Ситуаційні задачі (вправи):

1. Усні вправи: 1, 2. – с. 103-104. 1, 2, 3. – с. 129-130.

2. Письмові вправи: 1. – с. 105. 1, 2. – с. 130-131.

Методика виконання практичної роботи

Потрібно пам’ятати, що більшість прикметників на – er при відмінюванні втрачають – е. Це важливо пам’ятати при визначенні основи прикметника.

При узгодженні прикметників з іменниками потрібно визначити рід, число іменника. Відмінкові закінчення залежать від належності його до відміни.

При засвоєнні функцій суфіксів прикметників І-ої групи запам’ятайте їх довготу чи короткість, оскільки від цього залежить правильність наголосу.

Засвоївши спосіб утворення дієприкметників минулого часу та подані на стор. 126-129 анатомічні, клінічні та фармацевтичні терміни, виконайте спочатку усні вправи, звертаючи увагу на узгодження дієприкметників з іменниками, а потім – письмові. В рецептах дієприкметники минулого часу вживаються, як правило, в родовому відмінку, а після іменників in в abl.

Вихідний рівень знань та умінь

Студенти повинні знати:

1. Словникову форму прикметників І-ІІ відмін. Як знайти основу прикметника.

2. Як відмінюються прикметники І-ої групи. Що таке субстантивація прикметників.

3. Лексичний мінімум прикметників І-ІІ відмін.

4. Як утворюються, відмінюються дієприкметники минулого часу пасивного стану.

5. Дієприкметник минулого часу в медичній термінології.

6. Латинські прислів’я й афоризми.

Студенти повинні уміти:

1. Визначити належність прикметників до І-ої групи. Знайти основу прикметника.

2. Відміняти прикметники І-ІІ відмін в однині і множині.

3. Узгоджувати прикметники І-ої групи та дієприкметники з іменниками, утворюючи двослівні чи багатослівні анатомічні, гістологічні, фармацевтичні терміни чи клінічні діагнози.

4. Утворювати дієприкметники минулого часу від дієслів чотирьох дієвідмін.

5. Відмінювати дієприкметники минулого часу в однині і в множині.

6. Правильно вживати дієприкметники минулого часу у рецептурних виразах.

Джерела інформації:

а) Основне: Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – с. 99-105; с. 125-131.

І.Я.Козовик., Л.Д.Шипайло. Латинська мова: Підручник. – К.: Вища школа., 1993. – с. 75-85.

б) Додаткові:

1. М.М.Закалюжний., М.А.Андрейчин. Посібн. з анат.і клін.терм. – К., 1993. – с. 16-17; 24-25; 30.

2. Латинська мова: / За ред. А.Г.Ступінської. – Львів: Вища школа, 1986. – с. 49-55, 65-69.

3. М.М.Закалюжний. Латинська мова /Посібник для студ.мед.навч.закладів. – Тернопіль, 1995. – с. 36-37.

Автор ст. викл. Саварин Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №

Латинська мова Практичне заняття № 11.

(Методичні вказівки студентам стоматологічного факультету)

Тема: Підсумкова контрольна робота №2. Рецепт. Основні відомості. Додаткові написи в рецептах.

Кількість годин –2.

Мета: Перевірити рівень та якість засвоєння граматично-лексичного матеріалу попередніх занять (6-10) та уміння використовувати набуті знання в медичній та фармацевтичній термінології. Навчитися розуміти граматичні структури латинської частини рецепта, правильно оформляти латинську частину рецепта, засвоїти певну кількість рецептурних виразів.