61.Правове регулювання ведення тваринництва. Закона Украины о животном мире 2001

Стаття 3. Об'єкти тваринного світу

Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є:

дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

Стаття 4. Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу як природний ресурс загальнодержавного значення

Дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 5. Право власності на об'єкти тваринного світу

Право власності на об'єкти тваринного світу набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися об'єктами тваринного світу - об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Стаття 6. Право державної і комунальної власності на об'єкти тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної форми власності, є об'єктом права державної або комунальної власності.

Стаття 7. Право приватної власності на об'єкти тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Стаття 17. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу

До спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

Стаття 18. Збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу

За спеціальне використання об'єктів тваринного світу справляється збір.

Збір справляється за такі види спеціального використання об'єктів тваринного світу:

мисливство;

рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;

використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;

добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі;

використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їх вилучення з природного середовища з метою отримання прибутку.

Стаття 20. Види використання об'єктів тваринного світу

За умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу:

мисливство;

рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;

використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;

використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;

використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;

добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі.

Законами можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу.

 

Закон України «Про за­хист тва­рин від жор­сто­ко­го поводжен­ня» від 21 лю­то­го 2006 р. під тва­ри­на­ми розуміє біологічні об'єкти, що відно­ся­ть­ся до фауни: сільсь­ко­гос­по­дарські, до­машні, дикі, у тому чис­лі до­маш­ня і дика птиця, хутрові, ла­бо­ра­торні, зоо­пар­кові, цир­кові. По­няття = фа­у­ною є сфор­мо­ва­ний істо­рично тва­рин­ний світ, су­купність усіх видів тва­рин певної місце­вості, країни або пев­но­го гео­логічного періоду роз­вит­ку нашої пла­не­ти.

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ки­ми є тва­ри­ни, що утри­му­ють­ся та розво­дяться лю­ди­ною для от­ри­ман­ня про­дуктів і си­ро­ви­ни тва­рин­но­го похо­дження. Тоді тва­рин­ниц­тво можна визна­чи­ти як га­лузь сільсь­ко­го гос­по­дар­ства, пов'язану з діяльністю по утри­ман­ню і роз­ве­ден­ню сіль­ськогосподарських тва­рин для одер­жан­ня про­дуктів хар­чу­ван­ня і сиро­вини для про­ми­сло­вості. Хар­чові про­дук­ти тва­рин­но­го по­ход­жен­ня - це про­дук­ти, що вжи­ва­ють­ся лю­ди­ною в на­ту­раль­но­му вигляді чи після відповідної об­роб­ки про­до­воль­чої си­ро­ви­ни тва­рин­но­го по­ход­жен­ня, - кон­сер­ви м'ясні, м'ясо-​рос­линні та рибні, сири, мо­ло­ко та мо­лочні про­дукти, про­дук­ти дитя­чо­го хар­чу­ван­ня, мар­га­рин, жири, ков­басні виро­би, м'ясні кон­цен­тра­ти тощо.

Ви­роб­ниц­тво про­дукції тва­рин­ництва за­без­пе­чу­ють за­ко­ни України «Про мо­ло­ко та мо­лочні про­дук­ти» від 24 черв­ня 2004 p., «Про бджіль­ництво» від 22 лю­то­го 2000 p., «Про рибу, інші водні живі ре­сур­си та хар­чо­ву про­дукцію з них» від 6 лю­то­го 2003 р. Роз­ве­ден­ня тва­рин здій­снюється на основі законів України «Про племінну спра­ву у тварин­ництві»1993,

За­хо­ди з роз­вит­ку се­лекції у тва­ринництві і адап­тації за­ко­но­дав­ства України у сфері племінної спра­ви у тва­рин­ництві до за­ко­но­дав­ства Євро­пейсь­ко­го Союзу здійснюється на основі «За­галь­но­дер­жав­ної про­гра­ми се­лекції у тва­рин­ництві на пе­ріод до 2010 року», за­твер­дже­ної За­ко­ном України від 19 лю­то­го 2004 р. Крім за­зна­че­них законів, пра­во­во­му вре­гу­лю­ван­ню аг­рар­них відно­син з ви­роб­ництва про­дукції тва­рин­ництва при­свя­че­но знач­ну кількість підза­кон­них актів.

Про­грамне зна­чен­ня має по­ста­но­ва Кабінету Міністрів України «Про за­хо­ди щодо активізації ро­бо­ти з роз­вит­ку тва­рин­ництва» від 20 серп­ня 2008 р. № 729, у якій визна­че­но цілу низку заходів спеціаль­них дер­жав­них органів з роз­вит­ку тва­рин­ництва. Роз­ви­ток рин­ко­вих відно­син у тва­рин­ництві пе­ред­ба­че­но по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України «Деякі пи­тан­ня ко­ор­ди­нації міжга­лу­зе­вих відно­син на ринку про­дукції тва­рин­но­го по­ход­жен­ня» від 25 груд­ня 2002 р. № 1964. Було утво­ре­но Міжвідомчу комісію з пи­тань ко­ор­ди­нації міжга­лу­зе­вих від­носин на ринку про­дукції тва­рин­но­го по­ход­жен­ня, за якою затвердже­но функції з моніто­рин­гу цін, на­раху­ван­ня та ви­плат пе­ре­роб­ни­ми під­приємства­ми дотацій за реалізовані їм мо­ло­ко та м'ясо в живій вазі, уз­год­жен­ня дій, спря­мо­ва­них на ство­рен­ня взаємовигідних умов для функціону­ван­ня всіх суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня на ринку про­дукції тва­ринного по­ход­жен­ня ви­хо­дя­чи з необхідності за­без­пе­чен­ня прибут­кової діяль­ності сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких ви­роб­ників про­дукції тварин­ництва з ураху­ван­ням цінової си­ту­ації, яка скла­дається на цьому ринку, та у разі необхідності з пи­тань, що по­тре­бу­ють вирішення на держав­ному чи регіональ­но­му рівні.