Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТМФВ_Круцевич_2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 7. Фізичне виховання дорослого населення

Під способом життя розуміють сукупність форм діяльності, завдяки яким виражає свою сутність особистість, індивід, соціальні групи (студенти, робітники, службовці та ін.), суспільство (Матвєєв, 1991).

Раціональна рухова активність, відсутність шкідливих звичок, нормаль­не харчування, загартовування, раціональне поєднання роботи та відпочин­ку, додержання гігієни, профілактика стресу — все це фактори здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя — це форми і способи повсякденної життєдіяльності лю­дини, які приводять до вдосконалення резервних спроможностей організму, успіш­ного виконання соціальних і професійних функцій, сприяють профілактиці най­більш поширених захворювань

Установлено, що здоровий спосіб життя робить життя якісно кращим, збільшує його тривалість.

Розглянемо вплив основних факторів здорового способу життя на здо­ров'я людини. На підставі вивчення взаємозв'язку між рівнем рухової ак­тивності, захворюваністю і смертністю 17000 випускників Гарвардського університету, яким на момент обстеження було 35—74 роки (тобто через 10—50 років після закінчення ВНЗ), було встановлено, що:

                  1. більш активні випускники прожили довше і характеризувалися зниже­ним ризиком смерті;

                  1. позитивний вплив активного способу життя, котрий виявлявся у збільшенні тривалості життя, починався з першого кроку і продовжував невпинно зростати зі збільшенням рухової активності;

                  1. максимальна користь для здоров'я була досягнута у тих випадках, ко­ли найбільш малорухливі випускники ставали більш активними;

                  1. найменший ризик розвитку захворювань і передчасної смерті, а також максимальне збільшення тривалості життя були у фізично найактивніших випускників, які щотижнево витрачали близько 2000 ккал і більше на занят­тя масовим спортом.

Окрім того, було встановлено, що щоденні заняття масовим спортом, при яких енергетичні витрати становлять 2000 ккал на тиждень, подовжу­ють життя на 2 роки у віці до 60 років, після 60 років — на 8 місяців.

У більшості випадків збільшення тривалості життя фізично активних чоловіків і жінок — результат зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діа­бету, деяких видів раку, захворювань опорно-рухового апарату

Велике значення має відмова від паління: у віці 35—54 роки тривалість жит­тя збільшується більше ніж на 2 роки, у 55—64 — на 1,8 року, у 65—74 — на 1,45 року, у 75—84 — на 9 місяців. Якщо рівень рухової активності зростає до 1500 ккалтиж"1 і людина відмовляється від паління, приріст тривалості життя у 2 рази більший, ніж за малоактивного способу життя і відмови від паління.

Нормалізація маси тіла додає майже півроку життя, а нормалізація ар­теріального тиску та його підтримання у віці до 55 років збільшує тривалість

193

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

ТАБЛИЦЯ 7.1 Додаткові роки життя за корекції способу життя (Паффенбаргер, Ольсен, 1994)

Характер зміни структури способу життя

Вік, років

35—44

45—54

55—64

65—74

75—84

Підвищення рівня рухової активності до 1500 ккал-тиж"1

1,79

1,78

1,60

1,28

0,78

Збільшення дистанції ходьби

0,30

0,30

0,28

0,23

0,14

до 15 км-тиж"1

Збільшення обсягу піднімання сходами

1,39

1,39

1,27

1,02

0,64

до 20 поверхів на тиждень

Заняття спортом із середньою інтенсивністю 4,5 МЕТ

1,81

1,77

1,60

1,25

0,79

Підвищення рівня рухової активності на 750 ккал-тиж"1

1,17

1,70

1,54

1,23

0,77

Відмова від паління (малорухливий спосіб життя)

2,15

2,06

1,84

1,45

0,95

Підтримання нормального тиску крові

1,25

1,21

1,08

0,95

0,54

Індекс маси тіла < 26

0,52

0,51

0,46

0,37

0,24

Підвищення рівня рухової активності

4,31

4,17

3,74

2,95

1,90

до 1500 ккал-тиж"1 і відмова від паління

життя на 1 рік і 2 міс, у 55—65 років — на 1 рік, після 65 років — на 5—8 місяців (табл. 7.1).

Найбільший ефект відмічається під час переходу до здорового способу життя (відмова від паління, підвищення рухової активності, нормалізація харчування) за одночасної нормалізації функціонального стану серцево-су­динної системи.

Дуже суттєво, що результати були ідентичними як у тих, хто тільки по­чав вести здоровий спосіб життя, так і у тих, хто його підтримував постій­но: позитивні результати внаслідок зміни способу життя відмічалися неза­лежно від колишніх шкідливих звичок або спадкової схильності до серцево-судинних захворювань.

Моніторинг 7000 дорослих людей протягом 5,5 року показав, що три­валість життя і стан здоров'я пов'язані з такими здоровими звичками:

                  1. регулярне триразове харчування;

                  1. щоденний сніданок;

                  1. регулярна рухова активність середньої інтенсивності;

                  1. повноцінний сон (7—8 год);

                  1. відмова від паління;

                  1. підтримання оптимальної маси тіла;

                  1. невживання або обмежене вживання алкоголю;

                  1. додаткове вживання вітамінів А, Е, С і бета-каротину;

                  1. зниження чутливості до стресів;

                  1. залучення до громадської діяльності.

194