Основні питання заняття

1. Завдання охорони здоров’я на сучасному етапі.

2. Коротка історія латинської мови.

3. Роль і значення латинської та давньогрецької (класичних) мов у розвитку медичної термінології.

4. Основні етапи розвитку медичної термінології.

5. Міжнародні номенклатури латинською мовою.

6. Методичні вказівки стосовно вивчення курсу латинської мови й основ медичної термінології.

7. Ознайомлення студентів з програмою, навчальним планом, основним підручником, додатковими джерелами інформації.

1. Організаційна структура заняття

   1. Ознайомлення з групою – 5-7 хв.

   2. Інструктаж студентів – до 5 хв.

   3. Пояснення навчального матеріалу згідно з переліком основних питань заняття.

   4. Практична робота студентів:

а) вивчення алфавіту;

б) засвоєння вимови дифтонгів і буквосполучень,

в) усні вправи для читання: №1,2. – с. 27-28,

г) завдання для самоконтролю початкового рівня знань:

1. 1. Написати 15 слів грецького походження;

виписати із вправ 10 слів з літерою “у”;

2. 3. виписати із словника по 2 слова на кожне буквосполучення;

3. 4. виписати по 2 приклади на кожний дифтонг.

5. Підведення підсумків заняття з оцінкою кожного студента – 5-10 хв.

Наочність: Таблиці “Латинський алфавіт”, “Схема відповідності звуків і варіантів буквених позначень”.

Джерела інформації:

а) Основне: Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – с. 13-28.

Козовик І.Я., Шипайло Л.Д., Латинська мова: Підручник. – К.: Вища шк., 1993. – с. 3-14

б) Додаткові:

1. Латинська мова/ За редакцією А.Г.Ступінської. – Львів: Вища шк., 1986. С. 3-11

2. Закалюжний М.М., Андрейчин М.А., Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здовор’я”, 1993. – с. 3-12.

Автор викл. Ставінська О.Б.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №

Практичне заняття №2

Тема: Фонетика. Склад. Довгі і короткі склади. Наголос.

Кількість годин – 2.

Мета: Навчити студентів: а) визначити довготу і короткість складу; б) ставити наголос в латинських словах.

Студент повинен знати:

1. Правила визначення довготи і короткості складів.

2. На який склад може падати наголос у латинських словах.

3. Коли наголос ставиться на другий склад від кінця слова.

4. Коли наголос ставиться на третій склад.

5. Коли наголос ставиться на перший склад від кінця слова.

6. Суфікси, які містять довгий голосний.

7. Суфікси, які містять короткий голосний.

8. Основні терміни, в яких другий склад від кінця слова є довгий або короткий.

Студент повинен уміти:

1. Визначити кількість складів у слові.

2. Визначити довготу і короткість другого складу від кінця слова.

3. Ставити наголос у трискладових і багатоскладових словах.

4. Пояснити наголос у таких медичних термінах, як therapіа, roentgenographia тощо.

Основні питання заняття

1. Що називається складом.

2. Довгі і короткі склади.

3. Суфікси з довгим голосним.

4. Суфікси з коротким голосним.

5. Правила наголошення в латинських словах.