Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТМФВ_Круцевич_2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 8. Адаптивне фізичне виховання

Тестування при глухоті. Тестування слуху проводиться лікарями за ме­тодиками Ринне, Вебера, Швабах, техніку проведення яких за необхідністю можна знайти у спеціальній медичній літературі.

У роботі з глухими обов'язково тестують вестибулярну функцію, з'ясо­вують скарги на запаморочення, визначають наявність ністагму, порушення рівноваги, промахування, здатність правильно здійснювати пальцьово-носо­ву пробу або пробу Ромберга.

Оцінюючи рухові якості, особливу увагу приділяють тестуванню:

                  1. швидкості, точності відтворення рухів заданої амплітуди, точності цільового руху;

                  1. точності диференціації великих і малих м'язових зусиль;

                  1. здатності формувати просторово-часові зв'язки;

                  1. координації.

Фізичне виховання глухих як процес формування певних знань має свої специфічні особливості. Пов'язані вони з проблемою мови. Слово — засіб систематизації безпосередніх чуттєвих вражень, організації та регуляції піз­навальних дій, поповнення безпосереднього чуттєвого досвіду, відтворення досвіду і включення його до нової системи зв'язків.

Зв'язок мови з мисленням схематично можна уявити таким чином: Об'єкт -> Сприйняття -+ Словесний символ -» Образ -> Мислення —> Свідома діяльність суб'єкта

При глухоті цей алгоритм порушується. Уроджена або рано набута глухо­та за відсутності необхідних корекцій має як наслідок затримку формування словесного абстрактно-логічного мислення. При цьому зберігаються неушкод-женими наочно-діючі й наочно-образні форми мислення. Така часткова за­тримка інтелектуального розвитку проявляється нестійкістю інтересів, швид­ким пересиченням, недостатньою самостійністю, наївністю, навіюваністю.

Таким чином, у процесі фізичного виховання глухих необхідно розши­рювати обсяг понять, які відображають предмети і явища, й уявлення про взаємовідносини цих понять між собою. У процесі АФВ необхідно розвива­ти абстрактно-логічне мислення: засобами фізичного виховання навчати ді­тей виділяти суттєві і несуттєві ознаки предметів або дій і на їхній основі формувати абстрактні поняття; встановлювати узагальнені зв'язки між но­вими й отриманими раніше знаннями. З цією метою виховання рухової дії об'єднують із процесами мислення: спостереженням, порівнянням, узагаль­ненням, творчістю.

Фізичне виховання глухих має ряд специфічних завдань.

Розвиток сприймання:

                  1. вестибулярне тренування;

                  1. удосконалення просторового орієнтування;

                  1. розвиток здатності ідентифікувати людей і предмети;

                  1. підвищення швидкості переключення уваги з метою кращого орієнту­вання;

                  1. удосконалення реакції за вибором;

285

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

• підвищення бистроти рухових реакцій. Розширення м'язово-рухових уявлень. Розширення обсягу рухової пам'яті.

Із умінь і навичок при глухоті дуже важливо розвивати:

• уміння раціонально аналізувати ситуацію;

                  1. здатність встановлювати зв'язки між попереднім досвідом і новими знаннями;

                  1. раціональний розподіл фізичних зусиль.

Завдання вирішуються такими засобами фізичного виховання:

                  1. загальнорозвиваючі фізичні вправи;

                  1. циклічні аеробні вправи (біг, ходьба, їзда на велосипеді);

                  1. дихальні вправи (з тривалим видихом);

                  1. вправи для хребта;

                  1. вправи для розвитку координації;

                  1. елементи гімнастики;

                  1. елементи акробатики;

                  1. аеробіка;

                  1. танцювально-ритмічні вправи;

                  1. танці;

                  1. види спорту: бадмінтон, баскетбол, боротьба вільна і греко-римська, боулінг, бочче, волейбол, гольф, дзюдо, теніс, футбол, хокей, хокей із м'ячем, шашки, шахи.

Особливості методики. Стратегія процесу фізичного виховання базуєть­ся на таких вихідних даних, як причина патології, її прояви, наявність ус­кладнень і супутніх рухових порушень. У формуванні рухових уявлень, умінь і навичок рекомендується така послідовність тем:

                  1. Положення голови (при глухоті часто для кращого уловлювання зву­ку людина повертає або нахиляє голову, що негативно впливає на поставу, хребет).

                  1. Правильне дихання.

                  1. Раціональна поза (ця тема дуже важлива при ураженнях вестибуляр­ного аналізатора).

                  1. Фундаментальні властивості руху.

                  1. Довільні і мимовільні рухи.

                  1. Рух очей, що організує рух тіла.

                  1. Координація згиначів і розгиначів.

                  1. Рух і дихання.

                  1. Раціональна дія.

                  1. Просторові відношення як засіб координації та раціоналізації дії.

До особливостей методики фізичного виховання глухих належать на­ступні положення:

                  1. учитель повинен володіти знаковою мовою;

                  1. заняття з глухими вимагають більш ретельного пророблення раціо­нальних наочних понятійних повідомлень;

                  1. більш широко використовується арсенал відеоматеріалів (візуальних образів);

286