Рівень монетизації ВВП в Україні протягом 1991-1995 pp. систематично знижувався з 80,2% у 1991 р. до 13,1% у 1995 р. Це дає підстави стверджувати, що забезпеченість економіки грошовою масою за цей період погіршилася, тобто відбулася демонетизація економіки. Це негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни, а отже на розвиток економіки: поглибилися платіжна криза, широких розмахів набув бартер, помітно знизилась ліквідність економічних суб'єктів та банків тощо.З 1996 р. спостерігається поступове повільне піднесення рівня монетизації - з 13,1% у 1995 р. до 17,4% у 1999 р. Це можна розцінювати як прояв певного поліпшення забезпеченості економіки грошовою масою. Проте темпи його були недостатніми і не привели до помітного зміцнення платіжної дисципліни. Вона все ще залишалася в незадовільному стані, негативно впливала на економічні процеси.