Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТМФВ_Круцевич_2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 3. Фізична культура у системі загальної освіти дітей шкільного віку

зовнішньому вигляду, бути завжди готовим показати та пояснити навчаль­ний матеріал, провести страхування, надати допомогу, дати чіткі команди, вказівки тощо.

Для якісного забезпечення уроку фізкультури необхідний ретельно про­думаний план-конспект уроку.

Складання плану-конспекту уроку слід починати з ознайомлення з по­урочним робочим планом, педагогічними зауваженнями, зробленими на по­передніх уроках у цьому класі, якісними особливостями фізичної і технічної підготовленості учнів, станом їхнього здоров'я, умовами проведення уроку, наявності необхідного інвентарю і обладнання. Отримана в результаті такої попередньої роботи інформація дозволяє якісно й ефективно провести урок.

План-конспект уроку — основний документ, який визначає зміст, послідовність, черговість і дозування вправ, організаційні і методичні особливості проведення уроку

Важлива складова безпосередньої підготовки педагога до уроку — попе­редження травматизму.

Причини виникнення травматизму можуть бути різними: недодержання дидактич­них принципів заняття; відсутність систематичного контролю діяльності учнів, страхування та допомоги; неправильне страхування; незнання прийомів само­страхування; погана дисципліна; нераціональне розміщення учнів; несправний спортивний інвентар; ненадійність встановлення і закріплення обладнання; невід­повідність місць занять санітарно-гігієнічним вимогам

У зв'язку з цим особливого значення набуває з'ясування причин, які призводять до травм, а також знання правил безпеки та заходів попереджен­ня травматизму.

Дії, спрямовані на попередження травматизму, мають назву "страхуван­ня". Це поняття також містить і так звану "допомогу" — фізичне сприяння успішному виконанню рухової дії. Ефективність страхування залежить від правильно обраної методики й організації заняття, систематичного вирішен­ня виховних завдань, додержання правил безпеки, зокрема "Правил безпеки при заняттях фізичною культурою і спортом у загальноосвітній школі".

Перед початком заняття необхідно провести ретельний огляд місця, пе­реконатися у справності спортивного інвентарю, надійності встановлення і закріплення обладнання відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Прави­ла зобов'язують провести інструктаж з учнями про порядок, послідовність і заходи безпеки при виконанні фізичних вправ, стежити за додержанням принципів навчання і виховання. Правилами передбачено докладні вимоги безпеки і санітарії до місць проведення занять, спортивного інвентарю і об­ладнання, лікарського контролю.

Зловживання страхуванням і допомогою входить у звичку і знижує ефективність вирішення педагогічних завдань, виключає можливість вихо­вання самостійності, необхідної для виконання фізичних вправ.

95

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Учитель фізичної культури або особа, котра проводить заняття з фізичної культури, несуть пряму відповідальність за охорону життя і здоров'я учнів

Контроль на уроках фізичної культури

Контроль діяльності і стану здоров'я учнів. У такому складному педагогічному процесі, як фізичне виховання, дуже важливим і необхідним є навчання самоконтролю. Дані самоконтролю суттєво доповнюють інфор­мацію, що одержує викладач, і полегшують вибір термінових рішень у про­цесі занять фізичними вправами. Не менш важливі своєчасне осмислення викладачем і учнями даних про стан, зміст, характер і результативність ді­яльності, дії на неї різних умов, з'ясовування причин виникнення помилок і пошук конкретних шляхів їх виправлення.

Систематичний контроль діяльності, поведінки і стану здоров'я учнів стає найбільш ефективним у його поєднанні з самоконтролем

Контроль діяльності школярів повинен бути всебічним. Необхідно ви­являти зацікавленість конкретними завданнями, вправами, навчальною ро­ботою, а також рівень свідомості, відповідальності, сумлінності і захопле­ності. У полі зору повинно бути ставлення учнів до викладача (із повагою, симпатією, байдужістю, побоюванням, зневажливо, нетактовно тощо), вза­ємовідносини учнів (міжособистісні, групові), дисциплінованість, а також ставлення до свого зовнішнього вигляду, постави, манери триматися, до ру­хів, які виконуються, дій, вчинків, оточення та ін.

Суттєвого значення набуває контроль за виконанням правил охорони природи, старанності, власної ініціативи, творчої активності, своїх дій, емоцій, поведінки, вміння осмислювати й оцінювати результати, вносити до власних дій своєчасні і правильні корективи.

Не можна випускати з виду об'єктивні та суб'єктивні труднощі, що ви­никають у діяльності учнів, вольові зусилля з їх подолання, працьовитість і культуру навчальної праці (вміння працювати зосереджено, акуратно, до­цільно використовуючи зусилля та час), здатність до самоконтролю та са­мостійного вирішення завдань, взаємоконтроль та взаємодопомога. Під контролем викладача повинні бути результати й успішність індивідуальної або групової діяльності учнів.

Обов'язковим є постійний контроль стану організму учнів. У масовій фізкультур­ній практиці, особливо при великій кількості учнів у групі, користуються простими загальнодоступними методами. Це спостереження за диханням і пульсом, забар­вленням покриву шкіри, інтенсивністю потовиділення, координацією рухів, станом уваги, характером реакції' на несподівані подразники, зміною працездатності. Не­обхідним є урахування думок і скарг учнів з приводу вимог, навантажень, які до них ставляться

96