Глава 8. Адаптивне фізичне виховання

знімається частина гравітаційного навантаження і полегшується робота, що виконується ушкодженими м'язами. Поступово зменшуючи масу протива­ги, збільшують навантаження на м'язи. Змінюючи напрям дії сили, блоки не змінюють її величину, тому використовуються, коли хочуть впливати на окремі м'язові групи локально. Така методика рекомендує:

65535. використовувати адекватні стану людини індивідуально дозовані опори, що прогресивно зростають;

65535. обираючи кількість блоків, виходити з місця розташування ваги і дов­жини каната;

65535. застосовувати вихідні положення лежачи (на спині й животі), сидячи, стоячи;

65535. дистальний сегмент кінцівки розміщувати у суспензії;

65535. проксимальний сегмент фіксувати;

65535. опір прикріплювати за допомогою манжетів, які прикріплюються на дистальну відносно суглоба частину сегмента кінцівки;

65535. у системі блоків перший блок розташовувати у тій самій площині, в якій відбувається рух кінцівки;

65535. для створення максимального опору кінцівку і канат, який передає силу ваги, розташовувати під кутом 90°;

65535. визначивши максимальний опір певної м'язової групи, застосовувати навантаження на неї, що дорівнює 1/2 цього опору у трьох серіях по 10 по­вторень;

65535. при появі стійких ознак підвищення функціональних спроможностей м'язової групи, що тренується (звичайно через тиждень або 10 днів), знову визначити максимальний опір та відкоректувати навантаження.

іГідрокінезитерапія — виконання фізичних вправ у воді. Один з основ­них методів реабілітації при відновленні функцій нижніх кінцівок. Застосо­вується вода комфортної температури, при якій зменшується тонус муску­латури й розслаблюються контрактури суглобів. <

Добрий ефект справляють вправи у воді — пасивні або пасивно-активні.

^Використання таких видів спорту, як атлетизм, важка атлетика, гімнас­тика, настільний теніс, стрільба з лука, пересування в інвалідному візку спри­яють розвитку найбільш важливих у цьому випадку фізичних якостей, підви­щує загальний функціональний рівень і фізичну працездатність. Заняття важкою атлетикою збільшують м'язову силу і витривалість. Настільний теніс розвиває відчуття рівноваги, сприяє покращанню координації, концентрації уваги, точності й швидкості рухів. Ці заняття завдяки своєму змагальному ха­рактеру позитивно діють на емоційний і психічний стан. У свою чергу стріль­ба з лука допомагає розвитку відчуття рівноваги, координації рухів і підвищує статичну витривалість. Пересування в інвалідному візку, включаючи практич­ні заняття з подолання різних перешкод, покращує загальну витривалість, ?

Методичні вказівки. У фізичному вихованні людей з ушкодженням спин­ного мозку використовуються звичайні принципи і методи розвитку сили: на­вантаження, індивідуальний підхід; змістовність; послідовність; відпочинок.

• Для розвитку сили фізична вправа повинна викликати напруження, котре становить 50 % максимально можливого зусилля, що розвивається.

299

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Правильною вважається техніка, при якій зусилля незначно перевищує ва­гу штанги (необхідно, щоб вона відривалася від опори плавно). Тривалість вправи повинна бути настільки короткою, щоб її енергетичне забезпечення відбувалося за рахунок анаеробних механізмів, і в той самий час настіль­ки довгою, щоб процеси обміну встигали активізуватися. Так, обов'язко­вим є одноденний відпочинок між заняттями, обумовлений розгортанням процесів асиміляції*. Час відновлення після виконання вправ прямо про­порційно залежить від величини навантаження і обернено пропорційно — від стану здоров'я (чим гірший загальний фізичний стан, тим більшою є неузгодженість у відновленні окремих функцій організму під час відпочин­ку). Критерієм відновлення працездатності стає відчуття готовності до повторного виконання вправ. Повний інтервал відпочинку становить від 6—8 до 20 хв і містить: 25 % часу активного відпочинку, 50 % — пасивно­го і останні 25 % — активного відпочинку. У свою чергу активний відпо­чинок (2—4 хв) містить вправи помірної інтенсивності, близькі за формою до тренувальних.

65535. Іррадіацію й генералізацію збудження, що виникають у первинному періоді формування рухової навички, можна використовувати при потенці­юванні збудження в ушкодженій м'язовій групі.

65535. При застосуванні пасивної гімнастики рекомендується виконувати вправи синхронно обома кінцівками, незалежно від порівняльного ступеня їх ураження, в тому самому темпі, в тих самих напрямах та за однакового дозування.

65535. Вправи пасивні й активні виконуються з різних вихідних положень** (лежачи на спині, на животі, на боці, сидячи з опорою руками, сидячи без опори, сидячи зі спущеними ногами, стоячи на карачках, на колінах, стоя­чи з опорою та ін.).

65535. При ушкодженні спинного мозку вправи рекомендується проводити у такій фізіологічно обумовленій послідовності: 1) м'язи шиї; 2) м'язи спини; 3) м'язи живота; 4) м'язи сідниць; 5) м'язи плечового пояса; 6) м'язи гру­дей.

65535. Людям із функціональними порушеннями, котрі тривалий час ведуть сидячий спосіб життя, особливу увагу потрібно приділяти нормалізації м'язового тонусу депресорів плечового пояса (м'язи лопатки), екстензорів ліктьових суглобів і мускулатури живота.

65535. Перед виконанням силових вправ необхідна розминка, що розігріває м'язи. Досягнуте підвищення температури рекомендується зберігати протя­гом усього заняття за допомогою одягу, що не пропускає тепло.

* Тренувальний процес приводить до інтенсивного розщеплення білків у м'язах, які зазнають основного навантаження. Продукти розщеплення стимулюють синтез білка у період відновлення з наступною суперкомпенсацією міозину та збільшен­ням м'язової маси.

** Зі зміною положення суглоба змінюється довжина м'язів. Так, у положенні ле­жачи розгиначі розтягнуті й здатні виявити велику силу, згиначі скорочені і їхня сила менша, у положенні сидячи з нахилом уперед — навпаки.

300