28 Вопрос http://agro-business.Com.Ua/pytannia-bukhgalteriii/2678-sproschena-systema-opodatkuvannia-dlia-silgospvyrobnykiv.Html

29 Вопрос http://zakon3.Rada.Gov.Ua/laws/show/468/97-%d0%b2%d1%80

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1033-14

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180/96-%D0%B2%D1%80

Важливим напрямом аграрної реформи і невід´ємною складо­вою аграрного ринку є забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності здійснюється, в першу чергу, Господарським кодексом України, який визначає її як діяльність суб´єктів господарювання, що в процесі здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у ч. 1 ст. 139 цього Кодексу. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. зовніш­ньоекономічна діяльність — це діяльність суб´єктів господарської діяльності України та іноземних суб´єктів господарської діяльнос­ті, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяль­ність регулюється також ще рядом спеціальних нормативно-правових актів: Міжнародним документом «Вступ України до СОТ. Внутрішня підтримка та експортні субсидії у сільськогосподарському секторі» від 26 листопада 2007 р.; постановою Кабінету Міністрів України «Про за­твердження обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продук­ції, експорт якої підлягає ліцензуванню до ЗО квітня 2008 року, та по­рядку видачі ліцензії» від 26 вересня 2007 р. № 1179; наказом Міністер­ства економіки України «Про порядок ліцензування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції» від 2 листопада 2007 р. № 368 та «Інструкцією про заповнення заявки на одержання ліцензії на екс­порт окремих видів сільськогосподарської продукції», затвердженою Мінекономіки України від 2 листопада 2007 р. № 368.

Проте для того щоб бути суб´єктом зовнішньоекономічної діяль­ності, необхідно мати спеціальну правоздатність. Спеціальна право­здатність суб´єктів аграрного підприємництва всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання визначається загальним законодавством: ГК України (статті 6,7,67,68, Розділ 7), Законом Украї­ни «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про гос­подарські товариства», а також спеціальним законодавством та установ­чими документами самих суб´єктів аграрного права.

Що стосується видів зовнішньоекономічної діяльності, які харак­терні для сільськогосподарських підприємств, то ними є експорт та імпорт товарів, спільна підприємницька діяльність між суб´єктами зов­нішньоекономічної діяльності та іноземними суб´єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне воло­діння майном як на території України, гак і за її межами; орендні, в то­му числі лізингові, операції між суб´єктами зовнішньоекономічної ді­яльності та іноземними суб´єктами господарської діяльності; товаро­обмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб´єктами господарської діяльності. Для підтримки віт­чизняних переробних підприємств, що працюють з давальницькою си­ровиною згідно із Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. давальницька сировина — це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію Украї­ни іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іно­земну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовни­ком для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній те­риторії України за національну валюту України або отримана ним у результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її пере­робки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замов­нику.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямо­вується на захист економічних інтересів України, прав і законних інте­ресів суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономіч­них відносин та використання суб´єктами зовнішньоекономічної діяль­ності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження мо­нополізму суб´єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності поділяється на два види: тарифне регулювання (встановлення митних тарифів відповідно до Митного кодексу України, закону про зовніш­ньоекономічну діяльність, інших законів, Єдиного митного тарифу та чинних міжнародних договорів, згоду на обов´язковість яких надано Верховною Радою України) та нетарифне регулювання (квотування та ліцензування).