42. Поняття та принципи сільскогосподарських кооперативів

Правовою основою функціонування сільськогосподарських кооперативів в Україні є закони України від 17 липня 1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» та від 10 липня 2003 р. «Про кооперацію».

Закон України «Про кооперацію» визначає кооператив як юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Основними ознаками кооперативу є:

• Кооператив – це, насамперед, добровільне об'єднання.

• Членський характер об'єднання.

• Рівноправність членів, яка означає не лише рівність прав, але й рівність обов'язків, однакову відповідальність, а головне – що кожен член кооперативу має лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв.

• Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.

• Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.

• Головною метою діяльності кооперативу є не одержання високого прибутку на вкладений капітал, як у акціонерному товаристві, а збільшення доходів і добробуту своїх членів, зменшення їхніх витрат на споживання.

• Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.

• Обов'язкова участь членів кооперативу в його діяльності.

Визначення поняття сільськогосподарського кооперативу наведено у ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», де зазначено, що сільськогосподарський кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Головними ознаками, які визначають належність кооперативу до сільськогосподарського є: по-перше, розташування його в сільській місцевості; по-друге, ведення сільського господарства, обслуговування його потреб або потреб сільського населення.

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» поділяє сільськогосподарські кооперативи залежно від цілей, завдань та характеру діяльності, на виробничі та обслуговуючі.

сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку;

До основних ознак виробничого сільськогосподарського кооперативу належать такі:

• засновниками і членами виробничого сільськогосподарського кооперативу можуть бути тільки фізичні особи;

• обов'язковою є трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;

• змістом його діяльності є спільне виробництво продукції сільського, а також рибного й лісового господарства;

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - сільськогосподарський кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів;

Обслуговуючим сільськогосподарським кооперативам властиві такі ознаки:

• їх членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;

• основним змістом їх діяльності є обслуговування потреб сільськогосподарського виробництва, переважно – членів кооперативу;

• обов'язковою є участь членів у господарській діяльності кооперативу;

Залежно від виду діяльності обслуговуючі кооперативи поділяються на: переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін.

До переробних належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів із льону, коноплі, лісо- й пиломатеріалів та ін.).

Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, потрібних для виготовлення сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; підготовки сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.

Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу; займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості; надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з ведення бухгалтерського обліку, аудиту та ін.

 

ЗУ про кооперацію

Статья 1. Кооперация

Кооперация - система кооперативных организаций, созданных с

целью удовлетворения экономических, социальных и других потребностей своих

членов.

Статья 2. Основные понятия

В настоящем Законе используются следующие основные понятия:

кооперативная организация - кооператив или кооперативное

объединения;

кооператив - юридическое лицо, созданное физическими и / или

юридическими лицами, добровольно объединившихся на основе членства

для ведения совместной хозяйственной и иной деятельности в целях

удовлетворения своих экономических, социальных и других потребностей на

принципах самоуправления;

производственный кооператив - кооператив, который образуется путем

объединение физических лиц для совместной производственной или иной

хозяйственной деятельности на основе их обязательного трудового

участия с целью получения прибыли;

обслуживающий кооператив - кооператив, который образуется

путем объединения физических и / или юридических лиц для предоставления

услуг преимущественно членам кооператива, а также другим лицам с целью

осуществления их хозяйственной деятельности. обслуживающие кооперативы

предоставляют услуги другим лицам в объемах, не превышающих

20 процентов общего оборота кооператива;

потребительский кооператив (потребительское общество) - кооператив, который

образуется путем объединения физических и / или юридических лиц для

организации торгового обслуживания, заготовок

сельскохозяйственной продукции, сырья, производства продукции

и предоставления других услуг с целью удовлетворения потребительских потребностей его

членов;

пай - имущественный возвратный взнос члена (ассоциированного члена)

кооператива в создание и развитие кооператива, осуществляется

путем передачи кооперативу имущества, в том числе денег, имущественных

прав, а также земельного участка;

дополнительный пай - добровольный денежный или иной имущественный

возвратный взнос члена (ассоциированного члена) кооператива более

пай в паевом фонде кооператива;

вступительный взнос - денежный или иной имущественный невозвратный

вклад, который обязана уплатить лицо в случае вступления в

кооперативной организации;

членский взнос - денежный невозвратный взнос, который

периодически уплачивается членом кооперативного объединения для

обеспечение текущей деятельности кооперативного объединения;

целевой взнос - денежный или иной имущественный взнос члена

кооператива, вносимый более пай в специальный фонд

кооператива для обеспечения выполнения конкретных задач

кооператива; {Абзац одиннадцатый статьи 2 в редакции Закона N

5495-VI (5495-17) от 20.11.2012}

паевой фонд - фонд, формируемый из паевых взносов членов

кооператива и является одним из источников формирования имущества кооператива,

размер которого может меняться; {Абзац двенадцатый статьи 2

редакции Закона N 5495-VI (5495-17) от 20.11.2012}

резервный фонд - фонд, формируемый за счет отчислений

от дохода кооператива и других не запрещенных законодательством

поступлений, используемый для покрытия ущерба от чрезвычайных

ситуаций;

неделимый фонд - обязательный фонд, формируемый за

счет вступительных взносов и отчислений от дохода кооператива и

не подлежит распределению между пайщиками.

Статья 3. Цели и основные задачи кооперации

Целью кооперации является удовлетворение экономических, социальных и

иных потребностей членов кооперативных организаций на основе сочетания

их личных и коллективных интересов, разделения между ними рисков,

расходов и доходов, развития их самоорганизации, самоуправления и

самоконтроля.

Основными задачами кооперации являются:

повышение жизненного уровня членов кооперативов, защита их

имущественных интересов и социальных прав;

создание системы экономической и социальной самопомощи

населения и субъектов хозяйствования;

привлечение в производство товаров, работ, услуг, дополнительных

трудовых ресурсов, повышение трудовой и социальной активности

населения;

создание и развитие инфраструктуры, необходимой для

осуществления хозяйственной и иной деятельности кооперативов с целью

рост материального благосостояния их членов и удовлетворения потребностей

в товарах и услугах;

содействие устойчивому развитию и становлению основ демократического

развития общества.

Статья 4. Основные принципы кооперации

Кооперация базируется на следующих основных принципах:

добровольности вступления и беспрепятственного выхода из

кооперативной организации;

социальной справедливости, взаимопомощи и сотрудничества;

равного права голоса при принятии решений (один член

кооператива - один голос);

свободного выбора направлений и видов деятельности;

демократического контроля за деятельностью кооперативных

организаций и их должностных лиц со стороны членов кооперативных

организаций;

непосредственного участия членов кооперативной организации в ее

деятельности.