12.4. Крекер I галети

Крекер — борошняний коНДитерський вирг6 i3 высоким вмгстом жиру За споживцими властивостями наближений до печива, мае ша­рувату i крихку структуру Допускаеться назва крекеру — суке печиво.

Залежно вгд рецептурного складу, виду використовуваного роз­пушувача тгста, способу приготування крекер ДгляТЬ на двг групи: на дргжджах або дргжджах i хгмгчних розпушувачах; на хгмгчних роз­пушувацах без дргжджгв.

У рецептуру крекергв ряду найменувань входять жировий про­шарок, тмин, ангс, цибуля, сир, велика кглькгсть солг i гн.

Форма крекеру — прямокутна, кругла, фгтурна. Поверхня влас­тива кожному найменуванню виро6у з вкрапленнями смакових до­бавок i наявнгстю пузиргв. Смак крекеру змгнюеться вгд виду сма­кових добавок, не мае стороннього смаку i запаху Крекер випуска­ють фасованим i ваговим. У коробки крекер фасують масою нетто до 2 кг, у пачки — до 400 г

Для виготовлення крекеру потрг6на така сировина: пшеничке борошно, цукор-песок або цукрова пудра, маргарин, сгль, ггдрокар­6оНаТ натргю, карбонат амонгю, дргжджг, патока, тмин, ангс та гн.

Галеты — борошнянг кондитерськг виро6и, що виготовляються з пшеничного борошна з додаванням або без додавання ргзного виду сировини. Як розпушувачг тгста використовують дргжджг i хгмгцнг розпушувачг.

Залежно вгд складу галети подгляють: на простг без жиру i цукру; покращенг з жиром; дгетичнг з жиром i цукром Простг галети подгляють: на галети з пшеничного 6орошна 1-го гатунку, з пшенич­ного 6орошна 2-го гатунку i з пшеничного оббивального 6орошна та сумгшг пшеничного об6ивального 6орошна i 6орошна 1-го гатунку

Окргм виробгв масового асортименту, виготовляють галети дгетичнг з пгдвищеним i пониженим вмгстом жиру

дгетичнг галети прйзначенг для людей, котрг страждають ожи­ргнням або недостатньою масою мгла.

Простг галети, по сутг, е замгнниками хлгба i мають великий тер­мгн зберггання — до 2 рокгв.

РЕЦЕПТУРА НА КРЕКЕР (витрата сировини на 1 т готового виробу, кт)

Найменування сировини	На дргжджах
	з жиро- вим про- шарком »СТОЛО- вий»	i хгмгчних Розлушу- вачах з жиром «До снгданку»	без жиру- «Люби- Тел ЬС Ь‑ кий»	i хгмгчних розпушу- вачах з жиром i до6авка- ми «З ма- ком»	i хгмгцних розлушу- вачах ПАВ, з жиром «Фггур‑ ний»
Борошно пшенич- не 1-го гатунку	956,51	-	-	__	__
Борошно пшениц- не вищого гатунку	-	919,34	1123,03	861,85	906,97
Цукор-песок	-	11,47	-	23,17	11,36
Дргжджг пресованг	16,28	17,48	2,48	24,92	37,80
1нвертний сироп	-	-	-	-	11,34
Сгль	8,00	17,26	1,92	11,99	13,23
Углеаммонгйная сель	-	3,73	-	3 54	12 29 >
Маргарин	139,32	172,38	-	149,17	16,80
Патока	21,44	-	-	-	‑
Сироватка молочна згущена	-	-	-	39,78	`
Мак	-	-	-	46,41	‑
Жир кулгнарний	-	-	-	-	75,58
ПАВ (паста дл з6итгя)	-	___	-	-
Разом	1141,55	1141,66	1128,23	1160,83	1158,68
Вихгд	1000,00	1000,00	1000.00	1000,00	1000,00
Вологгсть, %	8,о ± 1,5	8,0 ± 1,5	8,0 ± 1,5	8,0 ± 1.5	8,0 ± 1,5

Форма галет — прямокутпа, квадратна, кругла. Поверхня галет повинна бути гладкою, з проколами; без плям i стороннгх вкрап­лень. Для простых галет з пшеничного оббивального 6орошна i 6о­рошна 1-го гатунку допускаються вкраплення 6орошна i висгвок.

Колер галет ргвномгрний — вгд ясно-жовтого до светло-коричне­вого. У зламг галети мають шарувату структуру з ргвномгрною по­ристгстю.

Галети випускають фасованими в пачки, коробки, пакети i ящи­ки. Фасують гanети в пачки масою нетто не бгльше 300 г У коробки галети фасують масою нетто не 6гльше 1000 г Ваговг галети уклада­ють рядами на ребро масою нетто не бгльше 15 кг.

Для виготовлення галет потргбна така сировина: пшеничне бо­рошно ргзних гатункгв, цукровий пгсок, вершкове масло або марга­рин, молоко незбиране, меланж, фруктове варення, сель, ггдрокар­бонат натргю (сода), карбонат амонгю, дргжджг, молочна кислота. Для дгетичних галет потргбен напгвфабрикат — гнвертний сироп.

Галети i крекери е борошняними виробами, шо виготовляються з пшеничного 6орошна i3 застосуванням дргжджгв, хгмгчних розпу­шувачгв i з моЖЛивим введенням до рецептури гнших видгв сировини.

Галети виро6ляють з 6орошна пшеничного вищого, 1-го i 2-го гатункгв i оббивального 6орошна i мгстять менше цукру та жиру нгж крекери. Iснують види галет з вгдсутнгстю в рецептург цукру i жиру. Галети призначаються для вживання замгсть хлеба.

Крекер виро6ляеться з 6орошна пшеничного вищого i 1-го сор­тiв, 25-30% сла6ко'i або середньоi клейковики, 1утримуе1 шарува­тою структурою i крихкгстю.

Галетгт i крекери можуть бути квадратноi, прямокутноi, округлоi або фггурноi форми. На поверхнг галет i крекергв повиннг бути про­коли, допускаеться наявнгсть дргбних пузиргв, що не лопнули. У кре­керу можуть бути вкраплення смакових добавок.

Колер допускаеться вгд солом'яно-жовтого до светло-коричне­вого. Вироби не повиннг бути пгдгорглими. Загальний тон забарв­лення виробгв при упаковцг в пачки дотримуеться однаковим.

Структура в зламг шарувата, з ргвномгрною пористгстю, без здут­тя, слгдгв непромгшування i гартування.

Вгдмгннгсть у приготуваннг галет i крекеру полягае в приготу­ваннг теста. Тгсто готуеться за опарною або безопарною техно­логгею, а також на емульсгi.

Основными операцгями приготування теста е: отримання сумгшг сипких компонентгв; приготування опари (опарна технологгя) або

активацгя дргжджгв (безопарна технологгя), або приготування емульсгi; замгс тгста; приготування жирового прошарку (для видгв крекеру з жировим прошарком).

Сумгш сипких компопептгв готуеться в змгшувачг шляхом пе­ремгшування протягом 3 – 5 хв. 6орошна, крохмалю, мглко подрг6­гiеноi крихти зворотних вгдходгв галет або крекеру, висгвок та гн.

За вгдсутностг змгшувача сумгш не готуеться, а борошно, крох­маль i крихта подаються безпосередньо в машину, тгстомгсилку

Лриготування micma опарним способом. Приготування опари проводиться в машине, тгстомгсилцг, або в дгжг. Опара готуеться з борошна i води з введенням дргжджгв. Подргбненг дргжджг пе­ремгшуються з теплою водою (35-40°С) в спгввгдношСннг 1 : 2 i по­даються в машину, тгстомгсилку Потгм додаються 6орошно в кгль­костг 1/8-1/2 вгд рецептурноi кглькостг, i сумгш перемгшуеться протягом 5 – 8 хв. При виро6ництвг крекеру для кращого живлен­Ня дргжджгв можна ввести частину рецептурноi кглькостг цукру

Температура опари пгсля замгсу становить 25-28°С, вологгсть опари для крекера – 29-35%, для галет – 52-60%. Тривалтсть бродiння опари складае 8-18 ч. Готовнгсгь одари визначають за з6гльшенням ii в об'емг в 2,5-3 рази i досягнення кислотностг 6,5­7,9 од.

приготування опари може здгйснюватися в спецгальному Примгщеннг – камерг фермекгацгг при температуре 25-35°С i вгдноснгй вологостг повгтря 75-85%.

При вистоюваннг опари проходить процес бродгння з утворен­ням молочно1 кислоти, збгльшуеться набрякання 6глкгв 6орошна. Продукти бродгння сприятливо впливають на смак виробу.

Для скорочення тривалостг дозргвання опари i замгсу тгста, еко­гюмгi цукру-пгску, а також пгдвищення якостг виро6у (збгльшення здатностг намокати, посилення забарвлення, зниження щгльностг)

застосовуються ферме нтн i препарати п роте ол гтич НОГО i

амгнолгтичноi дii (амглоризин П10Х та гн.). Ферментний препарат вводиться у виглядг водного розчину на стаде; приготування опари. Тривалтсть дозргвання опари знижуеться дгя галет до 30 – 40 хв, а

ДЛЯ крекеру до 1-2 г

Безопарний спосгб приготування micma перед6ачае активацгю дргжджгв. Подрг6ненг дргжджг змгигують з цукром-песком у ктль­костг 6лизько 0,3-0,5% вiд рецептурного i деякою кглькгстю води температурою 32-35°С, передбаченоi на замгс. Тривалтсть акти­вацгi становить 30-40 хи.

Пгсля активацгн дргжджг поступають у машину, тгстомгсилку, для замгсу теста або в емульсатор — при приготуваннг тгста на дргжджах i хгмгчних розлушувачах.

Приготування емульсгт складаеться з пгдготовки компонентги сировини, приготування рецептурное сумгшг i емульсгг^!•. Bci ргдкг компоненты заздanеггдь темперуються до 25°С (вода, меланж, роз-чин солг та гн.), жир пгдггргваеться до 40-50°С.

Bci рецептурнг компоненты, окргм жиру, подаються в гомо­генгзатор i ргвномгрно перемгшуються 5-7 хв. За декглька хвилин до закгнчення змгшування компонентгв вводять хгмгчнг розпушу­вачг i есенцгю.

Готова рецептурна сумгш повинна бути одноргдною i мати тем­пературу 25-30°С.

Емульсгя готуеться з рецептурное сумгшг i жиру. В емульсатор по­даються одночасно паралельними потоками рецептурна сумгш з го­могенгзатора i жир. Сумгш гнтенсивно перемгшуеться протягом 1 хв. Температура готовое емульсге 27...30°С. Готова емульсгя вгдразу подаеться в машину, тгстомгсилку

Приготування тгста проводиться в машинах, тгстомгсилках пергодичноi дге, шляхом змгшування одари та гнших рецептур­ных компонентгв при опарному способе виро6ництва або змгшу­вання емульсге, сумгшг сипких компонентгв — при безопарному способе.

В останню чергу на ро6очому ходе мгсильное машини вводиться 6орошно або сумгш сипких компонентгв.

Тривалгсть замгсу тгста становить 20-60 хв i залежить вгд вико­ристовуваного устаткування, властивостей сировини, температур­ных умов та гнших чннниК1в. Температура готового тгста 30-40°С. Вологгсть тгста залежить вгд якостг борошна, рецептури i становить 26-35%.

3 метаю гнтенсифгкацгi технологгчного процесу використову­еться, окргм ферментних препаратгв, пгросульфгт натргю (мета-6i­сульфгт натргю).

Розчин покращувача вводиться шляхом ргвномгрного о6приску­вання всгее поверхнг тгста за 2-5 хв до закгнчення замгсу Загальна тривалгсть замгсу тгста скорочуеться до 12-15 хв.

Вологгсть тгста з пгросульфгтом натргю становить 25-30%, тем­пература не вище 30-32°С.

Вилежуванпя (розстгйка) micma. Тгсто для галет i крекеру пруж­не, пластично в'язке. Тому, як i у випадку гз затяжним тгстом, вона

пг1щасться вилежуванню для лгквгдацгг внутргшнгх напрут i пгдви­иlення його пластичностг. Розстгйка тгста проводиться в примг­иlеннг цеху в дежах або в спецгалгзовангй камерг ферментацгi в дгжах ибо на розстгйному транспортерг. h тривалгсть — 0,5-6 год. при вгдноснгй вологостг повгтря в камерг ферментацге 75-85% при тем­иератург 25-35°С.

Застосування пгросульфгту натргю при замгсг тгста виключае стадгю розстгйки при виробництвг крекеру i скорочуе до 1,5 год. при виро6ництвг галет.

Ллюгцення micma проводиться на ламгнаторг, технологгя ана­логгчна технологге плющения затяжного тгста.

Приготування жирового прошарку для окремих сортгв крекеру проводиться в мгсильнгй машине, де змгшуються 6орошно, жир та гнша сировина вгдповгдно до рецептури протягом декглькох хви­лин. Температура жирового прошарку 20 — 24°С.

При виро6ництвг крекеру з жировим прошарком вона наносить­ся мгж двома шарами тгста, якг виходять з-пгд першоi пари валкгв

ламгнатора.

Формуванпя тiстових заготовок проводиться штамп-машина­ми легкого типу або ротацгйними машинами. Для галет i крекеру обов'язковг кргзнг проколи тестовых заготовок Д.ЧЯ виКЛючення утворення великих пузиргв (здуття) на поверхнг виробу пгсля випгчки.

Випгчка проводиться при температуре 160-290°С протягом 3-5 хв. для крекеру i 210-300 °С протягом 7-12 хв. для галет. Пгсля випгчки крекер вгдразу ж ргвномгрно i безперервно з ycix бокгв окропляеть­ся розтопленим жиром вгдповгдно до рецептури. Готовг галети i кре­кери повиннг вгдповгдати технгчним вимогам за органолептичними i физика-хгмгчними показниками.

Далг готовг вироби охолоджуються до 40°С i прямують на фасу­вання i упаковку

Термгни збергганпя з дня виготовленКя для галет:

простг галети:

герметично упакованг — 2 роки;

ваговг з борошна 1-го, 2-го гатункгв i о66ивального пшеничного 6орошна — 6 мгсяцгв.

Покращенг галети:

ваговг — 3 месяце;

		РЕЦЕПТУРА НА ГАЛЕТИ (витрата сироаааи на 1 т готового виро6у, кг)
		Найменування сировини		Простг з пшеничного борошна							Дгетичнг					Покра- щуван г
				шпа- ле ноi р		2-го сорт			1-го со рту «Похгд»		з пони- женим вмгсто м цукру i жиру «Ре- жим»			з пгдви‑ щемим вмгстом цукру i жиру «Спор‑ тивнг»		«Арк- тика»
		1		2		3			4		5			6		7
		Борошно пшеничне о66ивanьне		1008,3 0		_			-		-			-		‑
		Борошно пшенич- не 2-го гатунку		-		1008,44			-		-			-		-
		Борошно пшениц- не 1-го гатунку		-		-			1016,45		884,04			-		-
		Борошно пшениц- не вищого гатунку				-			-		-			751,78		940,26
		Цукор-пгсок		10,61		9,09			20,36		55,25			117,48		4,71
		Дргжджгпресованг		32,76		32,76			20,32		38,68			18,80		28,20
		Iнвертний сироп		17,64		21,43			-		49,73			-		‑
		Масло вершкове		-		-			-		--			187,94		117,54
		Молоко пастеризо- ване		-		-			-		-			147 13		-
		Меланж		-		-			-		-			28,18		-
		Кислота молочна		2,53		2,20			1,90		-			-		‑
		Сгль		15,15		15,15			15,27		5,52			4,69		17,66
		Сода питна		6,04		3,78			3,82		2,76			2,34		1,88
		Углеаммонгйная сгль		4,59		1,14			-		-			-		-
1			2		3			4		5			б		7
Маргарин			-		-			-		27,63			-		‑
Варення фруктове								-		82,88			-		‑
Разом			1097,62		1093,99			1078,12		1146,49			1258,34		1110,25
Вихгд			1000,00		1000,00			1000,00		1000,00			1000,00		1000,00
Вологгсть, %			11,0±1,5		11,0+1,5			11,0±1,5		8,0-1-2,0			7,0-12,0		9,0±1,0
	ПОКАЗНИКИ ЯКОСТI ДЛЯ ГАЛЕТ I КРЕКЕРУ
	Найменування локазникгв						Галети					Крекер
	Вологгсть, %						9,0... 11,0					Не бгльше 8,0
	Масова частка загanьного цукру в перерахунку на суку речовину (по сахарозг) %, не бгльше						0... 14					0...0.2
	Лужнгсть, град., не бгльше						1,0... 1,5					2
	Кислотнгсть, град., не бгльше						0...3					2,5
	здатнгсть намокати %, не менше						130...200					140
	солянгй кислотi %, не бгльше						0,1					0,1
	Масова частка загальноi cip- цистоi кислоти %, не бгльше						0,01					0,01
	Дгетичнг галети з пгдвищеним вмгстом жиру:
ваговг - 3 тижнг; фасованг - 1,5 мгсяця.
Дгетичнг галети з понижении вмгстом жиру:
ваговг - 1,5 мгсяця; фасованг - 3 мгсяцг.
Термгни зберггання крекеру з дня виготовлення для ацробгв:
i3 змгстом жиру не бгльше 14,3% - 3 мгсяцг;
на маргаринг або кулгнарному жирг - 2 мгсяцг;

на вершковому маслг — 1,5 мгсяця;

на рослиннгй олгт — 1 мгсяць;

з обробкою поверхнг дезодорованими маслами — 15 дг6.

12.5. Схгдиг солодощг

Схгднг солодощг представленг великою групою борошняних кондитерських виро6гв — 6лизько 170 найменувань.

Борошнянг Схгднг вироби найбгльш поширенг серед населення Середньоi Азгi, але користуються популярнгстю i в iнших реггонах. Цг вироби характеризуються великим вмгстом жиру, цукру, яець, ropixiв i ароматизаторгв, що о6умовлюе гх високу поживну цгннгсть. Компоненти схгдних виро6гв нергдко використовуються в поеднан­нях, невластивих традицгйним кондитерським виробам. Виро6и з великого кглькгстю здо6и готують з використанням хгмгчних розпу­шувачгв, деякг вироби готують на дргжджах. За складом i смаковими якостями Схгднг солодощг дуже ргзномангтнг.

Пахлава здобна. Рецептура: для micma: борошно пшеничне вищого гатунку 343 г, масло топлене 78 г, яйця 43 г, дргжджг 20 г, вода 70 г. Для заливки: мед 78 г, масло топлене 50 г.

Для начинки: zopixu лicoei 221 г, цукор 221 г, кардамон 3 г; топлене масло для мастила дека 3 г; яечний жовток для мастила виробу 22 г. Buxid: 1000 г (10 шт. по 100 г).

Виргб е випеченим напгвфабрикатом 13 здобного дргжджового тгста з горгховою начинкою; просочений маслом i медом; мае фор­му ром6гв, з глянсовою поверхнею i запахом кардамона.

Дргжджове тгсто готують безопарним способом. Борошно, яйця i розтоплене масло змгшують з дргжджами, заздалеггдь розведення­ми в невеликгй кглькостг води при температург ЗО-32°С i залиша­ють для бродгння протягом 60-90 хв. при 30-40°С.

Для начинки очищають кардамон i подргбнюють його разом з горгхами. Пгдготовленг продукти перемгшують з цукровим пгском.

Тгсто роздгляють на порцгн по 0,8 кг i розкочують у пласт завто­вшки 1-1,5 см. На деко, змащенеiзмазанеiмаслом, кладуть пласт так, що6 крат його були на одному ргвнг з краями дека. На тгсто на­носять начинку шаром 2,5-3 см, покривають ii другим пластом тгста, краi верхнього пласта защиують з нижнем.

П iсля розстгйки протягом 10-12 хв. пахлаву змащують яечними жовтками, розргзають на шматки масою по 100-150 г у виглядг ром6гв i випгкають протягом 35— 40 хв. при температург 180­200°С. Через 10-12 хв. пгсля посадки в пгч дека з пахлавою вийма­ють, по лгнгях розргзу заливають розтопленим маслом i знову про­!lовжують випгкати до придбання пахлавою гнтенсивно-коричне­вого за6арвлення. Випечений виргб заливають медом по лгнгях розргзу

Пахлава листкова. Рецептура: борошно 465 г, дргжджг 14 г, вода 84 г; для начинки: подр!бнений горгх 164 г, цукор-пiсок 164 г, кардамон 2 г, для прошарку масло топлене 95 г; для обробки яечний жовток 23; для заливки масло топлене 55 г, мед 82 г; для змащування листгв жир 30 г Вихгд: 1000 г (10 шт. по 100 г).

Замгшене дргЖДжове тгсто (крутгше поргвняно з пахлавою здо6­ною) витримують 30-40 хв. при температург 32°С, роздгляють на шматки масою 100 г i закочують ух у булочки. Булочку розкочують у виглядг коржика завтовшки 1,5 мм i змащують кожну масломiмас­тилом,олгею1Пласти уКЛадають один на одного на спецгальнг 6iлi жерстянг листа з бортами заввишки 40 мм. Першг три пласти кла­дуть без начинки, а потгм через кожнг два пласти наносять начинку. Зверху укладають три пласти також без начинки. Всього роблять вгд 14 до 18 пластгв. Перед випгчкою пахлаву змащують яечним жовт­ком i розргзають у виглядг ром6гв масою по 120 г Випгкають вироби протягом 30-35 хв. при 180°С в два прийоми. Пгсля 10-хвилинноi випгчки листа виймають з печг i по лгнгях розргзу заливають мас­лом. Потгм знову ставлять у пiч. Готовг вироби заливають медом.

Охолодженг вироби разом з листами, на яках вони випгкалися, укладають в лотки з кришками. Начинку готують так само, як для пахлави здобног.

Пахлава «Сухумг». Рецептура: борошно 430 г, дргжджг 40 г, сгль 4 г, молоко170 г, яйця 43 г; для начинки: яблука свiжi 90 г, цукрова пудра 40 г, цукор-пiсок 85 г, мигдаль очищении 85 г, кориця 6 г; для сиропу: цукор-пгсок 170 г, мед 65 г; для прошаркууΡ: масло вершкове 55 г; для змащування: яйця 215 г, жир 20 г. Buxid: 1000 г (10шт. по 100 г).

Пахлава е здо6ним виро6ом у виглядг трикутникгв i3 прошарка­ми мигдалевоа• i яблучногг начинок, коричневого кольору, гз запахом корицг; вологгстю — 15%.

Тгсто готують дргжджове безопарним способом на молоцг. Пгсля 30-хвилинноi витримки при температург 35°С розвгшують його на шматки масою по 100 i 200 с

Кожей шматок розкочують в пласт завтовшки 2 мм i змащують розтопленим маслом. На жерстяний лист укладають пласт масою 200 г, а потiм два листа, перешарованг маслом масою по 100 г, а далг 6уде шар мигдanевоi начинки. Таким чином укладають 12 шарiв тгста i 3 шари мигдanевог• начинки. На 12-й шар тгста кладуть на­чинку 3i свежих яблук або повидла шаром 10-25 мм i покривають чотирма пластами тгста.

Пахлава складаеться з 16 шаргв тгста, одного шару яблучног• на­чинки i 3 шаргв мигдалевоi'. Яблучну начинку готують i3 очищених i наргзаних скибочок яблук, перемгшаних i3 цукровою пудрою i ко­рицею. Готову пахлаву перед випгчкою змащують яйцем i наргзають у виглядг трикутникгв. Випгкають у два прийоми протягом 25 хв. при температург 190-200°С. Пiсля 15-20-хвилинноi' випгчки пах­лаву виймають i заливають сиропом гз цукру i меду i знову випгка­ють 5 хв. до готовностг. ГОТОВ1 вироби охолоджують i разом з листа-ми укладають в лотки. На листах завжди повинен бути надлишок

сиропу

Кята карабахська. Рецептура: для тгста: борошно пшеничне ви­щого гатунку 350 г, цукор-пгсок 70 г, масло топлене 65 г, яйця 65 г, дргжджг 15г, ванглгн 1 г, сгль 3 г. Для начинки: борошно вищого татун­ку 290 г, цукрова пудра 100 г, масло топлене 124 г, ванглгн 1 г; масло для змащування 15 г; яйгся для змащування виро6гв 23 г Вихгд:1000 г (3 шт. по 333 г).

Кята карабахська являв собою великий коржик коричневого

кольору з ромбоподгбним малюнком, в якому добре пропечений м'якиш.

Дргжджове тгсто готують опарним способом. Начинку приготов­ляють так: топлене масло, охолоджене до 10°С, розтирають протя­гом 12-15 хв., кладуть ванглгн, цукрову пудру i перемгшують до ут­ворення одноргдно>• маси. Потгм ргвними частинами додають бо­рошно i перемгшують протягом 7-10 хв.; готова начинка повинна бути одноргдною, розсипчастою i маши температуру 12-14°С.

Тгсту, роздгленому на шматки масою по 250 г, надають форму кулг i через 5-8 хв. розкочують круглий коржик завтовшки 5-6 мм. На коржик кладуть 200 г начинки, потгм кра;г коржика з'еднують i

знову розкочують тгсто качалкою, надаючи йому форму коржика завтовшки 1,5-4 см. Пiсля цього коржик укладають швом униз на лист, змащений маслом, дають повну розстгйку, змащують яйцями, наносять виделкою малюнок, проколюють у декглькох мгсцях ви­делкою i випгкають протягом 30-35 хв. при 200-220°С.