12.6. Роберт Оуен

Роберт Оуен (1771-1858 pp.) - син селянського шорника і продавця виробів із заліза, хлопчик у мануфактурній лавці. У 18 років мав невелику майстерню, а у 20 став директором фаб­рики ткацьких виробів у Манчестері.

Світогляд Оуена формувався в умовах розвиненішої у про­мисловому плані Англії. На базі промислового перевороту кінця ХVIII ст. в Англії інтенсивно розвивалося капіталістичне вироб­ництво, зокрема машинне, суспільство швидко поділялося на представників великого капіталу і таких, хто не має нічого, проле­тарів. Загалом соціальні суперечності досягали вищої сходинки.

Захоплюючись ідеями Гельвеція, Руссо, Мореллі, Локка і Гоб­бса, під тиском сучасних йому ідей просвітництва Оуен дійшов думки, що не можна засуджувати людину за неосвіченість та інші вади, оскільки людина - плід навколишнього середовища, а його недолік - це наслідок вад існуючого суспільства. У 1800-1829 pp. як один із співвласників і управляючий великої паперопрядильної фабрики в Нью-Ленарку (Шотландія) Оуен здійснив низку філантропічних заходів, спрямованих на поліпшення матеріаль­но-побутових умов життя робітників фабрики.

Свою формулу "середовище - характер" Оуен називає єди­ним відкриттям, яке врятує людство. Тому виховання дітей він розглядає як одне з важливих завдань перебудови суспільства. Згідно з підготовленим ним законом англійські фабрики почали брати на роботу дітей тільки з 10-річного віку.

В основу своєї системи Оуен поклав поєднання виховання і нав­чання з фізичною працею, визначив участь дітей у сільськогоспо­дарській та індустріальній праці як обов'язкову умову всебічного розвитку. Запропонував ввести обов'язкове навчання і виховання всіх дітей, навіть із сімей робітників.

Уперше в світі Оуен організував для дітей робітників дитсадок і ясла, скоротив робочий день до 10 годин замість 13-14, збільшив заробітну плату, поліпшив житлові умови, організував систему виховних і навчальних закладів не тільки для дітей, а й для дорос­лих. У результаті селище з населенням 2,5 тис. людей, скупчення всіх вад, перетворилось на дружнє суспільство.

Проте зрозумівши, що це звичайна благочинність, що робітни­ки залишаються рабами, які не можуть користуватися здобутками своєї праці, збільшуючи джерело суспільного багатства, і що ос­новна перешкода тут - панування приватної власності, Оуен зап­ропонував створити селище "спільності", без приватної власності, буржуазної сім'ї і релігії з її догмами.

Оуен мріяв також, що в селищах-комунах об'єднаються люди різного віку і професій, їхня праця буде механізована, буде створе­но суспільні їдальні та майстерні, ясла і дитячі садки, школи і уні­верситетські коледжі. Такі комуни поширяться на всій Землі й приведуть суспільство до громадського прогресу.

У 1824 р. у штаті Індіана (США) Оуен спробував створити "ко­муністичну колонію" "Нова Гормонія", але зазнав поразки.

У 30-х роках в Англії він бере активну участь у створенні пер­ших масових робітничих професійних і кооперативних об'єднань, хоча негативно ставився до чартизму як руху, що мав політичний характер.

Оуен вважав, що демократизація виборчого права не покра­щить матеріального становища працюючих, навпаки, може зумо­вити "суспільні біди", так як "неосвіченому народові небезпечно надавати політичні права".

Основні причини соціальних суперечностей капіталізму він вбачав у неосвіченості суспільства, в помилках людського розуму. Тому, на його думку, достатньо шляхом пропаганди просвітити суспільство, ознайомити всі класи з планом розумного, створено­го законом природи соціального влаштування і "нерозумний" ка­піталістичний лад загине.

На відміну від Сен-Сімона і Фур'є Оуен рішуче заперечував приватну власність і економічну нерівність. "Приватна власність була і є причиною численних злочинів і лихоліть, випробуваних людиною..."

"Приватна власність відштовхує людські розуми один від одно­го, постійно спричинює ворожнечу в суспільстві, є незмінним джерелом брехні, шахрайства серед людей і проституції серед жі­нок. Вона була причиною війн в усі попередні епохи відомої іс­торії людства і спонукала до численних вбивств".

Оуен передбачав також час, коли в належний спосіб буде усві­домлена незрівнянна перевага системи суспільної власності над системою приватної власності зі злом, яке вона спричиняє.

Проте, як і Сен-Сімон та Фур'є, Оуен був далекий від розуміння класової природи експлуататорських часів, сподівався на освіче­них монархів як активну силу, здатну змінити мирним шляхом іс­нуючий лад.