Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
VSE_BILETY.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
332 Кб
Скачать
☆

43. Дипломатичне забезпечення козацького повстання 1648 р. Під проводом б. Хмельницького

На початку 1646 р. відбулася таємна зустріч Хмельницького з Владиславом IV Вазою, під час якої польський король обіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тис. осіб та відновити права і вольності козацтва. Натомість козаки повинні були йти в похід проти турків.Але коли сейм дізнався про дії короля, то низкою заходів завадив втіленню планів в життя.

Наприкінці травня 1647 р. Б. Хмельницький виїхав до Варшави, де обговорював питання про організацію морського походу проти турків. На початку вересня 1647 р. коронний канцлер Єжи Оссолінський таємно вручив Б. Хмельницькому гетьманські клейноди.

Повернувшись у Суботів,який був захоплений Чаплинським, Бодя був заарештований. Зумівши втекти за допомогою свого кума Станіслава-Михайла Кричевського, Б. Хм. разом з однодумцями вирушив на Запорожжя, де на о. Томаківка наприкінці грудня 1647 – початку січня 1648 р. почав гуртувати сили для повстання. У січні 1648 р. Б. Хмельницький відрядив посольство до кримського хана Іслам-Ґірея III з проханням допомогти козакам у війні з Польщею.

На початку лютого 1648 р. на козацькій раді Б. Хмельницького обрано гетьманом.

Новообраний гетьман вів переговори з Туреччиною та особливо — з Кримським ханством. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому-березні 1648 р. в Бахчисараї уклав угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм III про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. У такий спосіб гетьман прагнув розв'язати складну проблему — брак власної кінноти. Крім того, домовленість із ханом давала змогу уникнути несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі. До березня 1648 р. на бік гетьмана перейшли 6 тис. реєстровців, а кримський хан прислав 4 тис. кінних воїнів.

Ведучи переговори з кримським ханом Іслам-Ґіреєм III про спільну боротьбу проти Польщі, Б. Хмельницький одночасно почав листування із коронним гетьманом М. Потоцьким, як виявилося, лише для того, щоб виграти час для підготовки до воєнних дій та з’єднання з татарською ордою. У листах він висував традиційні вимоги, які відображали інтереси насамперед козацької старшини: скасувати сеймову «Ординацію» 1638 р., відновити козацькі привілеї, вивести з українських земель коронне військо та дозволити морські походи козаків на Кримське ханство і Османську імперію.

У відповідь коронний гетьман М. Потоцький вирішує розбити повстанців. Проте Б. Хм. випереджає поляків і під Жовтими Водами у травні 1648 р. завдає їм нищівної поразки.

44. Зовнішньополітичні пріоритети української революції 1648-1676рр.

ПРОТИ РП. Вже влітку 1648 р. національно-релігійна та соціальна боротьба вийшла за межі звичайного великого повстання. Повстанці все частіше стали говорили про намір “дійти до Вісли”, “вдарити по Речі Посполитій”, “відокремити Русь від Корони”. На визволеній території влада переходила до козацької старшини,запроваджувались “козацькі порядки”. Масовий приплив селянства, що “покозачувалося”, дозволяв успішно формувати національну армію. На середину вересня Київське, Чернігівське, Брацлавське, Подільське воєводства, частина Волині звільнились від поляків.к Б.Хмельницький чекав результатів виборів нового короля,сподіваючись на обрання більш прихильного до українців кандидата та можливість за його сприяння домогтися визнання автономного статус у Козацької України в Речі Посполитій. 21 листопада 1648 з новообраним Яном Казиміром було укладено перемир’я, за яким козацька армія відводилася у Подніпров’я. Само по собі переговори з посольством А.Кисіля, яке в лютому 1649 р. привезло Б.Хмельницькому булаву і червону корогву зпольським білим орлом – знаки гетьманської влади та згоду короля поновити права і привілеї реєстровців. Гетьман клейноди прийняв, але послам заявив, що “виб’є” “з лядської неволі народ весь руський…”, Переговори зайшли у безвихідь: польський уряд не збирався йти на суттєві політичні поступки.

КРИМС ХАНСТВО На початку літа 1649 р Козацька армія вирушила звільняти Західний регіон і, об’єднавшись з татарами, в липні почала облогу Збаража. Втративши за один день третину війська, вночі король запропонував переговори кримському хану. Іслам- Гірей ніяк не бажав повної перемоги українців. Хан прийняв пропозицію, і переговори завершились підписанням угоди про воєнно-політичний союз між Польшею і Кримом (їх договір обумовлював “вічну приязнь” і взаємодопомогу проти ворогів!)Намагаючись нейтралізувати негативні наслідки кримсько-польського союзу, Б.Хмельницький вів переговори з Туреччиною і на кінець 1650 р. султан повідомив про згоду взяти Україну “під крила і протекцію неосяжної Порти”. Бурхливі дипломатичні переговори з кримським ханом, доповнені тиском султана, закінчилися обіцянкою Іслам-Гірея бути вірним союзові з козаками. Але 1651 р під Берестечком . У вирішальний момент татарська кіннота вийшла з бою, відразу поставивши українців у скрутне становище і прихопивши в полон Б.Хмельницького, який кинувся до Іслам-Гірея щоб спинити відступ татар.1653 під Жванцем Коли становище поляків стало критичним, хан в черговий раз домовився з ними за рахунок України. Жванецька угода передбачала тільки відновлення прав козацтва. Крим погодився на окупацію України Польщею, повернення панів і їх влади над підданими. Поляки платили “упоминки” і дозволили брати ясир в українських землях. Таким чином, воєнно-політичний союз з Кримом став не просто ненадійним – він вів до ліквідації Української держави.

МОЛДАВСЬКИЙ ОРІЄНТИР. Гетьман налагодив дружні стосунки з Трансільванією (Угорщина), Валахією, Венецією. Щоб примусити молдавського господаря В.Лупула відмовитися від підтримки Польщі влітку 1650 р. козацьке військо здійснило похід у Молдавію. В результаті між Україною і Молдавією було укладено союз, який мав скріпити шлюб сина Б.Хмельницького Тимоша із донькою господаря Розандою. Втручання гетьмана в молдавські справи порушило геополітичну рівновагу в регіоні і виявилося помилкою: Валахія і Трансільванія пішли на зближення з Польщею. Проти дій України рішуче виступила Туреччина. Врешті місцеве боярство здійснило переворот і скинуло Лупула з престолу. Третій і четвертий молдавські походи козацького війська в квітні-серпні 1653 р. на допомогу В.Лупулу виявилися невдалими, поранений в Молдавії Тиміш в середині вересня помер.Т аким чином, молдавська політика гетьмана замість зміцнення міжнародних позицій України привела до утворення молдавсько-валасько-трансільвансько-польського союзу проти неї, також погіршилися стосунки з Кримом і Портою.

МОСКОВСЬКИЙ ОРІЄНТИР. або Росія, або Туреччина. Б.Хмельницький розглядав і готував обидва варіанти (перше посольство С.Мужиловського відбуло до Москви просити військової допомоги ще в 1648 р. і з того часу дипломатична активність гетьмана постійно зростала), все більше схиляючись до першого. Цьому вибору сприяли єдина православна релігія, відсутність антиросійських настроїв у населення, досвід взаємодії двох народів, близькість їх історії і культури та ін. 11 жовтня 1653 р. Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке “під високу руку” московського царя. До України виїхало посольство В.Бутурліна для оформлення цього рішення. Скликана 18 січня 1654 р. в м. Переяславі козацька рада прийняла рішення про перехід під зверхність Москви.

Польща, становище якої надвичайно ускладнилося (йшла війна між нею і Швецією, північ країни окупована, король виїхав за кордон), запропонувала Московії мир в обмін на обрання російського царя польським королем. Укладене всупереч волі гетьмана в жовтні 1656 Віленське перемир’я обходило мовчанням питання визнання польським урядом незалежності України: Москва фактично ігнорувала свої зобов’язання її захищати.

Б. Хмельницький намагається створити коаліцію за участю Швеції, Семигородщини, Молдавії, Волощини, Литви, аби забезпечити Україні захист від татар і послабити політичний тиск Росії. Семигородський князь Ракоці разом зі шведами та українськими загонами здійснює похід на Польщу і навіть захоплює Варшаву. Але незабаром Польща дістала підтримку від татар і Австрії. Ракоці було скинуто з престолу, а Швеція вийшла з коаліції через власну війну з Данією.

ПІСЛЯ СМЕРТІ БХ Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]