Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення і обґрунтуйте поняття «злочинність місць позбавлення волі» та назвіть її основні кількісно-якісні показники за низку років.

2. Які особливості характерні для особи злочинця, що вчинив злочин у місцях позбавлення волі?

3. Назвіть криміногенні явища, які детермінують злочинність у місцях позбавлення волі.

4. Як кримінальна субкультура впливає на криміногенну ситуацію в місцях позбавлення волі?

5. Виділіть у системі запобігання злочинності в місцях позбавлення волі кримінологічну профілактику, відвернення і припинення злочинів.

Розділ 27. Організована злочинність та її запобігання

§1. Поняття організованої злочинності

Організована злочинність на сьогодні становить для України загрозу національній безпеці. В нашій державі вона проникла майже у всі сфери економічного й політичного життя, і, більш того, діє як проти інститутів держави і суспільства, так і заміщає легальні інститути, використовує їх у своїх цілях, лобіюючи власні інтереси. Саме ця ознака надає підвищеної суспільної небезпечності вітчизняній організованій злочинності.

Історичні зміни, які відбулись у нашій країні під час революції гідності 2013 – 2014 рр., кардинально змінили ситуацію в країні, однак організована злочинність не є тим явищем, на яке можуть швидко вплинути суспільні перетворення, тим паче, що представників злочинного світу не влаштовують демократичні зміни, потенційне оновлення судової і правоохоронної системи, більш прозорі відносини між громадським суспільством і державою. Тому є невідворотним жорстокий спротив політичним і економічним реформам.

До цього часу немає загальновизнаного визначення поняття «організована злочинність», оскільки це багатогранний і складний феномен, якому притаманні різноманітні суттєві ознаки. Саме через них учені намагаються проникнути у суть цього явища. Слід зазначити, що діяльність тієї чи іншої злочинної спільноти підкорюється загальним законам, що регулюють функціонування будь-якої соціальної організації. Згідно зі словником іншомовних слів, термін «організація» означає будову, структуру чогось; групу осіб, що становить колектив, єдине ціле. Організована злочинність передбачає протиправну діяльність різних видів злочинних угруповань (груп, організацій, банд, асоціацій, синдикатів). Проте кількість учасників і ступінь їх організованості може бути різною, що і зумовлює можливість класифікації окремих видів організованих злочинних формувань.

Зараз серед українських учених превалює наступна точка зору: організована злочинність – це сукупність злочинів, вчинених стійкими злочинними об’єднаннями, які мають особливу організаційну структуру та ознаки, що визначаються на підставі загальних положень інституту співучасті.

Розрізняються такі форми співучасті (або рівні організованості): проста група (частини 1, 2 ст. 28 КК України), організована група – ОГ (ч. 3 ст. 28 КК України), злочинна організація – ЗО (ч. 4 ст. 28 КК України).

Нормативними ознаками організованої групи є членство трьох і більше учасників, наявність змови – попередньої домовленості на вчинення злочину (злочинів), стійкість, розподіл функцій між учасниками організованої групи, наявність плану, що є відомим всім учасникам.

Злочинна організація — найнебезпечніша форма співучасті. Саме створення такої організації, а також керівництво нею або участь у ній, а так само участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, закон визнає закінченим злочином (ст. 255 КК України).

Злочинній організації властиві такі ознаки: стійкість, ієрархічність, присутність у ЗО п’яти і більше осіб, попередня змова, наявність спеціальної мети – вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої ЗО, так й інших стійких злочинних об’єднань.

Проявом організованої злочинності є організована злочинна діяльність (або злочинний промисел), де окремі суспільно небезпечні діяння є лише її складовими.

В основному міжнародному документі – Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності - у статтях 5, 6, 8, 23 передбачено криміналізацію саме тих діянь, які є суттю організованої злочинної діяльності: членство в організованій злочинній групі, відмивання доходів від злочинів, корупція, перешкоджання здійсненню правосуддя.

Ураховуючи три додаткових Протоколи, до невід’ємних складових організованої злочинної діяльності включені такі види злочинів, як торгівля людьми і незаконне ввезення мігрантів, а також незаконне виготовлення й обіг вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї.

Сучасну організовану злочинність часто порівнюють із постійно діючим кримінальним (нелегальним) підприємством, яке займається злочинною діяльністю (виробництвом, розподілом, обміном, споживанням як нелегальних, так і дегальних товарів і послуг). Така діяльність потребує високої згуртованості, стійкості та впорядкованості дій злочинців, внутрішньої дисціпліни, зумовлює розподіл функцій і завдань між ними та їх професіоналізацію і спеціалізацію, і визначається загальною метою – одержанням фінансової або іншої матеріальної вигоди, що часто-густо потребує легалізації одержаних доходів. Крім того, злочинні спільноти можуть швидко підлаштовуватись під потреби кримінального ринку і змінювати профіль діяльності. Вони захищають свою діяльність через застосування фізичного насильства або нейтралізуючи окремих осіб за допомогою корупції.

В останні роки в європейських країнах проявилась нова тенденція: організація злочинної діяльності відбувається за допомогою мережі злочинців, яка характеризуються непостійним членством і високою адаптацією до політичних, економічних, соціальних змін у суспільстві, відсутністю централізованої системи контролю, що має переваги перед традиційними організаційними структурами завдяки гнучкості й швидкості реагування.

Враховуючи все вищесказане, можна дати наступне кримінологічне визначення організованої злочинності: це умисна систематична злочинна діяльність об’єднань осіб із використанням нелегальних або легальних комерційних структур, спрямована на одержання прибутків і надприбутків за допомогою таких методів як корупція, а в деяких випадках – насилля або залякування представників влади, кримінальної юстиції, пересічних громадян.