12.8. Юридичний позитивізм (Дж. Остін)

Буржуазні революції, що відбулися в європейських країнах у XIX ст., тривали до реформування правових систем, пристосував­ши їх до регулювання товарно-грошових відносин. Юридичний світогляд втілився в діючому, позитивному праві. І тоді буржуазні теоретики почали відмовлятися від так потрібної для них в рево­люційні часи теорії природного права. Відмова від уявлення про існування поряд з позитивним правом природного права, що пот­ребувало втілення в законодавстві, - це й є юридичний пози­тивізм.

Відбулося ототожнення права із законом. Позитивісти одвічно заперечували інше право, крім позитивного. Вони обстоювали не звичай, а закон, встановлений владою. Тому питання про поход­ження і обґрунтування закону вважалось зовсім не справою пра­вознавства.

Одним з перших авторів теорії юридичного позитивізму вва­жається англієць Джон Остін (1790-1859 pp.). У 20-х роках XIX ст. він очолив першу кафедру юриспруденції в Лондонському універ­ситеті і в циклі своїх лекцій "Визначення предмета юриспруден­ції" розвинув утилітаристську тезу відомого співвітчизника І. Бен­там а про те, що право - це "повеління суверена" і переконливо обґрунтував її. Після смерті Остіна було опубліковано його працю "Лекції про юриспруденцію, або філософія позитивного закону", яка супроводжувалась примітками відомого англійського філософа-позитивіста Дж. Міля. Таким чином, у творчості Остіна суміс­тились методологічні прийоми дослідження сучасного йому утилітаризму і позитивізму, для яких був характерний акцент на емпіричних особливостях права (право як факт). Емпіричне пізнання права передбачалось здійснювати на основі суто юри­дичних критеріїв, відокремлених від моральних оцінок права, а також від соціально-політичних його характеристик, притаман­них природно-правовій традиції при обговоренні проблематики права і правознавства.

Остін вважав, що термін "право" використовується в різних ви­падках (мораль, релігія) і це заважає чіткому визначенню предме­та юриспруденції. І тому він виокремлював юриспруденцію в чис­тому вигляді як науку про право. Він має справу з законами або правом у власному розумінні цього слова, не розглядаючи, погані вони чи хороші. У такому розумінні наказ влади (право) обов'язковий до виконання. Першорядне значення для юриспру­денції має формальна логіка (логіка правових конструкцій). При­родне право - це тільки передбачення і тому воно анархічне, тоді як позитивне право створює гармонію, безпеку і міцний правопо­рядок.

У теорії Остіна суверен постає як всевладна установа, а норма права є нормою владного примусу або "правилом, установленим однією розумною істотою, що має владу над іншою розумною іс­тотою для керівництва нею". Наказ суверена, наділений санкцією, і є насправді правовою нормою (нормою позитивного закону). Та­ким чином, норма набирає юридичного характеру тільки тоді, коди хтось, маючи необхідні власні можливості та здібності, надає їй зобов'язальну силу примусу під загрозою заподіяти шкоду (не­гативні наслідки) порушнику даної норми.

Сенс юридично-позитивістського підходу в розумінні та витлу­маченні права добре передається формулою "закон є закон".

В історичному аспекті позитивістський підхід визначається різ­ко негативним ставленням до будь-яких конструкцій, які допуска­ють або терпимо ставляться до припущень, що крім реально існу­ючої держави і зв'язаного з нею масиву законодавства, існує якесь розумніше право і пов'язана з ним держава як еталон для зістав­лення.

Зрозуміло, що в такому трактуванні предмета юриспруденції і сфери права Остін не міг торкнутися питання про правотворчу роль суддів і суду. Він схилявся до того, що й рішення суду слід сприймати як частину права тоді, коди вони визнаються як таки­ми сувереном (судові рішення ухвалюються немов з мовчазної зго­ди суверена).

Пов'язавши природу права з наказом (волею) фактично прав­лячої в суспільстві групи осіб або одного правителя, Остін тим са­мим легітимував правотворчість будь-якої влади ("кому підкоря­ються, той і суверен").

На рубежі ХІХ-ХХ ст. цей підхід використовували недемокра­тичні, антиправові політичні режими.