Глава 8. Адаптивне фізичне виховання

65535. Частина заняття завжди присвячується колективним діям.

65535. Якщо заняття проходять добре, іноді корисно припинити їх, щоб зберегти інтерес до наступного заняття.

65535. Якщо дитина зазнає певних труднощів у виконанні тієї або іншої вправи, необхід­но повторити з нею основні положення. Якщо дитина добре засвоїла вправу, необхідно забезпечити її вказівками до подальшого вдосконалення розвитку цього вміння (навич­ки) або надати їй можливість відпрацьовувати той прийом, яким вона володіє недостат­ньо добре. Якщо спортсмен досить вільно володіє усіма необхідними навичками у дано­му виді спорту, його можна використовувати як помічника тренера.

65535. Перед початком кожного заняття проводьте якісну розминку.

65535. Час розминки значною мірою залежить від фізіологічних особливостей рухової ак­тивності у зв'язку з тією або іншою патологією.

65535. Під час розминки особливу увагу приділіть вправам на гнучкість, спритність, роз­виток координаційних здатностей.

65535. У середньому 25—30 хв кожного заняття присвячуйте відпрацьовуванню спортив­них прийомів і навичок.

65535. Заняття буде ефективним, якщо вправи відповідають індивідуальним потребам учня.

65535. В АФВ не слід боятися зміни існуючих правил відповідно до спеціальних потреб спортсменів, проте це необхідно робити таким чином, щоб не постраждала основна ме­та заняття.

65535. Щоденні оцінки варто реєструвати у спеціальній таблиці спортивної майстерності.

65535. За необхідності до первісного плану занять вносьте зміни з адаптації навчального процесу.

65535. Кожне заняття бажано завершувати розважальною грою, не будьте скупими на похвали окремим спортсменам і всьому колективу в цілому.

65535. Наприкінці програми проведіть аналіз таблиці оцінок спортивної майстерності і визначте успіхи кожного спортсмена.

65535. Заняття стануть успішними, якщо будуть проводитися з ентузіазмом, у творчій, продуктивній, позитивній атмосфері.

Адаптивне фізичне виховання при глухоті

Глухота — повна відсутність слуху або такий його ступінь зни­ження, при якому розбірливе сприйняття мови стає неможливим. Повна глухота зустрічається рідко. Більшість глухих мають залишки слуху, що доз­воляє їм сприймати певні звуки. Такий стан визначають як слабкослухання або туговухість.

Сьогодні ще не до кінця зрозумілі усі причини порушення слуху. Роз­різняють уроджену і набуту глухоту. Причинами уродженої патології могли бути хвороби матері або прийом нею хіміопрепаратів під час вагітності, травми дитини при народженні. Зустрічаються сімейні спадкові форми глу­хоти. Набута патологія, як правило, є наслідком ускладнень інфекційних хвороб, хімічних отруєнь, травм і захворювань нервової системи. Причина втрати слуху і рівень ураження системи слуху мають значення для оптимі-зації спілкування.

Причини і локалізація ушкодження органа слуху впливають на сприй­няття звуків (табл. 8.6).

При уроджених формах глухоти, як правило, не ушкоджується вестибу­лярна функція, у той час як при набутій глухоті вона значно уражена. Глу­хота впливає на зниження рівня здоров'я. Аналіз анатомо-фізіологічних

283

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

ТАБЛИЦЯ 8.6 Сприйняття звуків залежно від рівня ураження системи слуху

Мета і завдання викладача	Зміст практичної роботи
Знання і розуміння цінностей учня, його мети, проблем, бажань, старань, інтересів Знання і розуміння переконань учня, діа­пазону його можливостей і здібностей	Визначити коло інтересів учня. З'ясувати зміст само­стійних дій учня. Виявити пріоритети учня у виборі предметів діяльності, спортивного інвентарю З'ясувати самооцінку учня, виявити причини його сумнівів, побоювань, тривоги, страхів

зв'язків слухового аналізатора з іншими органами і системами організму по­казує, що ушкодження органа слуху може викликати порушення:

65535. рефлекторних рухових реакцій на слухові подразники;

65535. відчуття рівноваги;

65535. функції окорухових м'язів;

65535. функції оральних, артикуляційних, фарин- і ларингенальних м'язів;

65535. несвідомих автоматичних рухів, які забезпечуються екстрапірамідною системою;

65535. вегетативних реакцій організму.

Теоретичний аналіз підтверджується практичними спостереженнями. Так, при глухоті відмічається дисгармонійний фізичний розвиток, порушен­ня опорно-рухового апарату (сколіоз, плоскостопість). Відсутність мовного дихання призводить до значних порушень механіки акту дихання: значне скорочення фази видиху, зниження життєвої ємності легенів та екскурсії грудної клітки. У глухих більше виражена реакція серцево-судинної систе­ми на фізичне навантаження, а процес відновлення відбувається довше. При деяких нозологіях мають місце порушення вестибулярної функції і ве­гетативних реакцій. Як правило, відмічається швидке стомлення, зменшен­ня обсягу короткочасної пам'яті, утруднення під час входження в навчаль­ний процес.

Порушення рухової активності може мати такі прояви:

65535. проблеми збереження статичної і динамічної рівноваги;

65535. низький рівень розвитку просторової орієнтації;

65535. уповільнене оволодіння руховими вміннями і навичками;

65535. збільшення часу рухових реакцій і реакцій за вибором;

65535. зниження станової сили;

65535. відставання у стрибучості;

65535. нераціональний розподіл фізичних зусиль під час руху;

65535. низький темп рухів;

65535. погіршення рухової пам'яті;

65535. зниження здатності ідентифікувати людей і об'єкти;

65535. неадекватне зниження відчуття безпеки;

65535. перевага зорово-м'язових уявлень над м'язово-руховими;

65535. зниження точності сприймання;

65535. зниження точності відтворення часових параметрів;

65535. недосить точна координація і невпевненість рухів.

284