Глава 3. Фізична культура у системі загальної освіти дітей шкільного віку

Оскільки майже усі ці способи контролю спираються на суб'єктивні оцінки, слід виявити обережність у висновках та неодноразово перевіряти результати спостережень.

Аналіз і оцінка проведеного уроку. Своєчасний аналіз викладачем прове­деного заняття сприяє виявленню недоліків у власних діях, дозволяє визна­чити ступінь придатності й ефективності засобів, методів і організаційних форм у конкретних умовах і навчальних ситуаціях. На цій підставі можливе усунення помічених недоліків або попередження їх на наступних заняттях.

Аналіз занять фізичними вправами вимагає спеціальних знань і вмінь, педагогічної спостережливості і методичного мислення, рівень яких підви­щується у процесі набуття педагогічної майстерності.

Тільки за умови постійного і вдумливого осмислення й оцінки своїх дій можна своєчасно внести необхідні корективи до запланованого навчально-виховного процесу, забезпечити його високу якість та ефективність.

Один із важливих критеріїв якості та результативності занять — ступінь вирішення поставлених завдань. Судити про ступінь вирішення освітньо-виховних і оздоровчих завдань можна за тими зрушеннями, які відбулися у знаннях, уміннях, навичках, стосунках, поведінці учнів. Заняття можна вва­жати неповноцінним, погано проведеним, якщо учні не оволоділи навчаль­ним матеріалом і навіть закріпили помилки. Залежно від ступеня вирішен­ня завдань і кількості тих, хто оволодів навчальним матеріалом, заняття оцінюється як відмінне, добре, задовільне, незадовільне.

Ступінь вирішення завдань і реалізації методичних принципів повинен підлягати ретельному аналізу, з тим, щоб виявити фактори, які на нього впливають, і надати викладачеві обґрунтовані рекомендації.

За даними хронометрування і пульсометри можна судити про якість заняття. У процесі хронометрування враховують витрату часу на різні дії і на цій підставі визначають щільність заняття, ступінь раціонального використання часу. Пульсометрія відіграє допоміжну роль в оцінці якості заняття. На підставі показ­ ників пульсу з'ясовують реакції серцево-судинної системи на навантаження, а та­ кож динаміку цих реакцій протягом усього заняття. В останньому випадку накрес­ люють так звану "криву навантаження". За висотою кривої умовно можна судити про інтенсивність навантаження, за площею фігури, котра обмежена отриманою кривою та проекцією вихідного пульсу на вісь абсцис, — про обсяг навантаження

Зміни пульсу відбуваються не тільки залежно від характеру і величини м'язової роботи, але і під впливом емоцій, котрі в заняттях фізичними впра­вами досягають значної сили. Тому відносно правильна оцінка показників пульсу можлива лише під час аналізу всіх даних педагогічних спостережень з урахуванням типу заняття та передбаченого змісту.

Реальна крива навантаження оцінюється з урахуванням загальних ви­мог до розвитку працездатності. Всебічний аналіз окремих ділянок пульсо­вої кривої дозволяє оцінити правильність і ефективність навантажень. Ди­наміка кривої показує поступове пристосування організму до навантажень, які підвищуються, підтримання оптимального рівня працездатності і, на-

97

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

решті, приведення організму до стану відносного спокою. Такий розподіл навантаження, якщо його зобразити графічно, найчастіше має вигляд хви­леподібної кривої. Проте не може бути універсальних кривих, оскільки на­вантаження завжди повинні відповідати педагогічним завданням, особли­востям і стану здоров'я учнів, специфіці вправ, які виконуються, та ін.

Для того щоб аналіз отриманих даних був достатньо переконливим, не­обхідно вивчати спеціальну літературу про функціональні особливості сер­цевої діяльності учнів відповідного віку.

Контроль і оцінка фізичної підготовленості школярів. Фізична підготовле­ність визначає ступінь готовності людини до певного виду рухової діяльнос­ті, тобто рівень прояву рухових здатностей (фізичних якостей).

Оздоровча спрямованість процесу фізичного виховання в шкільні роки відбувається завдяки цілеспрямованій роботі з розвитку тих рухових якостей, котрі найбільш необхідні для забезпечення нормальної життєдіяль­ності, гармонійного фізичного розвитку і згладжують труднощі росту орга­нізму школярів на кожному з етапів його розвитку.

Позитивна динаміка розвитку конкретної рухової якості забезпечується цілеспрямованою дією фізичних вправ на ті провідні функціональні систе­ми організму, котрі відповідають за прояв цієї якості.

Рівень фізичної підготовленості визначається за допомогою контроль­них вправ — тестів, які у шкільному фізичному вихованні подані у "Про­грамі з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл". Для учнів кож­ного року навчання в школі програма передбачає певні нормативи у прояві основних рухових якостей: бистроти, сили, витривалості, спритнос­ті, гнучкості.

Контроль і оцінка фізичної підготовленості проводяться за допомогою педагогічного тестування, що передбачає таку послідовність дій:

65535. забезпечити умови для виконання тестів;

65535. виміряти отриманий результат і зафіксувати його у протоколі;

65535. порівняти фактичний результат з нормативом, оцінити відповідними балами і визначити рівень розвитку якості (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий);

65535. на підставі аналізу отриманих даних визначити провідні рухові якості учня (генетичну схильність) і відстаючі (нижче середнього та низький рівень);

65535. підібрати відповідні засоби і параметри фізичних навантажень для кожного учня з метою забезпечення умов для зміцнення його здоров'я, успішного засвоєння ним вимог шкільної програми з фізичного виховання та нормальної життєдіяльності. Основне правило, яким не можна зневажати у роботі над підвищенням рівня фізичної підготовленості, формулюється так:

Розвиваючи відстаючі рухові якості, не забувати про роботу над провідними

Комплекси контрольних тестів шкільної програми, як правило, відпо­відають нормативам державних тестів для населення певних регіонів, але й мають свої особливості за змістом, розрізняючись тільки нормативами та оцінкою (двобальною, п'ятибальною, дванадцятибальною). Сприяючи по-

98