§2. Причини та умови злочинів у сфері економіки

Детермінація злочинів у сфері економіки пояснюється поєднанням обставин суб’єктивного і об’єктивного характеру.

Причиною злочинів у сфері економіки можна вважати суперечності між антисоціальними властивостями злочинців та рівнем економічних відносин, що склалися у суспільстві і врегульовані нормативно.

Новітня історія України наочно підтверджує, як суперечності та недоліки економіки формують у громадян корисливу протиправну мотивацію. Відомо, що у період економічної кризи 90-х років попереднього століття валовий внутрішній продукт країни скоротився майже у 1,5 рази. Непослідовні економічні реформи обумовили масове зупинення виробництва. За наявності таких проблем частина економіки почала реалізуватися у тіньовому секторі. Тож не дивно, що злочинність в економіці швидкими темпами поширювалася, в значному ступені обумовлюючи її тінізацію на рівні 50–60 % валового внутрішнього продукту.

Дія вказаної причини проявляється на фоні умов, серед яких найбільш суттєвими є такі.

Соціально-психологічні умови. Передусім - масове зубожіння населення. У відповідності до стандартів ООН зараз до 80 % населення України визнаються такими, що живуть за межею бідності. А статистика підтверджує - кримінальна активність незайнятого населення у два рази перевищує кримінальну активність серед працюючих громадян. Тож матеріальна незабезпеченість є суттєвим фактором, що провокує злочинну поведінку.

Провокуючим фактором для населення країни є й значна різниця між рівнем доходів багатих та бідних. На цей час 10% громадян із найвищим рівнем доходів отримують 5,4 рази більше, ніж 10% найбідніших. Існування такої диспропорції у масовій свідомості ставить під сумнів можливості легального матеріального забезпечення і спонукає до вчинення протиправних дій.

Організаційно-управлінські умови пов’язані з діяльністю представників органів державної влади (посадовців). Дослідники відзначають, що зараз до 90 % комерційних структур мають корупційні зв’язки в різних органах влади та управління.

Питомим підґрунтям для корупції та протидії легальній економіці стало розширення державного апарату. З початку адміністративної реформи кількість співробітників центральних органів виконавчої влади України збільшилася в 95 разів. Зараз нараховується близько ста організацій, що перевіряють і контролюють підприємців. За оцінками Світового банку, керівники українських підприємств витрачають до 35 % робочого часу на вирішення податкових питань. Така ситуація, безумовно, ускладнює легальні економічні процеси.

Дослідники зазначають, що вже тривалий час у країні діють дві паралельні влади: офіційна та неофіційна, що формується на основі отриманої у протиправний спосіб власності. У представників кримінальної еліти посада виступає як засіб досягнення економічної мети — можливості користуватися та розпоряджатися державним майном і фінансами. І очевидно прагнення такого криміналітету розширити свої можливості юридично. Особливо небезпечно це проявляється при розподілі державного бюджету.

Економічні умови. Особливо негативно на економічну сферу вплинула неналежна приватизація державного майна. Фактично, цей безпрецедентний перерозподіл власності відбувався в умовах нестабільного, недосконалого законодавства, масової корупції. Такі обставини обумовили значну кількість посягань економічної спрямованості, пов’язаних із завданням шкоди в особливо великих розмірах.

Небезпечною стала також тенденція олігархічної монополізації економіки країни, що обмежує підприємницькі можливості громадян і стримує розвиток виробництва.

Умови, пов’язані з діяльністю правоохоронних та судових органів. Останнім часом у країні поширився новий спосіб протиправного захоплення власності  — рейдерство. Використовуючи підроблені документи, несправедливі судові рішення, злочинці набувають майнових прав на підприємства, вартість яких становить мільйони гривень. Обов’язковою передумовою таких дій є протиправна діяльність державних посадовців, у тому числі й правоохоронної сфери.