Глава 7. Фізичне виховання дорослого населення

Перший вихід на сніг повинен тривати не більше 1 хв, причому з ін­тенсивними рухами ніг (біг, підстрибування) для підсилення теплопродук­ції в організмі.

Поступово час перебування босоніж на снігу збільшується до 10—15 хв, при цьому слід враховувати температуру і вологість повітря, а також силу вітру, що значно перевищують холодове навантаження, і вносити відповід­ні корективи, скорочуючи час перебування на морозі.

С. Кнейпп особливу увагу приділяв ходінню босоніж по 4—6 хв по сні­гу, котрий щойно випав, тобто свіжому снігу, який легко зліплюється у грудку і пристає до ніг*. Проте необхідно, щоб перед ходінням босоніж ті­ло було розігріте рухами.

Ходіння по воді. Цей вид загартовування можна проводити у ванні, у во­доймищі (річці, озері, морі).

Методика загартовування. Ноги занурюють до гомілок у воду і ходять протягом 1—6 хв залежно від температури води і повітря. Людям із низьким ступенем загартованості рекомендують починати ходіння у теплій воді, по­ступово знижуючи її температуру.

Вельми ефективне також загартовування стоп за такою методикою:

1. на ніч ноги миють холодною або теплою водою, не витирають руш­ником, сушать на повітрі; вночі стопи не накривають ковдрою;

1. обливають ноги за типом контрастного загартовування: гарячою во­дою понад 40 °С і холодною — 10—15 °С;

1. паралельно з контрастними обливаннями загартовують носоглотку:

а) полощуть горло і ніс водою 25—30 °С, кожні 10 днів знижуючи її тем­ пературу на 1—2 °С і доводячи до температури водопровідної води;

б) не кутають шию;

в) дихають носом.

Методика підвищення стійкості до теплових дій (лазні). Позитивний ефект лазень відмічено на початкових стадіях застуди, при хронічних брон­хітах, катарах носа і горла, вивихах, розтягненнях, ударах, початкових ста­діях серцево-судинних захворювань. У фінських клініках накопичено досвід застосування сауни для лікування хворих із підвищеним артеріальним тис­ком. Як показують численні дослідження, тиск знижується вже під час са­мої процедури, а потім продовжує падати протягом однієї години після ви­ходу із сауни.

Якщо після сауни артеріальний тиск не знижується, це свідчить про стій­кі органічні зміни і необхідність застосування тривалої терапії. Особам з під­вищеним артеріальним тиском необхідні більш помірні теплові процедури: температура 57—70 °С, вологість 30—40 %, тривалість 5—6 хв. Після париль­ні доцільні теплий душ і охолодження у передбаннику. Купання в басейні з холодною водою і холодний душ після парильні таким людям протипоказані. Лазні також використовуються для лікування радикуліту, невриту, подагри.

* Більш цінні відомості про роль ходіння босоніж у загартовуванні і лікуванні ба­гатьох захворювань можна знайти у книжці німецького священика Севастьяна Кнейппа "Моє водолікування", виданій у Києві 1898 р.

223

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Проте призначення теплових процедур, їхній режим може визначити тільки лікар, тому для хворих парильня як лікувальний засіб призначається після ретельного обстеження. Теплові та холодові дії, як і будь-які сильні лі­ки, можуть при нераціональному дозуванні призвести до погіршення здо­ров'я.

Основні правила використання лазні для загартовування:

65535. Відвідання лазні рекомендується не раніше, ніж через 2,0—2,5 г після їжі.

65535. Протягом першого року загартовування лазню доцільно відвідувати не більше одного разу на тиждень, потім до двох разів.

65535. Початківцям рекомендується робити не більше одного заходу до парильні на 4— 5 хе, потім можна робити до трьох заходів по 8—10 хв.

65535. Для пом'якшення переходу до високої температури перед входом до парильні варто прийняти теплий душ .

65535. Увійшовши до парильні, рекомендується спочатку знаходитися на нижній сходин­ці, потім піднятися угору.

65535. Після виходу з парильні варто прийняти прохолодний або холодний душ, потім викупатися у басейні з холодною водою.

65535. У випадку появи ознак перегрівання - відчуття сильного жару, утруднене дихан­ня, нестача повітря, слабкість, запаморочення — необхідно залишити лазню

Залежно від ступеня дії на організм розрізняють 3 режими жароповіт-ряних ванн у лазнях:

1-й — слабке теплове навантаження (60 °С);

2-й — помірне теплове навантаження (70 °С — друга полиця, останній захід — 80—85 °С — третя полиця);

3-й — виражене теплове навантаження (перші два заходи — 60 °С, З—5-й заходи — 70 °С, 6-й захід — 80—85 °С, 7-й захід — 85—90 °С).

Кожний режим теплового навантаження характеризується певними мік­рокліматичними умовами у термокамері та інших приміщеннях, призначе­них для відпочинку, проміжного охолодження, і призначається лікарем за­лежно від показників фізичного стану. Вся процедура складається з трьох періодів. Для фізично ослаблених осіб рекомендується 1-й режим. Гранична температура у камері — 60 °С (1-ша полиця), відносна вологість — 10—20 %. Перебування на 3-й полиці при такому режимі протипоказане (табл. 7.8).

Ускладнення під час прийому жароповітряних ванн і надання першої допо­моги. Найчастіше спостерігається непритомний стан, опіки різного ступеня вираженості та тепловий удар.

При порушеннях режиму теплового навантаження під час прийому жароповітря­них процедур у лазні можливі випадки різкого погіршення стану здоров'я, навіть до необхідності надання невідкладної медичної допомоги

Непритомність частіше спостерігається в осіб зі схильністю до гіпотонії судинного тонусу. Симптоми: запаморочення, нудота, відчуття задухи, стис­нення у грудній клітці і нестача повітря, блідість обличчя, слабкість, пору­шення координації, зміна зорових і слухових реакцій. Непритомність три-

224