Питання та завдання для самоконтролю

1. Надайте кримінологічну характеристику злочинам у сфері економіки.

2. Назвіть причини та умови вчинення злочинів у сфері економіки.

3. Окресліть заходи запобігання злочинним діянням у сфері економіки.

4. Користуючись базовим та ланцюговим методами, на підставі даних офіційної статистики розрахуйте абсолютні зміни динаміки злочинності у сфері економіки за останні 5 років.

Розділ 17. Екологічна злочинність та її запобігання

§1. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності

Сучасну екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, яка складалась протягом тривалого часу через нехтування об’єктивними природними чинниками, неконтрольоване, нераціональне використання природних ресурсів, істотну деформацію екологічної свідомості суспільства. За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 15 % території України перебуває у критичному екологічному стані.

Природоохоронна діяльність держави та її охорона ґрунтується на правових засадах. Стаття 50 Конституції України проголошує право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також на її поширення. Така інформація не може бути засекреченою.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991 р. порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку.

Згідно Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 р. пріоритетом цієї стратегії повинно бути обов’язкове врахування екологічної складової при складанні стратегій, планів і програм розвитку України, впровадження екологічного управління на підприємствах, екологізація господарської діяльності.

Найбільшою суспільною небезпекою є діяльність, яка підпадає під характеристику злочинної.

Екологічна злочинність являє собою один із найбільш небезпечних та розповсюджених видів злочинності, оскільки створює реальну загрозу національній безпеці країни.

Екологічну злочинність можна визначити як сукупність суспільно небезпечних діянь, які завдають шкоду навколишньому середовищу, створюють загрозу біологічним і фізичним основам існування людства та екосистемам.

Основними ознаками екологічної злочинності є те, що вона:

1. створює реальну загрозу природним ресурсам, життю та здоров’ю людей;

2. виявляється як множинність злочинних проявів проти навколишнього середовища та окремих сфер довкілля;

3. виступає наслідком безпечного, ірраціонального використання природних багатств;

4. проявляється у вигляді деградованої екологічної людської свідомості.

Наочним проявом екологічної злочинності є окремі злочинні дії. Екологічні злочини — це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на навколишнє середовище та його окремі компоненти. Тобто йдеться про протиправне використання природних об’єктів або шкідливий вплив на них, що призводить до їх негативної зміни.

Згідно із розділом VIII Особливої частини Кримінального Кодексу України до екологічних злочинів належать: порушення правил охорони надр та вод, забруднення атмосферного повітря, забруднення моря, порушення законодавства про континентальний шельф України, незаконна порубка лісу та незаконне полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів, порушення ветеринарних правил, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду, проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля та ряд інших злочинів. Хоча безумовно, вказані норми не охоплюють усіх можливих посягань на навколишнє середовище.

Кримінологічну характеристику екологічної злочинності складає рівень, структура та динаміка її показників.

Рівень екологічної злочинності в країні характеризується зростанням показників. За останні 10 років було зареєстровано від 1200 до 2060 злочинів в сфері довкілля та виявлено від 1200 до 1750 злочинців. Однак слід зазначити, що злочинність в цієї області характеризується високим ступенем прихованості порушень законодавства про охорону природи. За даними вчених, рівень латентності цих злочинів сягає близько 95 %. Пояснити це можна недоліками в діяльності правоохоронних та судових органів, недостатнім контролем за дотриманням вимог законодавства, правовим нігілізмом населення, корупційними схемами тощо.

Питома вага структури екологічної злочинності є достатньо незначною в усієї масі злочинності і складає близько 0,5 %, а її динаміка значно коливається в залежності від конкретного виду злочинів.

Переважну кількість злочинів становлять незаконна порубка лісу — 47 %, , незаконне полювання —25 %, порушення правил охорони надр – 16 %., незаконне зайняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом – 28%., проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів – близько 43 %.

За мотивацією та метою вчинення екологічних злочинів їх можна класифікувати на: 1) корисливі злочини, що вчиняються з метою отримання прибутку чи матеріальної вигоди. Сюди можна віднести незаконну порубку лісу, незаконні заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом та ін.; 2) екологічні злочини, що вчинюються посадовими особами внаслідок невиконання ними екологічного законодавства. Це — забруднення водойм та атмосферного повітря, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або живих ресурсів моря, порушення законодавства про континентальний шельф України. Ці злочини можуть характеризуватися як значною тривалістю їх здійснення, так і ігноруванням встановлених нормативів у сфері охорони природи; 3) необережні злочини, до яких належать необережне пошкодження лісу, забруднення водних об’єктів чи атмосферного повітря. Ці злочини вчиняються з причин ігнорування елементарних правил техніки безпеки.

Екологічна злочинність є дуже небезпечним явищем за своїми наслідками, які можуть виявлятися через багато років та спричиняти значну шкоду природі і людству.

Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють екологічні злочини, відзначається неоднорідністю, оскільки вона суттєво залежить від видів злочинів, однак дозволяє скласти типовий портрет екологічного злочинця.

Переважну більшість осіб, які вчиняють злочини в екологічній сфері складають чоловіки – близько 97% і цей показник доходить до 100% при вчиненні таких злочинів як незаконне зайняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом, незаконне добування корисних копалин, незаконне полювання. Це може пояснюватись саме біологічними та соціальними особливостями людини, оскільки вчинення великої кількості злочинів в сфері навколишнього середовища вимагає значних фізичних зусиль. Незначною є частка неповнолітніх – не більше 1,4 %.

Найчастіше злочини вчиняють чоловіки середнього або старшого віку. Найбільш криміногенна група від 30 до 49 років – понад 55 %. Питома вага осіб пенсійного віку є невисокою – 2,8 %.

Дві третини зазначеної категорії злочинців складають жителі сільської місцевості, що також обумовлено специфікою даного виду злочинності.

Рівень освіти — повна загальна середня або вища, більшість злочинців є працездатними, але кількість серед них тих, хто не працює і не вчиться складає 65 %.

Питома вага раніше засуджених є незначною. Кожен п’ятий злочин в сфері навколишнього середовища вчиняється за попередньою змовою групою осіб. Як правило, кількість членів групи не перевищує двох людей, втім зростає професіоналізація таких осіб.

Більшість злочинців керуються корисливою метою, основною є ціль особистого збагачення через вчиненні протиправні дії.

З морально-психологічного боку можна відзначити достатньо позитивну загальну характеристику зазначених осіб. Для більшості не характерні суттєві дефекти правосвідомості, але, як правило, має місце недооцінка важливості охорони природного середовища, нігілістичне, зневажливе відношення до цієї проблеми.