§ 2. Причини та умови злочинів, пов’язаних з наркоманією

З природи наркоманії випливає й розуміння причин та умов злочинів, пов’язаних з нею. На індивідуальному рівні співвідношення чинників соціального та біологічного походження може схилятися у бік останніх. Але біологічні чинники наркоманії найчастіше відіграють визначальну роль лише стосовно осіб найнижчої ієрархічної ланки, які здебільшого є безпосередніми споживачами наркотичних речовин і займаються збутом такої «продукції» заради задоволення власних потреб наркотичної залежності. Дія біологічного чинника виявляється як у соматично обумовленої схильності до швидкого звикання до наркотиків, так і в особливостях психоемоційної сфери, які виявляються у нездоланній потребі особи до «гострих» відчуттів, «творчого натхнення» тощо. Але все ж наявність таких біологічних передумов може бути компенсована відповідним виховним впливом чи кваліфікованою медичною допомогою, тому соціальний чинник навіть за таких умов відіграє значну роль. Стосовно осіб середньої та найвищої ієрархічних сходинок домінування соціального чинника не викликає сумніву, оскільки наркобізнес вважають одним із найприбутковіших.

Наркоманія визнана соціальною хворобою. І якщо вона існує і набуває поширення, слід звернути увагу на функціонування основних соціальних інститутів, від яких залежить життєздатність та стабільність даного соціуму. На рівні суспільства сприяти виникненню, існуванню, розповсюдженню та самовідтворенню злочинності, пов’язаної з наркоманією, можуть не тільки соціально негативні фактори, а й брак уваги до окремих сфер суспільного життя, соціальних інститутів, які не отримують від держави належної підтримки, через що вони припиняють виконання суспільно корисних функцій, що спричиняє руйнівний вплив на соціум. Так, наприклад, якщо інститут освіти не виконує освітньо-виховної функції, суспільство поповнюється особами з асоціальними та навіть антисоціальними настановами.

За масштабами дії чинники наркоманії і пов’язаної з нею злочинності можна розподілити на: чинники первинної соціалізації особи — сім’я, найближче оточення, школа; чинники подальшої соціалізації — вищі навчальні заклади, трудовий колектив; чинники на державному рівні — проблеми суспільства в межах країни та чинники світового масштабу, які можуть бути дуже впливовими.

За змістом чинники можна розподілити на нормативно-правові, організаційні, науково-технічні, а також чинники просвітницько-виховного та медичного характеру. Відповідно до вирішення існуючих у перелічених сферах проблем має бути побудована й система запобіжних заходів цього різновиду злочинності.

§ 3. Запобігання злочинам, пов’язаних з наркоманією

Оскільки важко знайти сферу суспільного життя, яка б тією чи іншою мірою не торкалася проблеми наркоманії, коло суб’єктів, на які державою покладено ті чи інші запобіжні заходи, є досить широким. Загальносоціальне запобігання наркоманії, а, отже, й злочинам, пов’язаним з нею, здійснюється, перш за все державними органами, які визначають пріоритетні напрями розвитку суспільства, здійснюють нормотворчу діяльність, підтримують суспільну стабільність, забезпечують соціальну захищеність найбільш уразливих верств населення, — це Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України. Важливу роль у  запобіганні наркоманії на цьому рівні мають відігравати Міністерство охорони здоров'я України, Академія педагогічних наук, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство соціальної політики України, Державна інспекція навчальних закладів України, Держтелерадіо, підприємства, установи, громадські організації, благодійні фонди та фізичні особи.

Спеціально-кримінологічне запобігання злочинності, пов’язаної з наркоманією, здійснюється суб’єктами, головними функціями яких є виявлення, розкриття та запобігання злочинам, пов’язаним з наркоманією. Це такі державні органи, як МВС України, Рада національної безпеки та оборони України, Генеральна прокуратура України, Міністерство юстиції України, Державна митна служба України, Державна пенітенціарна служба України, Державна служба України з контролю за наркотиками, Державна служба України з лікарських засобів, Державна інспекція сільського господарства України Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної податкової і митної політик, здійснюють захист державного кордону, контролюють обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, інші органи виконавчої влади в межах наданих їм законом повноважень.

Для координації дій суб’єктів запобігання злочинності, пов’язаної з наркоманією, вищими органами державної влади видаються закони та підзаконні нормативні акти. Законодавство про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними складається із Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011 – 2015 роки», Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року та розроблені на їх основі обласні та районні програми протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та профілактики наркоманії.

Комплекс заходів щодо запобігання наркоманії як соціально негативному явищу та системі злочинних діянь, пов’язаних з означеним явищем, за змістом можна розподілити на такі.

Нормативно-правові заходи передбачають удосконалення правової бази для боротьби з незаконним обігом наркотиків, їх аналогів та прекурсорів. Зокрема, це стосується розробки нормативно-правових актів щодо удосконалення порядку транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, впорядкування процедури знищення конфіскованих або вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин, а також обладнання, що використовувалося для незаконного виготовлення таких речовин; вдосконалення ліцензування та розробка ефективної системи контролю діяльності, пов’язаної з виробленням, виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відпуском наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та культивуванням нарковмісних рослин.

Організаційні заходи покликані посилити ефективність державного контролю за дотриманням закладами та установами, діяльність яких пов’язана з виробництвом або обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, чинного законодавства щодо такої діяльності. Необхідно створити удосконалену систему методів експрес-аналізу наркотичних засобів та психотропних речовин у позалабораторних умовах, розробити технічні засоби дистанційного виявлення наркотичних засобів і психотропних речовин за одорологічним принципом.

Важливим є забезпечення перекриття на ділянках державного кордону каналів проникнення в Україну наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів шляхом систематичного проведення міждержавних операцій «Канал», комплексних операцій «Допінг» та «Батискаф», щорічної оперативно-профілактичні операції «Мак» з метою виявлення і знищення незаконних посівів маку та конопель, недопущення незаконного отримання наркосировини. Необхідним також є створення банку даних усіх видів об’єктів, функціонування яких пов’язано з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Одним із шляхів поліпшення запобіжної роботи є вдосконалення кадрового забезпечення. Ця робота має здійснюватися за двома напрямками — інтенсивним та екстенсивним. Інтенсивний напрямок передбачає підвищення кваліфікації працівників підрозділів, які у своїй щоденній роботі стикаються з проявами злочинності, пов’язаної з наркоманією. Для цього доречним є створення міжвідомчого центру підготовки та підвищення кваліфікації співробітників МВС, СБУ, Державної митної служби, державної пенітенціарної системи та ін. Зміст екстенсивного напрямку — у збільшенні штатної чисельності підрозділів, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Заходи просвітницько-виховного характеру мають охоплювати широкі верстви населення, починаючи із шкільного віку, які необхідно інформувати про наслідки вживання наркотичних засобів. Роз’яс­нювальна робота може проводитися із залученням аудіовізуальних засобів масової інформації, у формі друкування буклетів, плакатів, які можуть бути розміщені у транспортних засобах, на вулицях, у місцях дозвілля тощо; створення циклу телепередач антинаркотичної спрямованості, освітньо-розважальних програм, фільмів з популяризації здорового способу життя, проведення культурно-мистецьких заходів під гаслом «Життя без наркотиків», видовищно-освітніх акцій до Всесвітнього дня боротьби з наркоманією: «Мистецтво проти наркоманії», «Рок проти наркотиків» тощо. Перспективним заходом є розробка (з урахуванням вікових особливостей споживача) комп’ютерних ігор, які містять застереження щодо незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Заходи у сфері міжнародного співробітництва мають створювати умови для обміну із спецслужбами зарубіжних країн досвідом та інформацією щодо суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у міжнародних операціях з контрольованими речовинами. Доцільно розширювати партнерські відносини з Об’єднаною програмою ООН/СНІД та іншими міжнародними організаціями, що працюють у сфері протидії наркоманії та СНІДу, забезпечити участь України в роботі Комісії ООН з наркотичних засобів та реалізацію схвалених нею стратегій, сприяти виконанню міжнародних програм та проектів щодо запобігання поширенню у суспільстві цих негативних явищ. Україною вивчається питання про можливість приєднання до Взаємовигідної програми PHARE стосовно інформаційних систем у сфері боротьби з наркоманією в країнах Центральної та Східної Європи.

Заходи медичного характеру важко переоцінити у контексті даної проблеми. З огляду на підвищену суспільну небезпечність наркозалежності Ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» передбачено примусове лікування осіб, хворих на наркоманію. Перспективним є забезпечення можливості вивчення найбільш ефективного і перспективного світового досвіду лікування та соціальної реабілітації осіб, хворих на наркоманію, вдосконалення методик «замісної терапії» та ін. Для удосконалення фахової підготовки медичних працівників розглядається питання про включення до кваліфікаційного реєстру спеціальності «адиктолог», завданням якого буде робота в напрямі медичної і соціальної профілактики наркотичної залежності.

Науково-технічні заходи мають здійснюватися за багатьма галузями науки: широкий спектр проведення селекційних робіт, пов’язаних із створенням безнаркотичних сортів рослин маку та конопель; впровадження науково-технічних розробок щодо медико-соціального та економічного розв’язання проблеми скорочення попиту на наркотичні засоби та ін.