6.8. Джерард Уїнстенлі

Виразниками ідеології трудящих мас в англійській буржуазній революції XVII ст. були так звані істинні левеллери або дигери ("копачі"), які вимагали відміни (ліквідації) приватної власності й насамперед приватної власності на землю.

Ідейним лідером цього руху був Джерард Уїнстенлі. У памф­леті "Новий закон справедливості" він писав: "Ніхто не повинен мати землі більше, ніж може обробити сам або з іншими, з ким працює в любові та злагоді, й разом з ними їсть хліб, ...не платячи нікому і не отримуючи плати". Він вимагає припинити купівлю-продаж землі та "земних плодів". "Нехай кожен насолоджується плодами рук своїх і їсть власний хліб, добутий у поті чола". При­ватна власність, на думку Уїнстенлі, довела людей до пограбувань, вбивств та інших бід.

У памфлеті "Закон свободи" Уїнстенлі запропонував відмінити приватну власність, торгівлю і грошову систему. На його думку, має бути знищена майнова нерівність, яка, як він наголошує, має своїм джерелом привласнення продуктів чужої праці. Розвиваю­чи ідеї утопічного соціалізму, він зауважує, що в новому суспільс­тві всі зобов'язані будуть працювати, усі отримуватимуть з сус­пільних складів порівну необхідні для них предмети вжитку. Справжня республіканська свобода, на думку Уїнстенлі, полягає у вільному користуванні землею. Справжня воля там, де людина от­римує їжу і засоби для підтримання життя. Таким чином, він фак­тично дотримувався ідеалу грубої зрівнялівки.

Уперше в історії утопічного соціалізму Уїнстенлі наголошував на необхідності перехідного періоду від ладу, заснованого на при­ватній власності, до ладу спільності, на революційній владі трудя­щих над багатіями в цей період.

У результаті щорічних перевиборів парламенту з перевагою для неімущих і малоімущих, стверджував Уінстенлі, буде заснова­но республіканське правління, яке за активної підтримки револю­ційної армії передасть народу общинні землі, землі, які пустують, що конфісковані у церкви і короля. На цих землях мали бути ство­рені комуністичні общини.

Цінність ідей дигерів і Уінстенлі полягала в тому, що вони зро­били спробу реалізувати свій ідеал. Створити суспільство на ос­нові повної рівності вони передбачали мирним шляхом, хоча й схвалювали революційний шлях. Спроб мирно переінакшити сус­пільство було здійснено кілька в 1649 р. після проголошення в Ан­глії республіки. Вони займали землі, що пустували, і обробляли їх. Уінстенлі вважав, що силою власного прикладу дигери пове­дуть за собою все суспільство. Однак невдовзі вони переконалися в наївності своїх надій на "пробудження закону справедливості" в серцях їхніх противників.

Уїнстенлі мріяв, що після встановлення "істинної республі­канської свободи" набере чинності нова конституція Англії. Він вперше в історії створив проект конституції комуністичної держа­ви. Проект складався з 62 законів (про обробіток землі, про збере­ження цінностей вжитку, про наглядачів, вибори посадових осіб, волю, шлюб та ін.). Уїнстенлі був прибічником суворого дотри­мання законності в майбутній демократичній республіці, "тому що там, де правлять розумно створені закони, правління здорове, а там, де воля посадових осіб панує над законом, правління вра­жене смертельною недугою".

Для ідеальної держави, вважав Уїнстенлі, потрібні три умови:

• хороші закони;

• суворе дотримання законів;

• добросовісні (виборні) посадові особи.

Залишається тільки віддати належне цій справедливій позиції Уїнстенлі.

За проектом Уїнстенлі прийняті парламентом закони обгово­рюються народом, який має право їх відміняти. Посадові особи обираються на один рік. Усе це спрямовано на збереження загаль­ного миру, спирається на допомогу і підтримку народу. Нова держава повинна не тільки охороняти громадський порядок, га­рантувати права і свободи громадян, а й керувати народним гос­подарством. Управління це має бути централізоване і демокра­тичне.

У республіці повинна бути налагоджена і централізована служ­ба інформації, покликана своєчасно сповіщати громадян про всі важливі події у державі. Більшою мірою мріючи, ніж оцінюючи реальну дійсність у сучасній йому Англії, Уїнстенлі пише: "Керів­ництво хорошого уряду... може перетворити всю країну, ні, навіть усю земну фабрику на єдину сім'ю людства і єдину добре керова­ну республіку".

Дигери засуджували примус і, гостро критикуючи сучасну їм державу і право, вважали, що при ладі спільності держава взагалі непотрібна. Проте, як й інші утопісти, Уїнстенлі вважав державу в комуністичному суспільстві необхідною. Його проект передбачав також кримінальні закони.

Ліквідація приватної власності, на його думку, ліквідує й основ­ну причину проступків і злочинів. Однак до тих, хто спробує по­новити приватну власність, а також до вбивць має застосовуватись смертна кара. До тих, хто скоює інші тяжкі злочини і до запеклих нероб слід застосовувати так зване рабство (виправні роботи) і тілесні покарання. Осіб, які скоїли не тяжкі суспільно небезпечні проступки, мали попереджати й виховувати. Загалом ідеї дигерів далеко випереджали час і цим пояснюється слабкість їхнього руху і утопізм проектів.