63 Валютний ринок: сутність та види, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.

За екон. змістом: валютний ринок - це сектор грош. ринку, на якому урівноваж-ся попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

За своїм признач. і організац. формою валютний ринок - це сук-ть спец. інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити нац. і іноз. валюту.

Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є іноземні та національні валютні цінності. Суб’єктами - будь-які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі). Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грош. одиницях іншої валюти.

Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій.

Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному «майданчику», який називається валютною біржею. Позабіржова валютна торгівля, це коли продавці і покупці валюти вступають у прямі зв’язки між собою.

Валютний ринок має свою структуру, яка включає національні (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Вони розріз­няються за масштабами і характером валютних операцій, кількістю валют, що продаються-купуються, рівнем правового регулювання тощо.

Валютний ринок можна також класифікувати:

- за характером операцій: ринок конверсійних операцій, ринок депозитно-кредитних операцій;

- за територіальним розміщенням: європейський, Північно-Американських, азіатський;

- за видами конверсійних операцій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо;

- за формою валюти: ринок безготівкових операцій, ринок готівки.

Чинники, що визнач. кон’юктуру валютного ринку:

1)Базові чинники:

- стан платіжного балансу кр-ни,

- обсяги ВНП, які виробляються в кр-ні,

- внутр. і зовн. пропозиція гр-й,

- процентні ставки в кр-х, валюти яких порівнюються,

- співвідн. внутр. цін кр-ни з зовн-ми..

2) Регулюючи чинники:

- заходи прямого держ. регулювання (фінансово-бюдж. пол-ка, квотування та ліцензування, грош.-кред. пол-ка, регулювання цін, інтервенційна пол-ка, розподіл валюти тощо), - Вводяться дер-вою свідомо для досягн. певн. цілей в її екон. пол-ці і можуть давати значн. ефект в умовах, коли ек-ка кр-ни перебуває у стані тривалої рівноваги.

3) Чинники кризового хар-ру:

- дефіцит держ. бюджету,

- безконтрольна емісія та інфляція,

- штучне і надмірне регулювання цін,

- висока монополізація вир-ва.

Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги ек-ки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів дер-ви.

64. Функції та операції валютного ринку.

Вал. ринок виконує певні ф-ції, в яких виявляється його призначення й екон. роль.

Осн-ми його ф-ціями є:

- забезп. умов та мех-мів для реал-ї валютн. пол-ки дер-ви;

- створення суб’єктами вал. відносин передумов для своєчасного здійснення міжнар. платежів за поточними і капітальними розрах-ми та сприяння завдяки цьому розв-ку зовн. торгівлі;

- забезпечення прибутку уч-кам вал. відносин;

- форм-ня та урівноваження попиту та проп-ї валюти і регулювання вал. курсу;

- страхування валютних ризиків;

- диверсифікація валютних резервів.

Названі ф-ції реалізуються через виконання суб’єктами ринку широкого кола валютних операцій. Під валютними операціями розуміють будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку. Ці операції класифікуються за кількома критеріями:

1) За терміном здійснення платежу з купівлі продажу валюти: - касові або операції з негайною поставкою; - строкові.

2) За мех-мом здійснення операції: операції спот; - форвардні оп-ї; - ф’ючерсні оп-ї; опціонні оп-ї.

3) За цільовим призначенням: - операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрах-ми; - операції з метою страхування від валюти. ризиків (операції хеджування); - операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції. 4) За формою здійснення: - безготівкові; - готівкові.

5) За масштабами операцій:- оптові (здійснюються між банками); - роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

Касові операції полягають у купівлі-продажу валюти на умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладення угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання. Строкові валютні операції полягають у купівлі-продажу валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Ці операції, у свою чергу, підрозділяються на кілька видів залежно від механізму їх здійснення: форвардні, ф’ючерсні, опціонні та їх похідні.

Форвардні операції — це різновид строкових операцій, що полягає в купівлі-продажу валюти між двома суб’єктами з наступним переданням її в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту.

Ф’ючерсні операції — це теж різновид строкових операцій, в яких два контрагенти зобов’язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладення угоди (купівлі-продажу ф’ючерсного контракту). Відмінності їх від форвардних операцій зводяться до такого: вони здійснюються тільки на біржах, під їх контролем, а форма й умови контрактів чітко уніфіковані (біржа строго визначає вид валюти, що продається, обсяг операції, строк оплати, курс).

Опціонні операції — це різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов’язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом. Така угода називається опціон.

Валютний своп — це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну й ту саму валюту.

Валютний арбітраж — це комбінація з кількох операцій з купівлі та продажу двох чи кількох валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу.