38. Суб’єкти та об’єкти права власності на майно особистого селянського господарства.

Відповідно до ЗК «Про особисте селянське господарство»

Правовий режим майна особистих селянських господарств — це сукупність правових норм, якими забезпечуються порядок і умови придбання (присвоєння) майна, здійснення правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню ним, а також його правовій охороні.

Особисте селянське господарство — це сімейно-трудове об'єднання, в основу відносин між йогочленами покладено право приватної власності, майнові відносини, що складаються в ньому між подружжям та іншими членами сім'ї, і регулюються ЦК України, Законом «Про власність», Сімейним кодексом України, Земельним кодексом України, шлюбним контрактом, укладеним подружжям, та іншим чинним законодавством.

Право спільної сумісної власності розповсюджується і на відносини з приводу майна, яке придбаневнаслідок суспільної праці членів сім'ї, а також майна, придбаного внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, якщо це закріплено в угоді і не передбачене нею інше, а саме, право спільної часткової власності.

Стаття 33. Земельні ділянки особистих селянських господарств 1. Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди. 3. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Суб'єктами на право ведення особистого селянського господарства є громадяни, які не пов'язані трудовими та членськими відносинами із сільськогосподарськими підприємствами, а також ті громадяни, що перебувають у таких відносинах. Особисте селянське господарство ведуть працівники сільського господарства, інші громадяни, які здійснюють господарсько-трудову діяльність в особистому господарстві у вільний від основної праці в суспільному виробництві час.

Об'єктами права власності громадян, які ведуть особисте господарство, є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на них, засоби виробництва, вирощена продукція, транспортні засоби, малогабаритна техніка, грошові кошти, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

 

39. Зайнятість членів особистих селянських господарств, їх соціальне страхування та пенсійне забезпечення.

ЗУ О личном крестьянском хозяйстве. Статья 8. Занятость членов личных крестьянских хозяйств

    Члены личных крестьянских хозяйств являются лицами, которые 

обеспечивают себя работой самостоятельно и в соответствии с Законом 

Украины "О занятости населения" 05.07.2012 относятся к 

занятому населению при условии, что работа в этом хозяйстве для 

них является основной. Ст.1 ) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно; Стаття 4. Зайняте населення

1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

    Статья 9. Общеобязательное государственное социальное страхование членов личных крестьянских хозяйств

    Члены личных крестьянских хозяйств участвуют в 

общеобязательном государственном социальном страховании на 

добровольных началах в порядке, установленном законом.

    Пенсионное обеспечение членов личных крестьянских хозяйств 

и уплата ими страховых взносов на общеобязательное государственное 

пенсионное страхование осуществляются в соответствии с законодательством о 

пенсионном обеспечении и зу 2003 общеобязательном государственном пенсионном 

страховании. Стаття 11. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в устан

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

Т.е. прямого указание на общеобязательное пенсионное страхование ОСГ нет

Стаття 12. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВАвід 20 березня 2013 р. № 198 Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу П.4 подпункт 2) членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей цього Порядку ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про зайнятість населення” менше шести місяців.

Згідно з цими змінами, ті члени особистого селянського господарства, які протягом 12 місяців, що передували дню звернення до державної служби зайнятості, займалися лише веденням особистого селянського господарства чи одночасно працювали на умовах найму або займалися іншим видом діяльності – підприємництвом, фермерством, навчанням тощо, – менше, ніж 6 месяцев– вважаються зайнятими особами. Ведення особистого селянського господарства для них є основною роботою.

 Відтепер відповідно до нового Порядку, для реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, та безробітних, крім паспорта і трудової книжки, члени особистого селянського господарства, для яких ця робота є основною, мають подати довідку, видану сільською, селищною або міською радою за місцем розташування земельної ділянки, про припинення ведення особистого селянського господарства або про вихід з такого господарства.

 

Члени особистого селянського господарства, які одночасно працювали на умовах найму чи займалися іншим видом трудової діяльності не менш ніж6 мисяцив, мають право на реєстрацію у державній службі зайнятості, оскільки ведення особистого селянського господарства для них не є основною роботою. Таким чином ті, хто є членом особистого селянського господарства і водночас працювали за наймом та сплачували внески до страхового Фонду на випадок безробіття, є соціально захищеними і в разі вивільнення одержать соціальні послуги в повному обсязі, у тому числі – допомогу по безробіттю.

 

Члени особистого селянського господарства, які на добровільних засадах сплачуватимуть внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у разі припинення ведення цього господарства або виходу з його членів матимуть право на матеріальні виплати після визнання їх в установленому порядку безробітними. Тобто ці внески гарантують їм страховий стаж, який впливає на матеріальне забезпечення у випадку безробіття. Це, до речі, стосується й інших страхових фондів.