- •Предмет, завдання і значення курсу ”Історія України” (Дипломатична історія України)
- •Міжнародні обставини формування державного об’єднання „Русь” та дипломатичної складової його зміцнення
- •3. Руське посольство 838-839рр до візантійського імператора Феофіла й франкського імператора Людовіка Побожного
- •Дипломатія Аскольда
- •Норманська теорія виникнення Русі
- •7.Укладення та сутність русько-візантійських міждержавних угод
- •8. Державний візит княгині Ольги до Константинополя 946 (955)
- •Зовнішня політика й дипломатія Святослава Ігоревича
- •11.Прийняття Руссю християнства та його міжнародне значення
- •10. Дипломатична активність Русі за правління Володимира Великого.
- •12. «Шлюбна дипломатія»
- •13. Русько-французьке зближення 1040р.
- •14. Русь і «Священна Римська імперія».
- •15. Дипломатичні зв’язки Русі з Польшею п’ястів
- •16.Налагодження стосунків Русі з угорською династією Арпадів
- •17. Хозарський каганат і Русь
- •18. Русь і Печенізька орда
- •19. Половецька загроза і боротьба з нею
- •20.Дипломатія Володимира Мономаха
- •21.Стадія роздробленності Київської Русі та зменшення її дипломатичної ваги в світі
- •22. Політичне піднесення Галицько-Волинського князівства та його дипломатія
- •23. Міжнародна діяльність і дипломатія Ярослава Осмомисла.
- •24. Зовнішня політика і дипломатія Романа Мстиславича.
- •25. Утворення монгольської держави чингісхана та реалізація її завойовницьких планів
- •26. Відновлення данилом романовичем єдності галицько-волинської держави й зміцнення відносин із королівством угорщина.
- •27. Переговори данила романовича з папським послом плано де карпіні й подорож до золотої орди 1246 р.
- •28. Формування антиординської спілки центральноєвропейських держав і коронація данила романовича
- •29. Участь данила романовича у боротьбі за австрійську спадщину.
- •30.Домінування галицько-волинської держави („королівства русі”) у відносинах із польщею і литвою.
- •31. Припинення династії романовичів і загарбання холмщини та галичини польським королем казимиром III великим.
- •32. Феномен територіального розширення й політичного розвитку литовсько-руської держави
- •33. Дипломатичні обставини входження наддніпрянщини до складу литовсько-руської держави
- •34. Укладення кревської унії 1385р та її вплив на регіональну систему міжнародних відносин
- •35.Дипломатія вітовта кейстутовича
- •36. Дипломатичні обставини становлення кримського ханату
- •37. Військово-дипломатичний союз менглі і герая та івана III і падіння золотої орди (1502 р.).
- •38. Концепції „москва - третій рим” і „москва - другий київ”.
- •39. Дипломатична підготовка і укладення люблінської унії 1569 p.
- •40. Дипломатія війська запорозького в останній третині XVI- першій половині XVII ст
- •41. Дипломатія гетьмана петра сагайдачного
- •42. Козацько-кримський союзний договір 1624 р. І участь українського козацтва у тридцятилітній війні 1618-1648 рр.
- •43. Дипломатичне забезпечення козацького повстання 1648 р. Під проводом б. Хмельницького
- •44. Зовнішньополітичні пріоритети української революції 1648-1676рр.
- •45. Обставини укладення, ратифікації й міжнародно-правові засади зборівського (1649 р.) та білоцерківського (1651 р.) договорів війська запорозького з річчю посполитою.
- •46.Українсько-кримський військово-політичний союз 1648-1676 рр.
- •47. Військо запорозьке й османська імперія в сер. XVII ст.
- •48. Московський чинник на початковому етапі національної революції (1648-1652 pp.)
- •49. Переяславсько-московський договір 1654 р. І його міжнародного-політичні наслідки
- •50. Віленське московсько-польське перемир’я 1656 р. І наростання суперечностей в українсько-російських відносинах.
- •51. Оборонна спілка війська запорозького з шведським королем карлом X густавом.
- •52.Міжнародно-політичні обставини укладення Гадяцької угоди (16.09.1658)
- •53. Зовнішньополітичний фактор у долях Козацької України за доби „Руїни” (1657-1687рр.)
- •54.Дипломатичне оформлення поділу Козацької України між рп, Московським цар-м та Османською імперією
- •55. І.Мазепа і боротьба Московського царства за вихід до Чорного та Балтійського морів.
- •56.Гетьманщина у Північній війні 1700-1721рр.
- •57.Україно-шведський союз 1708-1709рр. І його поразка.
- •58.Дипломатія п.Орлика в боротьбі за суверенітет Козацької України.
- •59.Обмеження автономії Гетьманщини Російською імперією й перетворення українських земель в об’єкт імперіалістичної експансії Петербурга та Відня.
- •60.Поділи Речі Посполитої та їхні міжнародно-політичні наслідки.
- •61.Військово-дипломатичні обставини входження Північного Причорномор’я і Криму до складу Російської імперії.
- •62.Таємна місія в.Капніста до Берліна 1791 р. І дилема автономізму та імперської лояльності української еліти.
- •63.Українське питання в дипломатії революційної Франції й Наполеона і Бонапарта
- •64.Становище українства в в Австро-Угорщині й проблема соборності українських земель
- •65.Національні й зовнішньополітичні проблеми в програмах українських політичних партій – пошук моделей перебудови міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі.
- •66.Україна у східній політиці Німецької й Австро-Угорської імперій на рубежі хіх - хх ст.
- •67.Українське питання у військово-стратегічних планах Російської імперії під час Першої світової війни.
- •68.Дипломатична діяльність „Союзу визволення України”
- •69.Федералістська концепція українського національно-визвольного руху в Росії й Австро-Угорщині на поч. XX ст.
- •70.Переговорний процес між Центральною Радою і Тимчасовим урядом щодо запровадження автономії України.
- •71.Проголошення Української Народної Республіки 7 листопада 1917 і формування її зовнішньополітичного відомства
- •72.Взаємини Центральної Ради з країнами Антанти: невикористані можливості.
- •73.Дипломатичні обставини конфлікту Центральної Ради з Раднаркомом рсфрр та його наслідки.
- •74.Міжнародні чинники прийняття IV Універсалу Центральної Ради й проголошення незалежності унр.
- •75.Брестські переговори і укладення мирного договору уhp з Центральними державами.
- •76.Міжнародні чинники державного перевороту 29 квітня 1918 р. І утвердження гетьманату п. Скоропадського.
- •76. Міжнародні чинники державного перевороту 29 квітня 1918 р. І утвердження гетьманату п. Скоропадського.
- •77. Гетьманат п.Скоропадського у Брестській регіональній системі міжнародних відносин
- •78. Проблема ратифікації Австро-Угорщиною Брестського мирного договору з унр
- •79. Розбудова дипломатичної служби Української Держави у 1918 р.
- •80. Українсько-російські міждержавні переговори 1918 р. В Києві та причини їхньої невдачі
- •81. Використання гетьманатом п.Скоропадського силових методів при вирішенні Бессарабського, Кримського і Холмського питань та визначенні кордону з Білоруссю
- •82. Встановлення стратегічного союзу Української Держави з Доном і політичне зближення з Кубанською Республікою, Грузією та Фінляндією
- •83. Переорієнтація гетьманату на Антанту й „федеративна грамота” п.Скоропадського від 14 листопада 1918 р
- •84. Розпад Австро-Угорщини і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
- •85.Українсько-польський збройний конфлікт у Східній Галичині й окупація Румунією Північної Буковини.
- •86. Дипломатична підготовка Акту злуки унр і зунр та його міжнародно-правові наслідки.
- •87. Дипломатія Директорії унр і більшовицька Росія.
- •89. Воєнно-політичний союз радянських республік, місце і роль в ньому урср в ньому урср
- •90. Унр і „білий рух”: проблеми стосунків
- •91. Соборна Україна на Паризькій мирній конференції 1919-1920 рр.
- •93.Концепція Балто-Чорноморського союзу в дипломатії Директорії унр.
- •94.Українсько-польський військово-політичний союз 1920-1921 р.Р. Та причини його поразки
- •95.Міжнародно-правове становище і програма діяльності Державного центру в еміграції.
- •96.Західноукраїнське питання в Лізі Націй
- •97.Дипломатична активність усрр у 1919-1923 рр
- •98.Міжнародно-політичні обставини створення срср
- •99.Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії, Чехословаччині в контексті міжнародного життя
- •100.Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної Європи
- •101.Україна в геополітичних планах гітлерівської Німеччини напередодні світової війни.
- •102. Мюнхенська угода 1938 р. І утворення автономної Карпатській Україні
- •103. Радянсько-німецьке зближення 1939-1940 pp. І вирішення проблеми державної належності західноукраїнських земель
- •104. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р
- •105. Нацистський окупаційний режим в Україні. Оцінка діяльності оун-упа
- •106. Проблема радянсько-польського кордону в діяльності антигітлерівської коаліції
- •107. Створення нкзс урср у 1944 р. І визначення його повноважень
- •108. Проблема членства урср в оон
- •109. Міжнародно-правове оформлення західних кордонів срср за результатами Другої світової війни
- •110. Обмін населенням між урср та Польщею й акція „Вісла” 1947 р.
- •111. Участь урср у вирішенні проблем повоєнного устрою Європи на Паризькій мирній конференції 1946 р.
- •112. Участь Української рср у Дунайській конференції 1948 р.
- •113. Специфіка діяльності урср в оон та її спеціалізованих установах за доби холодної війни
- •114. Дисидентський і правозахисний рух в Україні 1960-80-х рр. І його вплив на міжнародні відносини
- •115. Декларація про державний суверенітет України та її роль у зміні статусу України на міжнародній арені
- •116. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення
- •117. Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр
- •118. Концептуальні засади зовнішньої політики незалежної України
- •119. Україна і створення снд
- •120. Особливості формування дипломатичної служби незалежної України
- •121. Українсько-російські взаємини: проблеми і перспективи
- •122. Реалізація європейського вибору України
- •2003 - 2004 Рр. – зміна Угоди про партнерство та співробітництво на європейську Угоду про асоціацію України та єс; переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та єс;
- •2002 - 2007 Рр. – приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства єс у пріоритетних сферах;
- •2011 Р. – створення реальних передумов для вступу України до єс.
- •123. Дипломатичне оформлення державних кордонів незалежної України
- •124. Дипломатія незалежної України і сша
- •125. Регіональна дипломатія незалежної України
- •126. Участь України в процесі ядерного роззброєння.
60.Поділи Речі Посполитої та їхні міжнародно-політичні наслідки.
В ІІ половині ХУІІІ століття Річ Посполита переживала глибоку політичну та економічну кризу, пов'язану із зростаючою феодальною анархією в державному управлінні, феодальними міжусобицями, які спустошували країну. Вона не була захищена від російського експансіонізму. Надавала полякам "золоті вольності", що фактично забезпечувало польській шляхті необмежені права; країною стало неможливо управляти. ХУІІІ ст. - цілковита анархія в Польщі. Все це створило умови для втручання сусідніх держав: Австрії, Пруссії, Росії. З їх ініціативи проведено 3 розподіли Польщі: 1772, 1793, 1795.
І - 1772 р. - Австрії - Галичина;
Росії - Східна Білорусія;
Прусії - Західна Прусія.
ІІ - 1793 р. - Росії - Правобережна Україна.
ІІІ - 1795 р. - Росії - Західна Білорусія, Західна Волинь, Литва, Курляндія;
Австрії - Краківська, Сандомирська, Люблінська області;
Прусії - землі разом із Варшавою;
62 % тер та 45 % населення Речі Посполитої відійшло до Росії, 18 % - 32 % - Австрії, 20 % - Прусії.
Останньою крапкою в ліквідації польської держави було зречення від престолу останнього короля – Станіслава Августа Понятовського (25 листопада 1795 р), а також угода трьох союзників (26 січня 1796 р), в якій вони зобов’язувалися ніколи не вживати назви "Королівство Польське" або "Польща" і надалі спільно виступати проти будь-яких намагань відновити цю державу в будь-якій формі. Власне ця угода і стала найсерйознішою підставою тісної співпраці, союзу Росії, Австрії та Пруссії аж до останніх років минулого століття. Унаслідок поділів Польщі витворився найтриваліший в історії Європи союз трьох імперій. Наслідком їхнього панування було заблокування процесу розвитку демократії. Австрія та Прусія доволі сильно поєдналися з Росією і це поєднання значною мірою було наслідком побоювань, що будь-яка неприязна супроти Росії політика може спричинити зміну її настроїв щодо польського питання. Ці побоювання справдилися не далі як за десять років після останнього поділу. Російський самодержець почав обдумувати можливість надання частині, або й усій території Речі Посполитої, що відійшла до Австрії та Пруссії національно-політичної автономії, що, врешті, частково й було зроблено у 1815 році – згідно з ухвалою Віденського Конгресу.
61.Військово-дипломатичні обставини входження Північного Причорномор’я і Криму до складу Російської імперії.
Катерина II прагнула утвердити присутність Російської імперії на Балканах. Північне Причорномор'я мало стати основним плацдармом для здійснення російської експансії. Крім того, вихід до Чорного моря був необхідний для розвитку торгівлі, особливо експорту зерна - він нечувано збагачував російських поміщиків і купців, що господарювали в Україні після ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. показала слабкість Османської імперії, котра раніше була грозою Європи. Російська армія на чолі генералом Румянцевим, у складі якої були й українські полки, розгромила турецькі війська в 1770 р. на річках Ларга та Кагул. Одночасно запорозький полковник Третяк розгромив турецьку флотилію у гирлі Дунаю. У 1771 р. полковник Колпак на чолі сильного козацького загону оволодів Кафою. Незабаром російсько-турецька війна була завершена. В 1774 р. О.Суворов завдав ще однієї поразки турецькій армії під Козлуджею, після чого Туреччина змушена була укласти Кючук-Кайнарджийський мирний договір (1774). За цим договором до Росії відходила територія між Дніпром і Південним Бугом, фортеця Кінбурн, східна частина Керченського півострова. І Туреччина, і Росія мали вивести війська з Криму, і Кримське ханство проголошувалось незалежним. Рос одерж право вільного торгового судноплавства по Чорн морю.
Але й після війни суперництво між Рос і Тур за Крим продовжувалось. Щоб випередити противника, Катерина ІІ у квітні 1783р. підписала рескрипт про включення Криму до складу Російської імперії. Таким чином, Кримське ханство, яке декілька століть приносило на укр землі горе, страждання і біди, було ліквідоване.
Тур не могла примиритися з втратою Криму і в 1787 р. розпочала нову війну. В цій війні разом з рос військами активну участь брало т. зв. Бузьке козацьке військо, створене у 1784 р. з колишніх запорожців. Козаки на чолі з полковником Головатим оволоділи тур фортецею Березань у гирлі Дніпра, чим допомогли Потьомкіну здобути Очаків. Найбільших поразок турецька армія зазнала в 1789 р., коли Суворов розгромив османське військо в битвах під Фокшанами і на річці Римнік. 1790р. штурмом була взята могутня турецька фортеця Ізмаїл. А 1791 р. Туреччина уклала з Росією Ясський мирний договір, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром. Крим був остаточно визнаний російським. Таким чином, в результаті двох російсько-турецьких війн Північне Причорномор'я увійшло до складу Російської імперії.
