Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТМФВ_Круцевич_2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 7. Фізичне виховання дорослого населення

Норма рухової активності. В літературі останніх років широко обгово­рюється питання про рівні рухової активності, необхідні для нормальної життєдіяльності в різні вікові періоди.

Стосовно норми рухової активності дорослих людей існує кілька думок. Згідно з однією точкою зору, доросла людина повинна щоденно витрачати зверх основного обміну на м'язову роботу мінімум 1200—1300 ккал, що за­безпечує нормальне функціонування організму, необхідну працездатність, охороняє від детренованості. На думку прихильників цього положення, як­що рухова активність менша за норму, виникає своєрідний "дефіцит" м'язової діяльності, котрий необхідно компенсувати за рахунок спеціально організованих занять фізичними вправами (Амосов, Бендет, 1984).

Такий підхід привернув увагу фахівців із фізичної культури своєю прос­тотою і можливістю визначення "дефіциту" рухової активності у людей різ­них професійних груп. При цьому передбачалося дефіцит рухової активнос­ті розглядати як належне значення обсягу занять фізичною культурою.

Проте такий підхід до визначення норм рухової активності має суттєві недоліки, оскільки не враховує функціональні резерви організму, індивіду­альну потребу в рухах. Клініко-фізіологічними дослідженнями встановлено, що норма рухової активності суворо індивідуальна (Пирогова и др., 1986).

Основна умова застосування рухової активності з метою зміцнення і збереження здоров'я дорослих людей — відповідність її за спрямованістю, інтенсивністю й обсягом функціональним спроможностям організму

Шкідливі звички та здоров'я. Шкідливі звички належать до основних факторів ризику багатьох захворювань. Навіть епізодичне вживання у моло­дості алкоголю, паління несуть загрозу розвитку алкоголізму та пристрасті до паління. Ще більш небезпечним є застосування речовин, які мають нар­котичну або токсичну дію.

Існують дані, що в молодіжному середовищі з віком кількість осіб, які вживають алкоголь, збільшується (табл. 7.4).

Учені пропонують наступну програму протиалкогольного виховання:

                  1. починати таку роботу з початкової школи;

                  1. забезпечити спадковість протиалкогольного виховання;

                  1. планувати роботу з урахуванням специфіки віку й умов;

                  1. враховувати психологічні особливості різних вікових груп;

                  1. організовувати змістовне дозвілля, підвищувати громадську активність учнів;

                  1. об'єднувати роботу всіх зацікавлених осіб і організацій;

                  1. залучати самих учнів до цієї роботи

За даними наукових досліджень, у хворих на алкоголізм і тих, хто регу­лярно вживає алкоголь, у 2,0—2,5 раза частіше зустрічаються психічні роз­лади, туберкульоз органів дихання, венеричні хвороби, захворювання печін­ки; 75 % померлих унаслідок нещасних випадків і травм — люди, які вживали алкоголь.

199

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

ТАБЛИЦЯ 7.4 Велику Небезпеку ДЛЯ ЗДО-

ВЩсоток молоді, яка вживає алкоголь ров>я викдикає паління. Існу.

Вік,

Не

Вживають

Вживають

років

вживають

рідко

часто

До 20

50,8

28,3

20,9

20—25

25,4

49,3

22,3

26—30

21,1

54,4

24,5

ють відомості про те, що палить 40 % населення земної кулі. Встановлено, що активне палін­ня скорочує життя на 8—10 ро­ків, викликає рак легенів, під­вищує ризик серцево-судинних захворювань, народжуваність мертвих дітей, смертність ново­народжених, призводить до великих економічних втрат.

Тютюновий дим шкідливий для тих, хто не палить, не менше, ніж для того, хто палить. Особливо він небезпечний для жінок, отже, отруєння ото­чуючих тютюновим димом — питання загальної культури.

У країнах, де ця звичка вкорінилася давно, 90 % смертей пов'язані з ра­ком легенів, ЗО % усіх ракових захворювань припадає на тих, хто палить; 80 % випадків захворювань на хронічний бронхіт і емфізему легенів пов'язані з палінням; ця звичка стає причиною 20—25 % коронарних захво­рювань серця і пов'язаних із цим смертельних випадків. Сюди також варто віднести респіраторні захворювання, виразку шлунка, ускладнення вагіт­ності. У жінок, які палять, народжуються діти зі зниженою масою тіла, вадами розумового і фізичного розвитку, збільшується ризик смертності.

Ризик захворювань на рак особливо зростає, якщо людина почала па­лити у молодому віці. У людей, що відмовилися від паління, вірогідність захворювання знижується. Разом із тим у них збільшується маса тіла, що' також є фактором ризику. У деяких осіб збільшення маси тіла становить 2,7—3,6 кг; у 10 % чоловіків і 13 % жінок маса тіла збільшується в межах 13,5 кг. Шанс збільшити масу тіла значно зростає після 55 років.

Сигаретний дим містить бензол, який являє собою джерело іонізуючої радіації. Люди, що палять, частіше хворіють на лейкемію і рак спинного мозку (мієлома). Обстеження 34 тис. осіб виявило, що у тих, хто вживає протягом дня 25 цигарок і більше, лейкемія зустрічається у 3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. Для тих, хто палить 15 років і більше, ризик за­хворіти на рак спинного мозку зростає у 5 разів, а у тих, хто зі стажем 15 ро­ків і більше викурюють по 25 цигарок на день, ризик зростає у 7 разів.

Як правило, звичка до паління формується до 17-літнього віку. Ос­таннім часом збільшилася кількість підлітків і жінок, які палять. Раннє паління особливо небезпечне для молодого організму. Найчастіші причи­ни, що спонукають до паління — цікавість, приклад дорослих, друзів, вплив телебачення, психологічні проблеми, конфлікти, наявність ки­шенькових грошей.

Останніми роками збільшилась кількість людей, які вживають наркоти­ки, головним чином це молодь: 80 % наркоманів — люди до 30 років. Ве­лику небезпеку становить вживання психотропних речовин, які не віднесе­ні до наркотичних, але формують наркотичну залежність, швидко роблять підлітків інвалідами-токсикоманами.

200