30 Вопрос Поняття і правові ознаки фермерського господарства

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Законодавчу основу суспільних відносин, які пов’язані із створенням і діяльністю фермерського господарства складають насамперед положення Конституції України (ст.41 право приватної власності є непорушним; ст.42 кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом). Основним законодавчим актом є Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. і введений в дію 29 серпня 2003р. Також важливе значення має й поточне законодавство, а саме Земельний кодекс України, Господарський кодекс України, Закони «Про охорону земель», «Про землеустрій» та інші.

Фермерське господарство характеризується наступними ознаками:

Засновниками фермерського господарства як юридичної особи можуть бути лише громадяни України. Фермерське господарство може бути створено як одним громадянином України, так і двома чи більше особами, які мають українське громадянство та є родичами чи членами сім’ї. Юридична особа не може бути засновником фермерського господарства. Отже, фермерське господарство не може бути дочірнім підприємством;

виробництво сільськогосподарської продукції базується переважно на праці власників цих господарств, членів їх сімей та родичів. Разом з тим, трудові відносини в фермерському господарстві можуть формуватися не лише тільки на основі членства (для членів господарства), так і на засадах трудової участі осіб, що працюють в господарстві на умовах найму;

фермерське господарство являє собою сімейно-трудове об’єднання, до складу якого можуть входити: подружжя, батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, що об’єдналися для ведення господарства. Тобто, основу господарства, як правило, становить окрема сім’я;

як самостійний господарюючий суб’єкт фермерське господарство має своє найменування, печатку, штамп, а також право приймати будь-які господарські рішення, що не суперечать закону. Діє на основі Статуту. Наявність Статуту є обов’язковою вимогою для фермерського господарства як юридичної особи;

головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручити виконання своїх обов’язків одному з членів ФГ або особі, яка працює за контрактом.

Порядок створення фермерського господарства.

Передбачається наступний порядок створення фермерського господарства:

Створюється на добровільних засадах. Право на створення ФГ має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства.

Громадяни, що виявили бажання отримати земельну для створення ФГ, мають пройти професійний відбір. Професійний відбір проводить районна(міська) професійна комісія з питань створення фермерського господарства. Склад комісії формує і затверджує районна (міська) рада.

Громадяни, які виявили бажання створити ФГ, подають до професійної комісії заяву. Крім цього, до заяви надаються відповідні документи. Професійна комісія вивчає подані претендентом документи. Якщо документи виявляться недостовірними, комісія має право залишити заяву без розгляду і в 5-денний термін повертає документи. Проте, претендент має право на повторне звернення до комісії після усунення причин, що були підставою про залишення заяви без розгляду.

Строк розгляду професійною комісією окремої заяви про участь у конкурсі не повинен перевищувати один місяць.

Висновок професійної комісії про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації ФГ і надання земельної ділянки.

Надання земельної ділянки.

Державна реєстрація фермерського господарства.

Після одержання державного акта на право власності на земельну або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації ФГ підлягає державній реєстрації.

Здійснюється державна реєстрація у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя держадміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Документи для реєстрації:

засновницькі документи;

реєстраційна картка, встановленого зразка, яка є заявою;

копію документа, що засвідчує наявність земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Забороняється вимагати інші документи.

Провадиться реєстрація на протязі 5 робочих днів при наявності всіх необхідних документів.

Після державної реєстрації ФГ набуває статусу юридичної особи.

31.  Порядок створення фермерського господарства, умови та порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Право на создание фермерского хозяйства имеет каждый дееспособный гражданин Украины, достигший 18-летнего возраста, обнаружил соответствующее желание, имеет документы, подтверждающие его способность заниматься сельским хозяйством, и выдержал профессиональный отбор. Первоочередное право на создание такого хозяйства предоставляется гражданам, проживающим в сельской местности, имеют соответствующую квалификацию или опыт работы в сельском хозяйстве. 

   Фермерское хозяйство создается исключительно на добровольных началах. Конкурсный отбор лиц, изъявивших желание создать такое хозяйство, осуществляет районная (городская) профессиональная комиссия по вопросам создания фермерских хозяйств, состав которой формирует и утверждает районная (городская). В состав профессиональной комиссии входят представители органов государственной власти, органов местного самоуправления территории, на которой предполагается отвода земельного участка для создания фермерских хозяйств, представители Ассоциации фермеров и частных землевладельцев и общественных организаций. 

Законодательство Украины не является последовательным в вопросе определения субъекта получения земельного участка для создания и ведения крестьянского (фермерского) хозяйства, вызвано нечеткостью в определении субъекта права частной собственности на землю или права пользования землей.

Таким субъектом, на основании коллизионных норм Земельного кодекса Украины [1] и Закона Украины "О крестьянском (фермерском) хозяйстве" [2] можно считать: 1) граждан, ведущих крестьянское (фермерское) хозяйство. (Ст.52 Земельного кодекса, ст.4, 16 Закона Украины "О крестьянском (фермерском) хозяйстве") 2) гражданина, который ведет крестьянское (фермерское) хозяйство (ст.53, 55 Земельного кодекса Украины, ст.13 Закона); 3) крестьянское (фермерское) хозяйство как собственника земельного участка и землепользователя (ст.11 Закона); 4) голову крестьянского (фермерского) хозяйства (ч.5 ст.2 Закона).

Порядок предоставления земельных участков для организации крестьянского (фермерского) хозяйства урегулирован земельно-процессуальными нормами Закона Украины "О крестьянском (фермерском) хозяйстве". Земельно-процессуальными нормами в теории земельного права считаются нормы о порядке возникновения, изменения, прекращения и реализации земельных прав и обязанностей, о порядке разрешения конфликтных земельно-правовых ситуаций [3, стр. 6].

Закон Украины "О крестьянском (фермерском) хозяйстве" достаточно подробно урегулировал процедуру предоставления земельных участков. Однако, на наш взгляд, эта процедура имеет отдельные неточности. В частности, сама формулировка предоставления земельных участков "для ведения" крестьянского (фермерского) хозяйства "целесообразно заменить термином" для создания "крестьянского (фермерского) хозяйства, так как получение земельного участка является правоустанавливающим фактором при организации КФХ.

Создание КФХ осуществляется в два этапа:

- Земельно-процессуальный;

- Административно-процессуальный.

Земельно-процессуальный этап охватывает несколько юридических фактов: подачи заявления в районный совет с просьбой предоставить земельный участок, прохождения конкурсного отбора желающими создать крестьянское (фермерское) хозяйство, получения согласия местного совета по месту расположения земельного участка на отвод земли, разработка государственной землеустроительной организацией проекта отвода земельного участка, принятие решения районным советом о государственном наделения землей для создания КФХ. Земельно-процессуальный этап завершается отводом земельного участка в натуре (на местности) и изданием районным советом соответствующих документов, удостоверяющих право собственности на землю или права пользования землей.

Лицо, желающее создать крестьянское (фермерское) хозяйство, а ею может быть только совершеннолетний гражданин Украины, должна иметь не только общую (гражданскую) дееспособность, но и специальную (земельный), то есть способность своими действиями приобретать права и создавать для себя обязанности по использованию и охране земель.Соответствие требованиям земельного дееспособности определяет конкурсная комиссия. "Главная задача конкурсной комиссии - выяснить уровень профессиональной подготовленности, умения, практического опыта и искренности желания организатора КФХ эффективно вести крестьянское (фермерское) хозяйство". [4, с.21.].

Особая процедура создания КФХ, урегулирована Законом Украины "О крестьянском (фермерском) хозяйстве", дает основания полагать, что организация КФХ части непосредственно связана с предыдущим получением безвозмездно в частную собственность земельного участка в пределах средней земельной доли. В земельном законодательстве Украины существуют коллизии между процедурой предоставления средних земельных долей и земельных паев, которые несправедливо ограничивают членов коллективных сельскохозяйственных предприятий в праве на землю для создания крестьянского (фермерского) хозяйства. В отличие от законодательного порядка предоставления средних земельных долей процедура предоставления земельных долей (паев) урегулирована подзаконными нормативно-правовыми актами - Указами Президента Украины "О неотложных мерах по ускорению земельной реформы в сфере сельскохозяйственного производства» [5] и "О порядке деления земель, переданных в коллективную собственность сельскохозяйственным предприятиям и организациям [6]. В соответствии с этими указами получения земельных долей (паев), больших по размерам средней земельной доли, а не связывается с созданием КФХ.

Отметим, что существует три категории граждан, которые имеют право создать КФХ, однако не претендуют на бесплатное получение ни средней земельной доли, ни земельного пая. К ним относятся: 1) граждане, переезжающие из другой местности; 2) несовершеннолетние члены семьи фермера; 3) неработающие граждане, желающие организовать КФХ.

Административно-процессуальный этап создания крестьянского (фермерского) хозяйства заключается в его государственной регистрации и приобретении им статуса юридического лица.

В отличие от достаточно четко урегулированного порядка предоставления земельных участков для создания КФХ, законодательством Украины вообще не предусмотрено процедуры предоставления земельных участков в процессе деятельности хозяйства для расширения его земельной площади.В основном дополнительное получение земельных участков для ведения КФХ осуществляется в гражданско-правовом, а не в административно-правовом порядке и состоит в платном приобретении земельных участков на основании заключения договоров купли-продажи, аренды и т.Такой порядок не требует конкурсного отбора претендентов на земельный участок по вопросам профессиональной сельскохозяйственной пригодности, поскольку субъектом такого приобретения земли выступает уже зарегистрирован председатель КФХ. Признанием законности приобретенного права на землю должно стать получение документов, удостоверяющих это право, то есть Государственного акта на право частной собственности на землю или государственного акта на право постоянного пользования землей, государственная регистрация договора аренды земли [8].Для правового регулирования договоров, предметом которых выступают земельные участки, недостаточно общих требований обязательственного права как института гражданского законодательства, поскольку земельный участок является особым объектом природы - необходимо принять специальный закон "О соглашениях с земельными участками".