§3. Запобігання бандитизму

Головними загальносоціальними напрямами боротьби з бандитизмом є: а) створення політичних та соціально-економічних умов, які сприятимуть подоланню бандитських проявів; б) рішучість держави з ліквідації організованих злочинних угруповань; в) системний підхід у боротьбі з бандитизмом.

З бандитизмом як соціально-правовим явищем необхідно вести боротьбу, перш за все, за допомогою соціальних заходів. Бандитизм — це груповий, «колективний злочин». Необхідно протиставити груповій злочинній мотивації позитивну перспективу діяльності, дати потенційним учасникам банд альтернативу у виборі лінії поведінки. Таким чином, загальносоціальне запобігання бандитизму полягає в тому, що передбачена стратегія соціально-економічного розвитку країни повин­на враховувати і відсікати ті детермінанти, які тісно пов’язані з соціальною та економічною сферою життя людей. Це можуть бути заходи загального оздоровлення соціально-економічного, політичного і духовного клімату в державі, під час розробки і реалізації яких прогнозувалися, враховувалися, нейтралізувалися і запобігалися таким чином акції організованої злочинності; удосконалення способів управління процесами приватизації державної власності, що й здійснюється за теперішнього часу; сильна державна підтримка «малого» і середнього бізнесу з тією метою, щоб люди не боялися займатися цією діяльністю і діяли в межах закону; захист малозабезпечених прошарків населення; контроль за діяльністю тих ЗМІ, які пропагують, усупереч законам України, романтику бандитизму; удосконалення правового регулювання суспільних відносин, які, будучи недостатньо врегульованими, можуть відігравати криміногенну роль у проявах організованих форм злочинності. Політична воля держави у боротьбі з бандитизмом означає, що держава, влада готові послідовно здійснювати рішучі дії, направлені на виявлення і притягнення до кримінальної відповідальності організаторів і активних членів банд, казнокрадів, «перевертнів» і т. ін. Необхідно відновити принцип невідворотності покарання. Бандити й інші злочинці мають бути покарані, справедливість повинна перемогти.

Системний підхід у боротьбі з бандитизмом означає зміну технології розслідування. Головною його особливістю є незвичайний метод розслідування — від окремих злочинів до банди, а від банди — до розкриття злочинів, що вчинені нею. Запобіжний ефект такого підходу полягає не стільки у притягненні до кримінальної відповідальності бандитів, що також важливо, скільки у розформуванні банд.

Спеціально-кримінологічне запобігання бандитизму складається із заходів кримінологічної профілактики, відвернення і припинення злочинів. У межах кримінологічної профілактики бандитизму доцільно здійснювати спеціальними суб’єктами запобіжної діяльності випере­джаючі та обмежуючі заходи, зокрема: удосконалення правового регулювання тих суспільних відносин, в яких зосереджуються головні причини і умови, що сприяють вчиненню злочинів, у тому числі й бандитизму (слід використовувати антикримінальний потенціал цивільно-правових та інших галузей права); кримінологічну обізнаність населення про прояви бандитизму і реально відчутні запобіжні заходи, які здійснюються у зв’язку з цим, з боку правоохоронних органів і громади сіл, районних центрів, міст; виховну запобіжну роботу з молоддю (організація інформації, що дискредитує бандитизм, формування у свідомості людей активної протидії бандитам, розкриття діяльності банд і покарання її учасників, зниження віктимності населення і т. ін.); зменшення практичних можливостей бандитизму (заходи, які ускладнюють організацію банд і вчинення ними нападів; заходи, що підвищують ризик нападів; заходи, які знижують «вигідність» бандитизму); залучення спеціалізованих дружин, нічні обходи територій, система оперативного зв’язку з правоохоронними органами і т. ін.

Відвернення і припинення бандитизму має специфічний характер. Організація банди згідно зі ст. 257 КК України — вже закінчений склад злочину. До тактичних заходів відвернення бандитизму належать: заходи переорієнтації антисуспільної направленості особи й активні контрзаходи. Наприклад, проведення економічних і соціально-психологічних програм з надання допомоги молодим людям у праце­влаштуванні, фінансуванні житлового будівництва, вихованні дітей; протидія консолідації злочинців у місцях позбавлення волі та після звільнення з них (облік, нагляд, допомога); широкомасштабна дискредитація кримінальної субкультури; удосконалення системи адаптації засуджених; поліпшення оперативно-розшукової і слідчої роботи; створення в органах міліції сил швидкого реагування по боротьбі з бандитизмом; затримання і арешт бандитів, їх ліквідація під час здійснення озброєного опору; платна інформація за повідомлення про організацію і напади банд, місця їх укриття, учасників тощо.

Активні наступальні контрзаходи під час припинення бандитизму на індивідуальному рівні надто чисельні. Це заходи переконання, примусу, допомоги. Стосовно конкретних учасників банд переконання полягає у схиленні до дійового каяття, до припинення злочинної діяльності, до добровільної відмови від участі у нападі банди. Заходи припинення бандитизму шляхом примусу передбачають для роботи з конкретними особами оперативної інформації про їхні дії з організації банди, що робить продовження злочинної діяльності безглуздим; ліквідація організатора і осіб, які втягують у злочинну діяльність інших; можливість практикувати відбір у осіб, які підозрюються у підготовці банд або які схильні до участі в них, «застережних підписок», порушення кримінальних справ, притягнення до відповідальності. За необхідності здійснюється допомога у працевлаштуванні, вирішенні житлово-побутових проблем, отриманні нової спеціальності і т. ін.