73. Поняття та основні правові напрями соціального розвитку села.

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Основні засади розвитку соціальної сфери села2000

В сельской местности проживает и в ближайшей перспективе будет проживать около трети населения Украины, основная часть которого занята в аграрной сфере производства. Село не только выполняет 

функцию продовольственного обеспечения государства, но и остается носителем и продолжателем самобытных материальных, культурных, нравственных достижений и традиций прошлых поколений. В селе сконцентрирована значительная часть социально-экономического потенциала общества.

Дискриминационные меры в отношении крестьянства в предыдущие десятилетия, экономический кризис 90-х годов привели к упадку села, характеризуется значительным превышением смертности над рождаемостью, сокращением численности сельского населения, разрушением сельской социальной инфраструктуры, ростом безработицы, оттоком наиболее активной части крестьян в город. Жители многих сел теряют возможность получать по месту жительства простейшую медико-санитарную помощь, обучать детей, пользоваться услугами культурно-образовательных, торговых и бытовых учреждений, реализовывать продукцию личных подсобных хозяйств. Многие деревни осталось вне сферы обслуживания общественного транспорта. Объемы строительства жилья сократились вдвое, а объектов социально-культурного назначения - в 10 раз.

При таких условиях сохранение и развитие села, обеспечение полноценного воспроизведения в нем украинской нации должно стать одной из приоритетных задач государства.

Социальное возрождение села и повышение эффективности аграрного производства - процессы органически связаны. Реформы аграрного сектора будут положительные результаты только при условии их социальной направленности и повышения жизненного уровня сельского населения.

В ходе реформирования аграрного сектора основной функцией социальной сферы села является создание условий для удовлетворения физических, духовных, социальных и других потребностей сельского населения.

Целью социальной политики на селе является обеспечение надлежащего жизненного уровня сельского населения, которая станет основой улучшения демографической ситуации и развития трудового потенциала.

Для достижения этой цели необходимо реализовать следующие основные задачи:

- создать условия для продуктивной занятости и увеличения доходов сельского населения;

- коренным образом улучшить материальное положение и повысить престиж сельской интеллигенции;

- усилить социальную защиту наиболее уязвимых слоев сельского населения;

- обеспечить стабильное функционирование, развитие и повышение качества социальной инфраструктуры.

Основными средствами обеспечения продуктивной занятости сельского населения должны быть:

- утверждения статуса крестьянина как реального владельца и хозяина на земле

- введение упрощенного порядка регистрации и отчетности субъектов хозяйствования в аграрном секторе;

- разграничение подсобной и предпринимательской форм хозяйствования сельских семей, содействие превращению личных подсобных хозяйств в хозяйства товарного типа;

- поддержка развития личных подсобных хозяйств как формы самозанятости сельского населения;

- привлечение частного сектора в сельской местности к рекреационно-туристического предпринимательства и подсобной деятельности в сфере туризма (сельского зеленого туризма);

- регулирования трудовой миграции сельского населения, направления ее из трудоизбыточных регионов в депрессивных сельских территорий;

- внедрение системы профессионального обучения и переподготовки незанятых трудом сельских жителей.

Увеличение денежных доходов крестьян должно обеспечиваться путем: 

- усиление межотраслевого регулирования экономических отношений с целью повышения общего уровня доходности субъектов хозяйствования в аграрном секторе;

- совершенствование системы и повышение уровня оплаты труда работников производственной и социальной сфер аграрного сектора;

- осуществление защиты прав собственности граждан на принадлежащие им землю и имущество и обеспечение оптимального размера арендной платы за них;

- предоставление государственной поддержки развития мелкого и среднего предпринимательства на селе;

- создание специального фонда поддержки предпринимательской деятельности на селе молодых семей;

- развития и поддержки деятельности кредитных союзов; 

- улучшение условий реализации крестьянами продукции личных подсобных хозяйств. 

Поняття соціального розвитку села. Під соціальним розвит­ком села слід розуміти сукупність суспільних відносин, що вини­кають у процесі реалізації суб'єктами аграрного господарювання соціально-економічних та інших прав, що гарантують реалізацію селянами конституційних прав на формування повноцінного жит­тєвого середовища у сільській місцевості.

Здійснення аграрної і земельної реформи в Україні потребує постійної уваги держави до вирішення питань формування пов­ноцінного життєвого середовища, забезпечення економічних і со­ціальних інтересів сільського населення, комплексного розвитку сільських територій, збереження сільської поселенської мережі, розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, сучасних систем зв'яз­ку та інформатики, транспорту, житлово-комунального та водно­го господарства, шляхового будівництва, культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування селян.

Основні напрями та завдання державної політики у сфері соціального розвитку села визначені в указах Президента України від 20 грудня 2000 р. «Про Основні засади розвитку соціальної сфе­ри села» та від 15 липня 2002 р. № 640 «Про першочергові заходи Щодо підтримки розвитку соціальної сфери села». Зазначеними нормативними актами передбачено здійснення таких соціальних перетворень на селі:

— збільшення зайнятості сільського населення на сільськогос­подарських підприємствах різних організаційно-правових форм та особистих селянських господарствах за допомогою нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, ЇЇ первинної переробки та збереження, поширення в сільській місцевості практики урізноманітнення видів гос­подарської діяльності;

—підвищення продуктивності праці, рівня заробітної плати пра­цівників сільського господарства та застосування науково об­ґрунтованих норм праці;

—ефективне використання трудових ресурсів і робочого часу;

-  відновлення діяльності раніше закритих та відкриття нових закладів соціально-культурного призначення в сільських насе­лених пунктах, а також зупинення їх закриття;

- нарощування обсягів житлового будівництва на основі спеціа­льних програм його підтримки;

-  створення сприятливих умов для розвитку на селі сфери плат­них послуг.

Забезпеченню реалізації зазначених завдань державної політи­ки у сфері соціального розвитку села сприятиме Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 р., який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організацій­ні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на ство­рення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.